Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

6. Техніко-криміналістичне встановлення початкового (первинного) вигляду і змісту видозміненого документа

Сторінки матеріалу:

  • 6. Техніко-криміналістичне встановлення початкового (первинного) вигляду і змісту видозміненого документа
  • Сторінка 2

 

Документи, що потрапляють у сферу кримінального судочинства, можуть бути випадково або навмисно видозмінені, зокрема пошкоджені, а саме: розірваними; повністю або частково спаленими; залитими брудом, смолою, барвниками, закритими тонкими шарами паперу, дерева, клею; знебарвлені дією сонячного світла тощо.

Дослідження таких документів розпочинається з їх огляду та вилучення на місці події, а взагалі методика прочитання таких записів на таких документах залежить від багатьох факторів: від складу паперу; яким барвником було виконано записи; яка хімічна речовина використовувалася для витравлювання записів; характер підтирання тощо.

Відновлення невидимих і слабковидимих записів (так званих згаслих текстів)

Тривале перебування документів під яскравими сонячними променями або під променями штучного світла тягне за собою значне або повне унеможливлення прочитання тексту документа, пожовтіння паперу, що додатково послаблює контраст між текстом і тлом.

Окрім того, тексти можуть ставати невидимими внаслідок навмисного витравлювання, стирання, змивання, закреслення, замазування барвниками або неправильного зберігання в умовах підвищеної вологості - тексти вицвітають, знебарвлюються і стають малорозрізпюваними чи зовсім невидимими.

Відновлення і прочитання слабковидимих текстів зводиться до збільшення контрастності між барвником штрихів текстів і тлом документа.

Дослідження розпочинається з огляду документа під розсіяним круговим освітленням крізь світлофільтр, додатковий до кольору барвника штрихів. Так, синій та фіолетові штрихи треба досліджувати в жовто-оранжевій зоні спектра (світлофільтр ЖС-12, ОС-12).

Із цими світлофільтрами документи фотографують.

Сліди невидимого (до речі, як і слабовидимого) тексту все ж існують, оскільки наповнювачі чорнил (антисептик, гліцерин) проникають у товщу паперу і залишаються навіть тоді, коли барвник немовби повністю видалений під чисткою.

Для відновлення невидимих слідів використовують ультрафіолетову та інфрачервону люмінесценцію.

Документи оглядають у відображених ультрафіолетових променях, використовуючи лампи ОЛД-41 "Таран", "УК-1", "Фотон" та ін.

Інфрачервону люмінесценцію спостерігають за допомоги приладу ЕОП.

Повністю видалені тексти (на папері, дереві) можна відновити дифузно-копіювальним методом із використанням світлочутливого шару фотоплівки та фотопаперу (під час контакту документа з цими фотоматеріалами на емульсійному шарі можуть відкопіюватися частинки барвника, що залишилися у масі паперу (дерева) досліджуваного документа).

Дослідження залитих, закреслених і забруднених чи іншим способом закритих текстів

Залиття - це закриття тексту документа яким-небудь рідким барвником, нанесеним унаслідок розливання рідини по паперу або пензлем, тампоном (замазування).

Закреслення - це закриття нанесенням барвника пишучим (друкувальним приладом (ручка, олівець, кегель).

Власне закриття тексту в документі слід розуміти як покриття тексту певним шаром якогось твердого матеріалу (заклеїти папером, тонким шаром дерева, тканини тощо).

Відновлення й прочитання текстів у таких документах зводиться до поставлення контрасту між барвником тексту і маскувальним барвником.

У криміналістиці розроблено достатньо методів дослідження закритих текстів, а саме:

-   вивчення документів "на просвіт";

  • дослідження властивостей відбиття і поглинання барвників штрихів маскувальної плями;
  • відновлення тексту під плямою фізико-хімічними методами;
  • посилення контрасту через кольороподіл і кольоророзріз-нення барвника штрихів і маскувального тексту;

 

-     кольорову трансформацію;

-     збудження люмінесценцій;

-     бетаграфію (фотографування у м'якому бета-промінні).

Вибір конкретного методу залежатиме від того, якими барвниками закрито текст, від способу закриття: злиття, закреслення, замазування, забруднення чи власне закриття.

> Вивчення документа "на просвіт", тобто у проникному світлі.

Якщо проникний документ є одностороннім, то пляма барвника в місцях розташування знака, літери буде вдвічі щільнішою, ніж між літерами. Тому, якщо з протилежного боку документа спрямувати потужний концентрований пучок світла, то проміжки між літерами будуть світлими, а штрихи літер - темними.

Останнє можна спостерігати і фотографувати (але це є доцільним тоді, коли потрібно встановити лише факт наявності тексту, без потреби встановлення його змісту).

> Дослідження властивостей відбиття й поглинання барвників тексту і плями.

Освітлений сонячним світлом предмет сприймається зором людини такого кольору, якого він відбиває; фіолетова пляма є фіолетовою тому, що барвник відбиває фіолетову зону спектра, а всі інші поглинає.

Тому, якщо розглядати фіолетову пляму крізь фіолетовий світлофільтр, то її не буде видно, нібито вона видалена механічно.

Отож, досліджуючи документи в затемненій кімнаті з різними світлофільтрами з каталогу кольорового скла, слідчий сам може відновити, прочитати і сфотографувати залитий текст.

Аналогічні результати можна одержати оглядом документа за допомоги ЕОП, але тільки тоді, коли барвник плями є прозорим для інфрачервоних променів, бо інакше треба використовувати інші методи.

> Відновлення тексту під плямою маскувального барвника фізико-хімічними методами.

Відновлення тексту можливе: видаленням плями (зіскоблюванням, стиранням, розчиненням, відкопіюванням, використанням ультразвуку); вилученням барвника з-під плями ди фузн о - ко п і ювал ь н и м методом.

Зіскоблювання застосовується тоді, коли маскувальна речовина - це тверді частки (ґрунт, пісок, бруд).

Якщо барвник плями добре копіюється, застосовують відко-піювания плівки ("скотч", фотопапір, дактиплівка).

Використання ультразвуку є лабораторним методом: під час опромінення документа ультразвуком виникає явище кавітації, під дією якого відбувається відділення часток барвника плями від структури документа, і текст стає видимим.

Видалення плями - це ушкоджувальний метод, і його застосування експерт не завжди допускає.

Дифузно-копіювальний метод дозволяє зафіксувати текст, не порушуючи плями.

Для цього документ поміщають між двома пластинами -анодною і катодною. Потім їх зволожують електролітом - розчинником барвника штрихів тексту і подають постійну напругу

Під дією струму відбувається рух іонів від анодної до катодної, а разом із цим - молекул розчиненого барвника тексту.

Барвник, що дифундує крізь пляму тексту, фіксується на катодній пластині.

Так відновлюють тексти, залиті тушшю, друкарською фарбою, зіскоблені з дерев'яних предметів, картону тощо.

> Посилення контрасту кольороподілом та іншими способами.

Кольоровиділення - це спеціальний метод доведення малих контрастів до порогу сприйняття ока людини завдяки поєднанню кількох негативів, виготовлених із того самого об'єкта.

Цей метод був розроблений Е. Ф. Буринським і використаний для відновлення згаслих текстів на грамотах Дмитрія Донського (1380-1389 рр.) виявлених під час розкопок у Московському Кремлі.

Посилення контрастів можна здійснювати й фотохімічними методами, оброблюючи фотоматеріали способом спеціального освітлення.

Кольоророзргзнення - поняття, ширше за кольороподіл.

Воно охоплює всі способи збільшення контрастів, розглянуті вище, які використовуються для відновлення залитих текстів.

Одним із різновидів цієї методики є метод кольорової трансформації, суть якого полягає у збільшенні контрасту через псрсдання (подання) кольоровості досліджуваного об'єкта в додаткових кольорах (як більшість інших методів - це фотографічні метод*).

Відомо, що більшість чорнил, паст виготовляються на основі синьо-фіолетових анілінових і мінеральних барвників, які лежать у найнижчій зоні чуттєвості ока людини.

Якщо для дослідження фотографувати синій і фіолетовий штрихи на негативну чи обертальну кольорову плівку, кольоровість штрихів передаватиметься в додаткових кольорах жовтим і зеленим.

Око має найбільшу чуттєвість ло жовто-зеленої зони сонячного спектра. Йому візуально в цій зоні можна вивчити гармонію відтінків кольорів, які неможливо виявити за безпосереднього дослідження барвників.

Методом кольорової трансформації встановлюють дописки, послідовність штрихів, що перехрещуються.

Якщо текст написано барвником, що містить вуглець (звичайний графічний олівець, чорна туш, машинописна стрічка, копіювальний папір, друкарська фарба, спеціальні чорнила), а залитий аніловим барвником, відтворення його можливе в інфрачервоному промінні.

Спостереження візуально можливе з використанням ЕОП, а також фотографуванням на фотоматеріал інфрахром.

Відновлення розірваних, пом'ятих, пошкоджених документів

Дослідження таких документів розпочинається з їх огляду і вилучення на місці виявлення.

Виявлені частини документа збирають на білий аркуш паперу, вологі шматочки висушують, розправляють і покривають склом.

Потім переміщають шматочки пінцетом, намагаються з'єднати (скласти) їх в єдине ціле за лініями розчленування.

Таким способом установлюють походження шматочків, визначають вид документа, його зміст і відновлення до розслідуваної події.

Подальше дослідження переноситься в кабінет слідчого, де в ході огляду документів виявляють на них можливі сліди рук, мікрочасток.

Розірвані документи при суміщенні фрагментів (за лініями розриву, згинів, штрихами і текстом, кольором, щільністю паперу, друкарським розлінованням тощо) не можна склеювати чи наклеювати на підкладку.

Рекомендується поміщати їх між листами прозорого матеріалу (скло, оргскло), обклеївши (окантувавши) його краї липкою плівкою.

Практика свідчить, що складання цілого є трудомісткою роботою, найменший рух повітря іноді зводить її нанівець, а тому складені шматочки можна з'єднувати вузькими смужками цигаркового паперу (3x2 мм), приклеюючи їх між текстом.

Такий скріплений документ не маскує тексту, дозволяє зберігати його в конверті, а не між листами скла.

Дослідження спалених документів

Згораючи, папір спершу висихає, потім обвуглюється і на завершення горіння відбувається його спопеління.

На кожній із цих стадій папір втрачає свої властивості й міцність, аж до повного його руйнування.

Під час висихання папір і текст на ньому майже повністю зберігаються, під час обвуглення цілісність паперу повністю або частково зберігається, і тільки якщо має місце спопеління, тексти, що виконані аніліновими барвниками, не завжди можуть бути відновлені.

Спопеління має місце, якщо горіння відбувалося за достатнього доступу повітря (на столі в попільничці попіл).

Якщо об'єкт горить за обмеженого доступу повітря, наприклад у ємності (урна, піч), то горіння іноді закінчується лише обвуглеиням документа, або ж лише висиханням, тобто форма і зміст зберігаються.

Тому виявивши на місці події плиту тощо, що горіла, не треба заливати такі об'єкти водою, краще вогонь припинити іншим способом: закрити доступ повітря (закрити піддувало, трубу, закрити накривкою ємність, або відром - якщо об'єкт горить у купі на підлозі, або можна картонною коробкою, брезентом.

Потім починається процес вилучення з дотриманням певних правил: під залишки згорілого документа підводиться картонна або металева пластина, з якою документ поміщають у коробку чи ящик, стінки якого слід попередньо або змазати клеєм і вистелити ватою, або просто вистелити ватою, в якій попередньо зробити гніздо, що відповідає за розмірами документу, і таке гніздо вистелити сигаретним папером зі всіх боків, а зверху покласти накривку.