1.  Нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

2.  Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним.

Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).

Посвідчення заповітів займає особливе місце поміж нотаріальних дій, оскільки виконання заповіту відбувається лише після смерті заповідача, що робить неможливим виправити неправильно посвідчений заповіт. Тому складання заповіту, який відповідає дійсній волі заповідача, має важливе значення.

Нотаріус посвідчує заповіти лише особисто йому представлені. При цьому заповіт може бути написаний заповідачем як власноруч, так і надрукований на друкарській машинці, виготовлений за допомогою комп´ютера, тобто виготовлений за допомогою загальноприйнятого технічного засобу. Крім того, нотаріус може надати допомогу в складанні тексту заповіту, написавши його власноручно або за допомогою технічних засобів зі слів заповідача. В будь-якому випадку, текст заповіту повинен точно відтворювати волю заповідача, в ньому не повинно бути виразів, що містять протиріччя, неясності. Підчистки у тексті не допускаються, а інші виправлення мають бути зроблені так, щоб помилково написане, а потім закреслене можна було прочитати в первісному вигляді.

Після складання тексту заповіту, коли воно складається нотаріусом, нотаріус вголос прочитує його заповідачеві (див. коментар до ст. 1247 ЦК).

Особливий порядок встановлений для посвідчення заповітів, коли заповідач внаслідок фізичної вади сам не може прочитати заповіт. В цьому випадку обов´язковою є присутність не менш, як двох свідків, які зачитують заповіт вголос та ставлять свої підписи на ньому.

Свідками можуть бути лише повністю дієздатні особи, що не є спадкоємцями за заповітом, членами їх сімей, та близькими родичами, особами, що самі не здатні прочитати або підписати заповіт. Свідком не може бути також нотаріус та посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт.