1. Фізична особа має право на особисту недоторканність.

2. Фізична особа не може бути піддана катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню.

3. Фізичне покарання батьками (усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, вихователями малолітніх, неповнолітніх дітей та підопічних не допускається.

У разі жорстокої, аморальної поведінки фізичної особи щодо іншої особи, яка є в безпорадному стані, застосовуються заходи, встановлені цим Кодексом та іншим законом.

4. Фізична особа має право розпорядитися щодо передачі після її смерті органів та інших анатомічних матеріалів її тіла науковим, медичним або навчальним закладам.

Надання фізичній особі права на особисту недоторканність не випадково віднесено до прав, що забезпечують природне існування фізичної особи. Фізична недоторканність — це поняття частково ідентичне поняттю «здоров´я», що є більш широким. Кримінальним кодексом передбачена відповідальність за злочини проти життя і здоров´я, об´єктивною стороною яких є катування, жорстоке чи нелюдське поводження, що принижує честь і гідність людини. Саме ж покарання, передбачене Кримінальним кодексом, як примусовий захід, який застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у здійсненні злочину, не має на меті заподіяння фізичних страждань або приниження людської гідності.

Відповідно до вимог СК України, батьки зобов´язані поважати дитину. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дітей батьками, а також застосування до дітей інших видів покарань, що принижують людську гідність дитини.

Таким чином, визначені межі вибору форм і методів виховання дітей. Ці методи не можуть суперечити закону і моральним засадам суспільства. Забезпечуються права дитини на особисту недоторканність установленою законом системою державного контролю, судовим захистом.

Дитина вправі звернутися за захистом своїх прав і інтересів в орган опіки і піклування, інший орган державної влади, органи місцевого самоврядування і громадських організацій.

Дитина, що досягла чотирнадцятирічного віку вправі звернутися за захистом своїх прав і інтересів безпосередньо в суд.

Зловживання батьківськими правами є підставою для застосування відповідальності, встановленої законом. Сімейний кодекс передбачає можливість позбавлення батьківських прав стосовно осіб, що жорстоко поводяться з дітьми, експлуатують дітей і примушують їх до бродяжництва і жебрацтва.

Жорстоке й аморальне поводження фізичної особи у відношенні іншої особи, яка знаходиться в безпомічному стані, також може бути підставою як для кримінальної так і цивільно-правової відповідальності.

При цьому під жорстоким поводженням варто розуміти фізичний вплив у виді нанесення побоїв, заподіяння фізичного болю, мучень (наприклад, тривале позбавлення людини їжі, води, тепла, тримання у шкідливих для здоров´я умовах або інші насильницькі дії). Аморальне поводження з людиною — це поводження, що суперечить загальноприйнятим нормам, хоча не обов´язково є кримінально-карним. Жорстоке поводження завжди є аморальним, принижує людську гідність.

Користуючись за життя правом на особисту недоторканність, фізичну особу не позбавлено права на повагу до її пам´яті після настання фізіологічної смерті. Зокрема, у коментарі до ст. 291 мова йде про право фізичної особи дати згоду на донорство на випадок своєї смерті, яке передбачено законом України «Про трансплантацію органів і інших анатомічних матеріалів людини» від 16 липня 1999 г.

Однак тіло людини після реєстрації факту її смерті може бути використано і в інших науково-дослідних, медичних чи навчальних цілях. Використання людського тіла в таких цілях також припускає одержання прижиттєвої згоди. Тому фізична особа має право розпорядитися про передачу після її смерті органів і інших анатомічних матеріалів свого тіла науковим, медичним чи навчальним закладам.