Швидкий розвиток обчислювальної техніки і периферичних друку вальних пристроїв (принтерів) до них змінили технологію і практику виготовлення документів.

Будь-який користувач отримав можливість самостійно виго-товлювати документи на персональному комп'ютері, обрати форму, шрифт, кількість примірників тощо.

Принтери і плотери - це два види друкувальних пристроїв.

Принтер - фіксує літерову і цифрову інформацію; плотер -графічну.

Розрізняють кілька видів принтерів:

• пелюсткові;
• термографічні;
• крапково-матричні;
• струминні;
• лазерні.

Перші два види не одержали належного розповсюдження, тому не будемо на них зупинятись, а розгляньмо останні.

Крапково-матричний принтер формує літеру, цифру або інший знак, розташований у певній сітці, що називається матрицею. У поліграфічній промисловості матричний спосіб формування знаків інформації є найпоширеним після контактного. Для синтезування знака крапками у друкувальному пристрої застосовується голка, що становить собою вертикальну матрицю з пакета гадок.

Між друкувальною головкою та опорним валом поміщено барвну стрічку і папір.

Голки головки друкувального пристрою приводяться в рух і крізь стрічку наносять крапкове зображення знака, літери. Якість друку залежить від кількості голок у головці (9, 18, 24). За 9-голчатої матриці якість друку є значно нижчою, ніж за 24-голчатої.

Поряд з чорно-білим існують і кольорові принтери, де принцип формування знака той же, тільки в них використовується кольорова барвна стрічка, яка має чотири основні та два комбіновані кольори, що дає змогу одержувати всі відтінки спектра сонячного світла.

Струминний принтер працює за принципом висвітлювання барвника на папір. Спосіб формування знака - також матричний.

Друкувальна головка є вертикальною матрицею, що складається з капілярних трубочок, через які "висвітлюється" рідкий барвник, і таким чином крапками, матричним способом формується знак.

У голчастому принтері зображення крапки формується контактно, натисненням-ударом, як і в механічній друкарській машинці крізь стрічку.

Тому за достатнього збільшення у відбитку крапки видно структуру стрічки, краї зображено рівні - це ознаки для інден-тифікації.

У крапці, нанесеній струминним принтером безконтактно, немає ніякої структури, барвник розташовано рівномірно, краї знака не мають чіткої лінії - індентифікаційні ознаки.

Деякі фірми використовують у струминних принтерах друку вальні головки з одним соплом.

"Вистрілювальні" крапельки барвника в польоті одержують електричний заряд, а потім в електромагнітному полі утворюються системами, що відхиляються, і подібно до електричного променя формують на екрані зображення літер і знаків.

Струминні кольорові принтери використовуються злочинцями для виготовлення фальшивих грошей, підроблення цінних паперів, про що йтиме мова далі.

Лазерний принтер - найбільш удосконалений друкувальний пристрій.

Тут принцип друку заснований на здатності матеріалу змінювати свою фоточутливість під дією світла. Основними елементами лазерного принтера є лазерний діод, дзеркало, що обертається, і фоточутливий барабан.

За допомоги дзеркала лазерний промінь, що формує зображення, спрямовують на фоточутливий барабан, на якому утворюється приховане електростатичне зображення. Потім на барабан наносять забарвлений діелектрик (тонер), який прилипає до заряджених місць. Після цього по барабану нагрітим валиком прокочують папір, і розм'якшений барвник прилипає до паперу.

Лазерні принтери зробили переворот у поліграфічній промисловості, оскільки якість лазерного друку не поступається високому друкарському та дає змогу кожному, хто володіє комп'ютером і лазерним принтером, мати власну друкарню.

Саме це злочинці використовують для підробки не тільки документів, а й грошей, валюти, цінних паперів.

Особливо це стосується кольорових лазерних принтерів, які дозволяють відтворювати будь-яку гаму кольорів сонячного спектра.

Плотери - периферійні пристрої, які відтворюють графічну інформацію під час автоматизованого проектування.

Уведення графічної інформації здійснюється за допомоги графопобудовників векторного або растрового типу, а також фотооптичного - відеографа.

Ксероксиий спосіб друку - це електрофотографічний спосіб отримання відображеної інформації.

Електрофотографія - новий перспективний напрямок у науковій і прикладній фотографії.

На відміну від звичайної фотографії, заснованої на використанні фотохімічних явищ, електрофотографія - фотоелектричний процес, в якому для утворення прихованого зображення використовується явище фотопровідності діелектриків і напівпровідників.

Розгляньмо принцип роботи електрофотографічного друку, що використовується у ксероксах, на прикладі моделі електронного приладу " Ренк Ксерокс", який працює у двох режимах:

•  як периферійний пристрій для виведення інформації з ЕОМ чи персонального комп'ютера (тобто як принтер),

• в режимі копіювання (ксерокс).

Перед початком роботи зарядний пристрій заряджає селеновий (напівпровідниковий) барабан. Якщо ксерокс використовується як термінал з комп'ютером (тобто як принтер), то електронний блок формує зображення на екрані електронно-промспевої трубки, яке зчитує об'єктив і надсилає його на барабан.

Якщо ксерокс працює в режимі копіювання (власне ксерокс), тоді включається сканувальний пристрій і транслює сигнал на барабан, де виникає приховане електричне зображення.

Потім проявний пристрій здійснює проявлення прихованого зображення через нанесення на барабан порошку тонера.

Одержане на барабані зображення є проміжним і переноситься па папір, який притискується роликом до барабана.

Порошок тонера містить кам'яновугільну смолу, яка під дією термопристрою розм'якшується і міцно прилипає до паперу.

Поява електрографічних пристроїв друку змінила технологію видавничої справи.

Для видання книги, газети, будь-якого документа достатньо змоделювати його на комп'ютері (зробити макет), скинути макет на дискету, а потім з неї віддрукувати на принтері або відповідно до технологічних процесів на друкарській машині.

Кольорові ксерокси дають змогу копіювати кольорову продукцію на поліграфічному рівні.

> Особливості огляду і попереднього виявлення ознак машинописного тексту та їх дослідження.

Оглядом машинописного тексту документа насамперед треба встановити, на чому він віддрукований:

• на звичайній канцелярській машинці,
• на сучасному друкувальному пристрої - принтері.

У першому випадку відбиток утворюється внаслідок удару (натиснення) друкованої форми, на якій містився барвник.

Тому барвник у штрихах знаків розподілений рівномірно, краї рівні, де-не-де є видимі сліди вичавлювання барвника з-під друкованої форми, особливо на гербовому папері.

У другому випадку відбиток знака також утворюється внаслідок удару (тиснення), але барвника на друкованій формі немає.

Він перебуває над поверхнею паперу, і штрихи відбитків літер, нанесені крізь барвну стрічку або копіювальний папір, відображають їхню структуру: за достатнього збільшення у відбитку видно структуру переплетення тканини стрічки, а в штрихах копіювального паперу - частки сажі, кольорового неорганічного барвника за кольорового тексту.

Якщо виявиться, що текст нанесено крізь барвну стрічку (копіювальний папір), то в ході подальшого дослідження можна визначити модель друкарської машинки; чи є вона пристроєм із монолітним або складеним літероносієм.

Складений літероносій у вигляді одиночних важелів належить до побутових друкарських машин старих зразків.

Тексти, віддруковані на таких машинках, можна досить легко відрізнити від тих, котрі віддруковані на машинках із монолітним літероносієм, за окремими ознаками.

Так, якщо текст надруковано на друкарських машинках із монолітним літероносієм (наприклад, "Машка", "Агідель", "Боррус", "Діабло", "Системе" та ін.), які також наносять відбитки літер ударом крізь красильну стрічку (копіювальний папір), то відрізнити такі тексти один від одного важко.

Загальні ознаки машинописних текстів зберігаються і можуть бути однаковими, але не зберігаються типові окремі ознаки.

Оскільки друкувальні форми - літери, нерухомо закріплені на літероносії, то під час друку вони зберігають однакові інтервали між літерами, які в старих машинках змінюються внаслідок викривлення важелів.

Відхилення літер від вертикального положення також не може бути, якщо машинку не зіпсовано.

У тексті нема й такої окремої ознаки, як виступання окремих літер над верхнім рядком або опускання під нижнім.

У текстах зберігається окрема ознака - деформування знака.

Якщо змінити літероносій кулькової головки - диск - пелюстку для переходу на інший шрифт (мову) змінюються і загальні ознаки, які відображають розташування знаків на поверхні монолітного літероносія.

Навіть за поверхневого огляду машинописного і друкарського текстів у документі його не можна сплутати з текстом, нанесеним матричним друком.

Матричний спосіб формування знаків використано у принтерах, плотерах і ксероксах, які мають конструктивні особливості, що дає змогу диференціювати їх за друкованим текстом у документах.

Спосіб формування знаків є однаковим, але способи відображення інформації на папері різні: контактний (голчастий), струминний, електростатичний.

Як уже зазначалось, метричний друк характеризується тим, що друкована форма складається з дискретних елементів "голок" або мікрокапілярних трубок - сопел.

Тому знак (літера) формується у вигляді забарвлених відбитків голокі забарвлених точок, нанесених "вистрілюванням" барвника із сопла мікрокапіляра.

А голки наносять знак крізь барвну стрічку, через що за цією ознакою можна легко відрізнити голчасті принтери від струминних.

Під час мікроскопічного дослідження матричних знаків-відбитків можна визначити вид головки принтера, а отже, його модель.

Відомо, що головка принтера становить собою вертикальну матрицю голок.

У вертикальному штриху знака можна підрахувати кількість крапок і таким способом попередньо визначити вид головок принтера.

Матричний друк здійснюється в автоматичному режимі за спеціальною програмою, тобто, можна обрати будь-який шрифт, його розміри, форму, інтервали між знаками і рядками, запрограмувати поля, абзаци та іи.

Отже, загальні традиційні ознаки машинописного тексту в цьому тексті не можна брати за основу диференціації, оскільки вони зберігаються до зміни програми друку, що може зробити оператор.

Ще складніше відрізнити тексти, нанесені лазерними принтерами та ксероксами цього виду, від інших видів.

Характерною ознакою, що в цьому випадку відображається в текстах, є спосіб відображення інформації на папері: струминний або електрофотографічний.

Штрихи літер лазерного друку мають характерний блиск за вертикального освітлення.

Тексти, віддруковані на струминному принтері, блиску не мають, барвник розчиняється, лінії штрихів - нерівні.

Якщо друк кольоровий, то знаки складаються з кольорових крапок (плям): чотирьох додаткових і двох складених.

Проте навіть за участі фахівця в огляді не завжди можливо встановити потрібне, а тому належить провести техніко-кримі-налістичну експертизу документів.

Дослідження поліграфічної продукції

До поліграфічної продукції відносять документи державного, громадського, приватного призначення, виконані друкарським способом на друкарсько-множильних засобах.

За способом виготовлення поліграфічну продукцію прийнято поділяти на: