1. Ухвала суду апеляційної інстанції складається з:

1) вступної частини із зазначенням: дати і місця її постановления;

найменування суду апеляційної інстанції, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання;

найменування (номера) кримінального провадження;

прізвища, ім'я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, року, місяця і дня його народження, місця народження і місця проживання;

закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа;

імен (найменувань) учасників судового провадження;

2) мотивувальної частини із зазначенням:

короткого змісту вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції;

узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;

узагальненого викладу позиції інших учасників судового провадження;

встановлених судом першої інстанції обставин;

встановлених судом апеляційної інстанції обставин з посиланням на докази, а також мотивів визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними;

мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;

3) резолютивної частини із зазначенням:

висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги;

рішення щодо запобіжного заходу;

розподілу процесуальних витрат;

строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

 869

2. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необгрунтованою.

3. При скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі мас бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали.

1. Суд апеляційної інстанції приймає судове рішення у вигляді ухвали в будь-якому випадку, крім судового рішення, визначеного п. З ч. 1 ст. 407 КПК. Ухвала апеляційного суду повинна мати ті ж самі властивості, що і судове рішення суду першої інстанції, а саме: ухвала апеляційного суду повинна бути законною, обгрунтованою та вмотивованою. Про поняття законності, обгрунтованості та вмотивованості судового рішення див. коментар до ст. 370 КПК.

2. Про порядок постановления ухвали судом апеляційної інстанції див. коментар до ст. 418 КПК.

3. В ухвалі передбачені три частини: вступна, мотивувальна і резолютивна. У вступній частині ухвали вказуються дата і місце її постановления; найменування суду апеляційної інстанції, прізвища та ініціали суддів і секретаря судового засідання; найменування (номера) кримінального провадження; прізвище, ім'я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання; закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа; імена (найменування) учасників судового провадження. У мотивувальної частині ухвали вказується короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальнений виклад позицій інших учасників судового провадження; встановлені судом першої інстанції обставини; встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. В ухвалі повинні бути проаналізовані і співставлені з наявними в справі і додатково поданими матеріалами всі доводи апеляцій і на кожний з доводів надана вичерпна відповідь. У резолютивній частині ухвали вказується висновок суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги; рішення щодо запобіжного заходу; розподіл процесуальних витрат; строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження. У висновках ухвали повинні бути посилання на відповідний матеріальний або процесуальний закон.

4. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необгрунтованою.

5. При скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали.

870

6. Скасовуючи вирок (ухвалу) і повертаючи провадження на новий судовий розгляд, апеляційний суд в ухвалі поряд з аналізом підстав скасування судового рішення повинен вказати, які обставини слід з'ясувати і які процесуальні дії виконати для цього. Приймаючи таке рішення, апеляційний суд вирішує також питання про заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема про запобіжні заходи щодо особи, стосовно якої вирок (ухвала) скасований.

7. Зміни, що вносяться у вирок, викладаються в послідовності, прийнятій для вирішення питань при постановленні вироку: спочатку наводяться зміни в частині обсягу обвинувачення, кваліфікації діяння, виду і міри покарання, а потім у частині інших питань: про цивільний позов, речові докази тощо.

8. Ухвала повинна бути підписана суддями, що брали участь у розгляді справи в апеляційному порядку.