1. Зобов´язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов´язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов´язку.

2. Зобов´язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

3. Зобов´язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Зобов´язання — вид цивільних правовідносин. Як будь-яке цивільне правовідношення, зобов´язання складається з декількох елементів, основними серед яких є суб´єкт, об´єкт і зміст правовідношення.

Суб´єктами зобов´язання завжди є визначені конкретні особи: кредитор і боржник (див. коментар до ст. 510 ЦК).

Юридичним об´єктом зобов´язання є та поведінка особи, яку вправі вимагати кредитор. Ця поведінка може полягати у здійсненні боржником певних позитивних дій або в утриманні від здійснення певних дій. Наведений у коментованій статті перелік таких позитивних дій є орієнтовним і не вичерпним. Що стосується утримання від вчинення певних дій, то воно як правило, не є самостійним об´єктом зобов´язання, а лише супроводжує активні дії однієї з сторін з метою найбільшого задоволення інтересів другої. Слід також зазначити, що зобов´язання, об´єктом яких є здійснення боржником однієї єдиної дії, є нечисленними. Набагато частіше боржник повинен вчинити не одну, а ряд позитивних дій, як однорідних, так і неоднорідних за характером (приклад) або утриматися не від одної певної дії, а від дій певного роду.

Що стосується матеріального об´єкта зобов´язання або, як його частіше називають, предмета виконання, то ним можуть бути речі, гроші і інше майно, а також дії, що не мають матеріальної оцінки, як наприклад, у безоплатному договорі доручення.

Зміст зобов´язання утворюють суб´єктивні права і обов´язки його учасників, переважно, майнового характеру.

Як будь-які інші цивільні правовідносини, зобов´язання виникають при настанні певних юридичних фактів. Ці факти, а також певні їх сукупності називають підставами виникнення зобов´язань.

Підстави виникнення зобов´язань визначені в ч. 2 статті, що коментується, шляхом відсилання до ст. 11 ЦК (див. коментар). Особливе місце серед цих підстав, безумовно, належить договору, оскільки саме з цивільно-правових договорів виникає переважна більшість зобов´язань. Що ж стосується інших, передбачених статтею 11 ЦК підстав виникнення цивільних прав і обов´язків, то вони можуть виступати в якості підстав виникнення зобов´язань як самостійно, так і у сукупності з іншими юридичними фактами, утворюючи так звані юридичні (фактичні) склади.

Зобов´язання має ґрунтуватися на загальних засадах цивільного законодавства, зокрема, на засадах добросовісності, розумності та справедливості (див. коментар до ст. З ЦК).