1. Неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обгрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, у разі якщо:

1) судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обгрунтованого та справедливого судового рішення;

2) необхідність дослідження тієї чи іншої підстави випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

1. У кримінальному провадженні маютьбути всебічно, повно і неупереджено дослідженні обставини вчиненого кримінального правопорушення, виявлені як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, має бути надана їм належна правова оцінка та забезпечено прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Залишення судом першої інстанції недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обгрунтованого та справедливого судового рішення, є порушенням засади законності (див. коментар до ст. 9 КПК).

 853

2. Судовий розгляд має бути визнаним неповним у випадках, коли:

не досліджені всі обставини, що підлягають встановленню і доведенню (див. коментар до ст. 91 КПК);

не встановлені обставини, що спричинюють закриття кримінального провадження (див. коментар до ст. 284 КПК);

обставини справи не підтверджуються сукупністю доказів, отриманих відповідно до закону;

не встановлена роль кожного обвинуваченого у вчиненні кожного епізоду кримінального правопорушення;

висновки про винуватість або невинуватість особи обгрунтовані лише показаннями обвинуваченого і не вжито заходів для дослідження інших доказів;

не вжито заходів до перевірки показань заінтересованих учасників процесу, покладених в основу судових рішень;

не з'ясовані причини істотних суперечностей у доказах;

висновки суду побудовані на припущеннях, не проведені необхідні експертизи, не витребувані документи, не проведені необхідні слідчі (розшукові) дії;

неповно досліджені версії обвинувачення або захисту;

без достатніх підстав відхилені клопотання про перевірку обставин, що мають значення для справи;

не допитані всі особи, показання яких мають істотне значення для справи;

не з'ясовані обставини, що мають значення для повідомлення про підозру іншим особам, які причетні до кримінального правопорушення і встановлення ролі яких може вплинути на ступінь винуватості засуджених у справі; не з'ясовані обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх (див. коментар до ст.ст. 485-487 КПК);

не з'ясовані обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні при застосуванні примусових заходів медичного характеру (див. коментар до ст. 505 КПК).

3. Під неповнотою судового розгляду розуміється як нез'ясування всіх істотних обставин у кримінальному провадженні, так і недостатність доказів, їх поверхове дослідження.

4. Якщо неповноту дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення допущено при проведенні судового розгляду, судове рішення скасовується і провадження направляється на новий судовий розгляд. У випадках однобічності або неповноти проведення дізнання, досудового слідства, що не було усунено судовим розглядом кримінального провадження, має бути винесений виправдувальний вирок, коли ця неповнота не може бути усунена в судовому засіданні під час апеляційного розгляду. Апеляційний суд вправі сам провести судовий розгляд, який провадиться відповідно до положень ст. 405 КПК.

854

5. Направляючи провадження на новий судовий розгляд, апеляційний суд в ухвалі повинен вказати, які обставини досліджувати і які дії необхідно виконати для з'ясування цих обставин.