1. Заповіт особи, яка перебуває на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров´я, а також особи, яка проживає в будинку для осіб похилого віку та

інвалідів, може бути посвідчений головним лікарем, його заступником з медичної частини або черговим лікарем цієї лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров´я, а також начальником госпіталю, директором або головним лікарем будинку для осіб похилого віку та інвалідів.

2.  Заповіт особи, яка перебуває під час плавання на морському, річковому судні, що ходить під прапором України, може бути посвідчений капітаном цього судна.

3.  Заповіт особи, яка перебуває у пошуковій або іншій експедиції, може бути посвідчений начальником цієї експедиції.

4. Заповіт військовослужбовця, а в пунктах дислокації військових частин, з´єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, а також заповіт робітника, службовця, члена їхніх сімей і члена сім´ї військовослужбовця може бути посвідчений командиром (начальником) цих частини, з´єднання, установи або закладу.

5. Заповіт особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, може бути посвідчений начальником місця позбавлення волі.

6.  Заповіт особи, яка тримається під вартою, може бути посвідчений начальником слідчого ізолятора.

7.  Заповіти осіб, зазначених у частинах першій — шостій цієї статті, посвідчуються при свідках.

8.  До заповітів, посвідчених посадовими, службовими особами, застосовуються положення статті 1247 цього Кодексу.

9.  Заповіти, посвідчені посадовими, службовими особами, визначеними у частинах першій — шостій цієї статті, прирівнюються до заповітів, посвідчених нотаріусами.

1. У випадку, якщо в населеному пункті немає нотаріуса, заповіт вправі посвідчити уповноважена на це посадова, службова особа відповідного органу місцевого самоврядування. Виняток складає тільки посвідчення секретного заповіту, посвідчення якого входить виключно до компетенції нотаріуса.

Заповіт, посвідчений посадовою, службовою особою, прирівнюється до нотаріально посвідченого, на нього розповсюджуються всі вимоги закону щодо форми, змісту та порядку складання заповіту.

Вчинення таких дій покладено на посадових осіб виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад, які діють відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад. Заповіти посвідчують ті посадові, службові особи, на яких вчинення такої дії покладено рішенням виконавчого комітету відповідної Ради.

При вчиненні нотаріальних дій у своїй діяльності вони керуються Законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Автономної Республіки Крим, крім того, — законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, іншими нормативними актами.

Як і нотаріуси, посадові, службові особи, які посвідчують заповіти, зобов´язані додержувати таємниці вчинення нотаріальних дій.

2. Посадові, службові особи, вказані у ст. 1252 ЦК, посвідчують заповіти з дотриманням всіх правил, що встановлені для посвідчення заповітів нотаріальними органами. Але на відміну від звичайного порядку при посвідченні заповіту ще потребується обов´язкова присутність не менш як двох свідків з повною цивільною дієздатністю. На такому заповіті крім підпису заповідача має бути підпис свідків. До тексту заповіту вносяться відомості про їх особу.

Правила цієї статті передбачені для тих випадків, коли в силу об´єктивних обставин особа позбавлена можливості нотаріально посвідчити заповіт. Вказаний перелік осіб та випадків, при яких вони вправі посвідчувати заповіти, є вичерпним.

Оскільки заповіт складається в двох примірниках, то один з них, посвідчений службовою, посадовою особою, передається до нотаріальної контори за місцем проживання заповідача чи до державного нотаріального архіву.

Капітани морських суден зобов´язані передати один примірник посвідченого ними заповіту начальникові порту України або консулові України іноземному порту для наступної передачі його до державного нотаріального архіву за постійним місцем проживання заповідача. Якщо заповідач не мав постійного місця проживання в Україні або воно не відоме, то заповіт передається до державного нотаріального архіву м. Києва.

Завідуючий нотаріальним архівом, куди надійшов примірник заповіту, перевіряє законність заповіту і в разі встановлення невідповідності його законові повідомляє про виявлені недоліки заповідача і посадову, службову особу, яка посвідчила заповіт. За бажанням заповідача такий заповіт переоформляється нотаріусом на загальних підставах або тими ж посадовими особами, які його посвідчили.