Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 539. Виконання альтернативного зобов'язання

1. Альтернативним є зобов´язання, в якому боржник зобов´язаний вчинити одну з двох або кількох дій. Боржник має право вибору предмета зобов´язання, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов´язання або звичаїв ділового обороту.

Цивільний кодекс України подібно до ст. 172 ЦК 1963 р. закріплює поняття альтернативного зобов´язання як такого, де боржник зобов´язаний вчинити одну з двох або кількох дій.

Зазвичайно предмет зобов´язання є цілком визначеною конкретною дією. Але ж мають місце й такі випадки, коли боржник зобов´язаний виконати для кредитора одну з кількох дій, передбачених законом або договором, наприклад, передати якусь річ або сплатити певну грошову суму. Право вибору за загальним правилом належить боржникові, що виконує зобов´язання, якщо інше не випливає із договору, акта цивільного законодавства, із суті зобов´язання або звичаїв комерційного обігу.

Так, за зобов´язаннями із завдання моральної шкоди боржник (особа, яка завдала моральної шкоди) зобов´язана відшкодувати її грішми, іншим майном або в інший спосіб (ст. 23 ЦК). Але ж при продажу товару неналежної якості наслідки обирає покупець-кредитор, який має право вимагати або заміни товару, або відмовитись від договору та повернення сплаченої за товар грошової суми, або відшкодування витрат на усунення недоліків товару, або безоплатного усунення недоліків товару у розумний строк, або пропорційного зменшення ціни (ст. 678 ЦК).

Здійснивши право вибору правомочна сторона кінцево визначає предмет зобов´язання.

Альтернативні зобов´язання слід відрізняти від факультативних зобов´язань. Вони мають місце тоді, коли боржник зобов´язаний здійснити на користь кредитора певну дію, а при неможливості — вправі замінити її виконання іншою, заздалегідь визначеною (у договорі). Наприклад, боржник зобов´язується передати кредитору певну річ, а при неможливості цього — відшкодувати її вартість грошима (або надати аналогічне майно). Можливість заміни виконання є правом боржника, а не кредитора.

Відмінність альтернативних та факультативних зобов´язань полягає також в наслідках такої, що настала випадково, неможливості виконання основних дій, що становлять їх предмет. В альтернативному зобов´язанні неможливість виконання одної з дій зберігає зобов´язання відносно можливостей, що залишились. В факультативному ж зобов´язанні випадкова неможливість виконання основної дії припиняє зобов´язання в цілому (оскільки кредитор не вправі вимагати заміни), а аналогічна можливість надання заміни взагалі не впливає на виконання основного боргу.

Стаття 540. Виконання зобов´язання, в якому беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників

1. Якщо у зобов´язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов´язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Стаття, що коментується, регулює ситуацію, коли у зобов´язанні приймають участь декілька осіб на боці боржника та (або) кредитора. ЦК зберігає в основному регулювання, яке мало місце у ЦК 1963 р.. Насамперед, це стосується норми, що закріплює презумпцію часткового зобов´язання зі множинністю осіб у будь-якому її варіанті.

В залежності від того, в якому розмірі кредитор вправі вимагати, а боржник повинен виконати зобов´язання, в науці цивільного права крім часткових зобов´язань виділяють також солідарні та субсидіарні зобов´язання зі множинністю осіб. Відповідно, всі ці види зобов´язань виникають у випадках, коли це прямо передбачено договором або актом цивільного законодавства (докладніше див., наприклад, коментар до ст.ст. 541-544 ЦК).

Зобов´язання із множинністю осіб слід відрізняти від зобов´язань із участю третіх осіб. При цьому треті особи, приймаючи участь у зобов´язанні, пов´язані правовідносинами тільки з одним з основних суб´єктів — з кредитором або боржником. До зобов´язань із участю третіх осіб відносяться регресні зобов´язання (по перекладанню боржником виконаного ним боргу на третю особу), а також договірні зобов´язання на користь третіх осіб (а не кредитора) та зобов´язання, що виконуються третіми особами (а не боржниками).

Частки у частковому зобов´язанні, як і за ЦК 1963 р., за загальним правилом припускаються рівними, якщо інше прямо не випливає із договору чи акта цивільного законодавства. Разом із тим, якщо в ст. 173 ЦК 1963 р. було закріплено, що в зобов´язанні, яке виникає на підставі дольового договору між юридичними особами, розмір частки повинен був бути встановленим в договорі (тобто невстановлення часток тягло за собою невизнання зобов´язання частковим), таке правило у ЦК цілком відсутнє. Тобто всі зобов´язання, незалежно від їх суб´єктного складу, визнаються частковими.

Виконання часткового зобов´язання передбачає, що боржник (або кожний з боржників)

не тільки зобов´язаний, але й вправі виконати свій обов´язок кредитору (кожному з кредиторів), а кредитор (кожний з кредиторів) відповідно — прийняти виконання, лише у відповідній частині. Виконання або прийняття виконання зобов´язання в цілому тягне за собою безпідставне збагачення із наслідками, передбаченими главою 83 ЦК.

Часткові зобов´язання можуть бути пасивними (множинність боржників), активними (множинність кредиторів) та зі змішаною множинністю.