1. Невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.

860

1. Про призначення більш м'якого або більш суворого покарання, ніж передбачено санкцією відповідної статті Особливої частини КК за вчинений злочин, див. ст.ст. 69, 70 і 71 КК.

2. Призначене покарання може бути безпідставно м'яким або занадто суворим у результаті неправильної кваліфікації кримінального правопорушення. В подібних випадках судове рішення підлягає скасуванню чи зміні на підставах, визначених ст. 413 КПК.

3. Висновок про невідповідність призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого може мати місце у разі, якщо суд першої інстанції обрав покарання в межах санкції статті кримінального закону, за якою особа засуджена, і якщо призначено більш м'яке покарання, ніж передбачено статтею кримінального закону.

4. Невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого може бути самостійною підставою для скасування або зміни судового рішення у випадку, якщо відсутні підстави, передбачені п.п. 1-4 ч. 1 ст. 409 КПК.

5. Особі, що вчинила злочин, повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і для запобігання новим злочинам. Закон вважає покарання несправедливим, якщо суд призначив надто м'яке покарання за тяжке кримінальне правопорушення або надмірно суворе покарання - за незначне правопорушення, а також у всіх випадках, коли порушений принцип індивідуалізації покарання. Явна несправедливість може мати місце у разі призначення як основного, так і додаткового покарання, при визначенні як міри, так і виду покарання.

6. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, можливе лише за наявності обставин, які суттєво зменшують ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення або свідчать про активну допомогу особи у розкритті групового правопорушення.

7. У випадку надмірної суворості призначеного покарання суд апеляційної інстанції вправі змінити судове рішення і пом'якшити покарання на підставі даних про наявність обставин, які пом'якшують покарання, але не були враховані при постановленні вироку, а також на підставі даних, що знаходяться в додатково представлених матеріалах.

8. Перевіряючи законність, обгрунтованість та вмотивованість судового рішення, суд апеляційної інстанції зобов'язаний перевірити: чи встановлені судом першої інстанції виключні обставини, що обумовили призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом; чи враховані дані обставини при призначенні покарання; чи зазначено у мотивувальній частині судового рішення, які саме виключні обставини покладені в основу вироку.

9. Скасування судового рішення при визнанні судом апеляційної інстанції призначеного обвинуваченому покарання занадто м'яким можливе лише за наявності двох умов:

а) судове рішення має бути оскаржене прокурором чи потерпілим (його законним представником або представником);

. 861

б) скарга прокурора або потерпілого має містити прохання про зміну або скасування судового рішення саме в зв'язку із призначенням судом першої інстанції занадто м'якого покарання, що не відповідає тяжкості вчиненого правопорушення та особі обвинуваченого.

10. Якщо суд апеляційної інстанції визнає покарання надмірно м'яким, то згідно зі ст. 420 КПК за наявності апеляції прокурора, потерпілого або його представника, в якій ставиться питання про скасування вироку саме з цих підстав, він вправі скасувати вирок суду першої інстанції й постановити свій вирок, призначивши більш суворе покарання. Однак у цьому випадку суд не може змінити формулювання обвинувачення і доказову базу, визнану судом першої інстанції, а тільки вправі збільшити покарання як за окремими статтями КК України, за якими кваліфіковано злочин, так і за сукупністю злочинів і сукупністю вироків.

11. Про постановления апеляційним судом вироку у випадку призначення більш суворого покарання див. коментар до ст. 420 КПК.

12. Якщо суд апеляційної інстанції дійде висновку про необхідність скасування вироку в зв'язку з істотними порушеннями кримінального процесуального закону, а не в зв'язку з м'якістю призначеного покарання, як просили про це в скарзі прокурор чи потерпілий, то в ухвалі суду має бути зазначено не тільки необхідність усунення припущенного порушення кримінального процесуального закону, а й ті підстави, що обумовлюють неможливість задоволення прохання про скасування судового рішення в зв'язку з м'якістю призначеного покарання, що міститься в скаргах прокурора або потерпілого.