РОЗДІЛ І ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ (ст.109-114)
- Злочини проти основ національної безпеки України є найбільш суспільно небезпечними посяганнями.
Їх родовим об’єктом виступають суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, конституційний лад, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, обороноздатність, тобто основи національної безпеки України. Іншими словами, родовим об’єктом цих злочинів є суспільні відносини, що забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної і правової держави (ст. 1 Конституції України).
- Висока суспільна небезпечність цих злочинів і була підставою для віднесення більшості з них до особливо тяжких або тяжких (особливо тяжкі - ч. 3 ст. 110, статті 111-114, тяжкі - ч. 1 ст. 109 КК). Лише злочини, які передбачені частинами 2 і 3 ст. 109 та частинами 1 і 2 ст. 110 КК, віднесені законодавцем до категорії злочинів середньої тяжкості (див. коментар до ст. 12 КК).
- Усі злочини, передбачені розд. І Особливої частини КК, з об’єктивної сторони здійснюються шляхом активної поведінки - дії. При цьому, виходячи з їх підвищеної суспільної небезпечності, законодавець більшість із них конструює як злочини з формальним складом, тому вони вважаються закінченими з моменту вчинення самого діяння, незалежно від настання фактичної шкоди основам національної безпеки України. Якщо ж такі наслідки настали, то вони, не змінюючи кваліфікації цих злочинів, впливають на ступінь суспільної небезпечності та міру покарання за їх вчинення.
- Висока небезпечність злочинів, передбачених у розд. І Особливої частини КК, відбивається і в їх суб’єктивній стороні: всі вони є умисними і вчинюються, як правило, з прямим умислом (див. коментар до ч. 2 ст. 24розд. VЗагальної частини КК).
Характерною обов’язковою суб’єктивною ознакою більшості з цих злочинів є їх мета: зміна чи повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, зміна меж території або державного кордону, ослаблення держави.
- Суб’єктом більшості з цих злочинів є особа, яка досягла до вчинення злочину 16-ти років. Лише за вчинення злочинів, що передбачені статтями 112 та 113 КК, може відповідати особа з 14-ти років.