• власне документи як самостійне джерело доказів; письмові докази, як їх ще називають (не зовсім правомірно, бо в законі вони так не називаються) у криміналістичній, а подеколи навіть у процесуальній літературі;
• документи - речові докази, коли документам притаманні ознаки речових доказів: документи зберегли на собі сліди злочину, були об'єктом злочинних посягань, були знаряддям вчиненого злочину, гроші (банкноти), цінні папери тощо, нажиті злочинним способом, а також інші носії документологічної інформації, за допомоги якої можна вирішувати завдання кримінального судочинства.

>• Своєю чергою документи - речові докази, попри їхню різноманітність, можуть бути поділені на такі види:

• документи як засоби вчинення злочинів: підробні рахунки, відомості, лікарняні листки тощо;
• документи як засіб приховування злочину: лист про самогубство особи, яка немовби покінчила життя самогубством;
• документи, як засіб, що сприяє розкриттю злочину і встановленню суттєвих обставин справи.

І перші, і другі характеризує те, що їх збирання й використання у доказуванні має свої правила, ігнорування яких позбавляє джерело доказового значення.

Документи-предмети специфічно віображають інформацію, не в останню чергу, завдяки своїм властивостям, а не лише способом закріплення на собі інформації.

Ось чому виникла потреба введення в криміналістичний обіг більш широкого, запозиченого з кібернетики, тлумачення змісту документа, наслідком чого є можливість переділу документів на:

а)  об'ємні;

б) площині;

в)  стрічкові.

Об'ємні документи - матеріальні предмети, що становлять собою фізичне тіло, яке відбиває інформацію зміною своїх зовнішніх ознак і функціональних властивостей.

Це, власне, документи-предмети у вигляді певних матеріальних знаків (нагрудних, фірмених, дорожніх тощо), які своїм виглядом і зафіксованою в ньому інформацією породжують правові (а отже, в разі порушень і деліктні, зокрема кримінальні) наслідки. Наприклад, наявність нагрудного знака у працівника ДАІ надає йому право здійснити огляд траспортного засобу тощо; проїзд на червоне світло світлофора чи з порушенням іншого заборонного дорожнього знака породжує адміністративні, а за певних умов - кримінально-правові наслідки.

Площинні документи - це матеріальні предмети-документи, що відображають інформацію на площині у двох вимірах (довжина й ширина) різними формами письма (рукопис, поліграфія, машинопис, магнітний запис тощо).

Матеріальним носієм такого документа може бути будь-яке тверде тіло органічного чи неорганічного походження (камінь, метал, дерево, синтетичні матеріали), в якому площини складають основну частину зовнішньої поверхні предмета (аркуш паперу, лист металу, картону, полімеру тощо).

Стрічкові (лінійні) документи - це такі матеріальні предмети, що мають форму стрічки, на якій послідовно фіксується інформація (перфострічка, перфокарта, магнітна стрічка, компакт-диск, де інформацію записано на спіральній доріжці).

Враховуючи викладену класифікацію документів, можна запропонувати криміналістичне визначення цього поняття так.

Документ - це носій матеріально-фіксованої інформації, яка своїм змістом і власивостями відображає юридично значущі відносини й факти, які породжують правові наслідки під час використання її носіїв як джерела доказів.