1. Суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі:

1) необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення;

2) необхідності застосування більш суворого покарання;

3) скасування необгрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції;

4) неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.

2. Вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків. Крім того, у вироку суду апеляційної інстанції зазначається зміст вироку суду першої інстанції, короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви ухваленого рішення, рішення по суті вимог апеляційної скарги.

3. Суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру і постановляє свою ухвалу у разі:

1) необхідності правової кваліфікації діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, як більш тяжкого;

2) застосування більш суворого виду примусових заходів медичного чи виховного характеру;

3) скасування необгрунтованої ухвали суду про відмову в застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру та закриття кримінального провадження щодо неосудного або неповнолітнього з тих мотивів, що вони не вчинили діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність.

1. Суд апеляційної інстанції відповідно до п. З ч. 1 ст. 407 КПК має право скасувати цілком або частково вирок (ухвалу) суду першої інстанції й ухвалити свій вирок (ухвалу) (див. коментар до ст. 407 КПК).

 871

2. Враховуючи положення ст. 421 КПК, яка встановлює загальну заборону погіршувати правове становище обвинуваченого рішенням суду апеляційної інстанції та визначає умови, за яких правове становище обвинуваченого все ж таки може бути погіршено, можна дійти висновку про те, що вирок, який має право постановити апеляційний суд, може бути тільки обвинувальним. Таке твердження підкріплюється наявним у коментованій статті вичерпним переліком випадків, коли апеляційний суд може скасувати вирок (ухвалу) суду першої інстанції й постановити свій вирок (ухвалу). Зазначений перелік не підлягає розширеному тлумаченню.

3. Відповідно до ч. 1 ст. 420 КПК апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції і постановляє свій вирок у випадках:

1) необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення. Водночас, ст. 337 КПК визначає, що судовий розгляд проводиться лише щодо особи, якій висунуте обвинувачення, і тільки в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, коли під час судового розгляду в суді першої інстанції прокурор змінив обвинувачення, висунув додаткове обвинувачення або відмовився від підтримання обвинувачення, але потерпілий підтримував обвинувачення в попередньому обсязі. Це означає, що апеляційний суд вправі цілком або частково відновити обвинувачення в межах того, яке підтримувалося прокурором або потерпілим (його представником) у суді першої інстанції і в апеляції і від якого обвинувачений захищався в суді першої інстанції;

2) необхідності застосування більш суворого покарання. У цьому разі апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання, однак формулювання обвинувачення і доказову базу, визнану судом першої інстанції, не змінює і вправі призначити більш суворе покарання;

3) скасування необгрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції. У цьому разі апеляційний суд має право сформулювати обвинувачення в межах того обвинувачення, яке підтримувалося прокурором або потерпілим (його представником) у суді першої інстанції і в апеляції і від якого обвинувачений захищався в суді першої інстанції;

4) неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Апеляційний суд, скасовуючи вирок суду першої інстанції в частині звільнення від покарання, у своєму вироку фактично повторює визнані судом першої інстанції формулювання обвинувачення, кваліфікацію діяння, покарання, якщо воно було призначене, і вказує покарання, яке слід відбувати обвинуваченому.

3. Про поняття законності, обгрунтованості та вмотивованості судового рішення див. коментар до ст. 370 КПК.

5. Зміст вироку апеляційного суду повинен відповідати вимогам, які пред'являються до вироку суду першої інстанції (див. ст. 374 КПК).

5. Крім того, у вироку суду апеляційної інстанції зазначається зміст вироку суду першої інстанції, короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви прийнятого рішення, рішення по суті вимог апеляційної скарги.

872

6. Апеляційний суд вправі скасувати ухвалу суду першої інстанції про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру й постановити свою ухвалу тільки у випадках, зазначених у ч. З ст. 420 КПК, і за умови, що саме з цих підстав була подана апеляція прокурором, потерпілим або його представником. Цей перелік є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

7. Зміст ухвали апеляційного суду повинен відповідати вимогам ст. 419 КПК.

3. Відповідно до ч. З ст. 420 КПК суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру і постановляє свою ухвалу у разі:

1) необхідності правової кваліфікації діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, як більш тяжкого. В такому випадку апеляційний суд вправі цілком або частково відновити обвинувачення в межах того, яке підтримувалося прокурором або потерпілим (його представником) у суді першої інстанції і в апеляції і від якого обвинувачений захищався в суді першої інстанції;

2) застосування більш суворого виду примусових заходів виховного чи медичного характеру. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру в частині визначення виду таких примусових заходів, суд апеляційної інстанції у своїй ухвалі повторює визнані судом першої інстанції формулювання обвинувачення, кваліфікацію діяння, аргументацію щодо необхідності застосування примусового заходу та вказує той вид примусового заходу виховного чи медичного характеру, який має бути застосований;

3) скасування необгрунтованої ухвали суду про відмову в застосуванні примусового заходу виховного чи медичного характеру та закриття кримінального провадження щодо неосудного або неповнолітнього з тих мотивів, що вони не вчинили діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність. У цьому разі апеляційний суд має право сформулювати обвинувачення в межах того обвинувачення, яке підтримувалося прокурором або потерпілим (його представником) у суді першої інстанції і в апеляції і від якого неповнолітній або неосудний за допомогою захисників та представників і законних представників захищались в суді першої інстанції.