1. У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов´язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов´язані з одержанням виконання;

2)  У другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Цивільний кодекс виділяє черговість задоволення вимог кредитора за грошовим зобов´язанням при недостатності суми платежу. Ця норма є новою для цивільного законодавства України, але безумовно необхідною для практики цивільного обігу.

Встановлення черговості для задоволення вимог кредитора позначає, що зарахування отриманої суми платежу до кожної відповідної черги вимог повністю припиняє обов´язок боржника щодо сплати відповідних вимог кредитора, але зобов´язання в частині, що залишались, є невиконаними. Тобто якщо отриманої від боржника суми вистачило тільки на покриття витрат кредитора на одержання виконання, обов´язок по сплаті процентів, неустойки та основної суми боргу вважається невиконаним, а зобов´язання — порушеним, із застосуванням до боржника відповідних санкцій. На практиці це має неабияке значення, оскільки майнові санкції (насамперед неустойка) за несплату (прострочення сплати) основної суми боргу є більшими, аніж за несплату (прострочення сплати) процентів (неустойка за несплату неустойки, зрозуміло, не нараховується).

Порядок обчислення неустойки регламентується № 2 глави 49 та главою 51 ЦК, процентів — ст.ст. 536, 625 ЦК (докладніше див. у відповідних коментарях до ЦК). Розмір витрат кредитора, пов´язаних з одержанням виконання, підлягає доказуванню кредитором по аналогії з іншими витратами, що включаються в склад збитків (ст.ст. 22, 623 ЦК). Застосування аналогії закону повинно проводитись на підставі пункту першого ст. 8 ЦК.