Стаття 413. Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність
1. Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є:
858
1) незастосування судом закону, який підлягає застосуванню;
2) застосування закону, який не підлягає застосуванню;
3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту;
4) призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
1. Одним із завдань кримінальної процесуальної діяльності t правильне застосування норм матеріального кримінального закону. Саме тому однією з підстав скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції визначено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Форми неправильного застосування кримінального закону, зазначені в коментованій статті, взаємопов'язані. Застосування судом закону, який у цьому випадку не підлягає застосуванню, є порушенням засади законності (див. коментар до ст. 9 КПК). Неправильне тлумачення кримінального закону, як правило, є причиною зазначених порушень кримінального закону.
2. Визначені в коментованій статті форми неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність охоплюють порушення судом при винесенні судового рішення норм Загальної та Особливої частин КК України. Неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність може бути як неправильна кваліфікація діяння, так і порушення правил призначення покарання; і неправильне застосування норм, що визначають поняття кримінального правопорушення, строків давності й інших норм, що може спричинити необгрунтоване засудження або виправдання обвинуваченого.
3. Неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність може бути наслідком помилкового визнання судом першої інстанції тих чи інших фактичних обставин, які мають відношення до вчиненого кримінального правопорушення, що спричинило помилкову кваліфікацію судом дій обвинуваченого.
4. Неповне з'ясування та дослідження фактичних обставин у кримінальному провадженні може мати наслідком здійснення судом неправильного розмежування між злочином та кримінальним проступком при кваліфікації кримінального правопорушення, що призведе до неправильного застосування норм кримінального процесуального закону щодо визначення порядку здійснення кримінального провадження, наприклад, безпідставне застосування положень глави 25 КПК. В такому разі судове рішення підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції за двох підстав: неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність та істотні порушення кримінального процесуального закону.
5. Неправильне застосування кримінального закону може також виражатися:
у застосуванні закону, що втратив силу або ще не вступив у силу; у необгрунтованому застосуванні кримінального закону, що не має
859
зворотної дії в часі, і навпаки в незастосуванні закону, що має зворотну дію, тобто поширюється на осіб, що вчинили відповідні діяння до вступу такого закону в силу (див. ст. 5 КК);
у помилці при застосуванні положень закону про форму вини, співучасті у вчиненні кримінального правопорушення; у помилковому визначенні кола суб'єктів кримінальної відповідальності за певне кримінальне правопорушення, стадій вчинення злочину, обставин, що виключають злочинність діяння, кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення.
6. Неправильне застосування кримінального закону при призначенні покарання може полягати:
у недотриманні правил призначення покарання за сукупністю злочинів або сукупністю вироків;
у призначенні покарання, що перевищує санкцію статті КК України або Закону України про кримінальні проступки, за якою кваліфіковане діяння обвинуваченого; в призначенні покарання понад максимальний строк виду покарання, встановленого КК України або Законом України про кримінальні проступки;
у неправильному застосуванні або незастосуванні акта амністії чи помилування; у помилковому застосуванні додаткового покарання, не передбаченого санкцією статті, за якою обвинувачений визнаний винним (за винятком позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю);
у порушенні правил додавання покарань і заліку строку попереднього ув'язнення;
у визнанні судом при призначенні покарання обставиною, що обтяжує покарання, обставину, не зазначену в ч. 1 ст. 67 КК.
7. Встановивши неправильність застосування кримінального закону судом першої інстанції, апеляційний суд вносить у судове рішення необхідні зміни або скасовує його і направляє провадження на новий судовий розгляд або скасовує судове рішення і постановляє свій вирок з дотриманням умов, передбачених ст.ст. 408, 409 КПК.
8. Якщо порушення кримінального закону спричинило призначення несправедливого покарання, апеляційний суд в ухвалі вказує дві підстави для зміни або скасування вироку - неправильне застосування кримінального закону і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину й особі засудженого (див. коментар до ст. 414 КПК).