Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

6. Техніко-криміналістичне встановлення початкового (первинного) вигляду і змісту видозміненого документа

Для зміцнення обвугленого паперу, якщо це необхідно, документ може бути зафіксовано розчином силікатного клею (чайна ложка клею на склянку води), цукру (столова ложка на склянку води), лаком для волосся, або через пульверизатор водою чи 16%-ним,розчином гліцерину у воді або синтетичними смолами.

Не треба намагатися розправити документи і помістити їх між листами скла.

Зрозуміло, що подальше дослідження доречно проводити в лабораторних умовах, або зі спеціалістом, або через призначення експертизи.

Можливість прочитання тексту на спаленому папері залежить від хімічного складу, фізичних властивостей паперу та барвників штрихів.

Інколи текст буває видно як сірі та кольорові штрихи на темному тлі. Таке спостереження може бути підсилене за допомоги контрастного знімання, або знімання в ультрафіолетовому, інфрачервоному промінні.

Якщо і це не дає результату, то використовують метод спопеління: спалений документ поміщають між двома термостійкими стеклами, які склеюються рідким склом і піддаються впливу високої температури.

Штрихи тексту за такої процедури можуть спостерігатися на сірому тлі спопеленого таким способом документа.

Текст документів, що виконані простим графічним олівцем, чорною тушшю, друкарською фарбою або виконаних на друку-вальних пристроях, пастою кулькових ручок - стійкі до високої температури, через що у більшості випадків можуть бути виявлені на спаленому папері.

Окрім цього, попіл документа, що згорів, дає змогу встановити вид носія (який папір спалений: газетний, гербовий, грошова купюра, чек тощо).

Встановлення тайнописних текстів і шифрувальної переписки

У кримінально-процесуальній діяльності під час розкриття, розслідування й попередження злочинів трапляються випадки, коли треба перевірити і вилучити документи з метою виявлення в них напису або шифрувальної переписки. Інколи в таких випадках використовують термін "криптографія", тобто тайнопис, система зміни письма з метою зробити текст незрозумілим для необізнаної людини.

Тайнопис - прихований текст, виконаний "симпатичними" чорнилами, який міститься па поверхні паперу або нанесений за допомоги тайнописних копійовок.

Найпростішими "симпатичними" чорнилами є розчини лікарських речовин - аспірин, хінін, нашатирний спирт, розчин деяких кислот; продукти - молоко, солі овочів і фруктів; виділення людини - слина, сеча та інші хімічні реактиви.

Під час використання цих або схожих тайнописних засобів уже в ході візуального огляду можна виявити прихований текст, а саме: невиправдане збільшення інтервалів між рядками; у місцях впливу на папір "симпатичними" чорнилами може спостерігатися матовість штрихів; пересилання чистих листів паперу або записів з беззмістовним або занадто "нейтральним" текстом.

Окрім цього тексти такого характеру можуть бути виявлені та проявлені за допомоги обкурювання парами йоду, нагріванням або прасуванням нагрітою праскою, оприскуванням розчинами або посиланими порошками. Після цього проявлений текст негайно фотографують.

Залежно від виду "симпатичних" чорнил можна використовувати ультрафіолетовий опромінювач (УФО) та інші технічні засоби.

Шифрувальна переписка - це письмо, що складається зі знаків (букв, цифр, рисунків, малюнків).

Якщо не бути підготовленим до читання такого об'єкта, письмо не матиме жодного змісту.

Одначе після перестановки букв і цифр або заміщення одних букв алфавіту іншими може мати місце прочитання такого документа (розшифрування).

Доречно зауважити, що техніка тайнопису і шифрування, що трапляються у слідчій та оперативній практиці, різноманітні за складністю. Тому, виявивши такі документи, їх зазвичай направляють для дослідження в експертні установи КДІ, де використовується найновіша методика виявлення і розшифрування текстів, що ґрунтується на досягненнях хімії, фізики, математики тощо.

Відновлення закритих (власне) текстів залежить від того, чим закритий текст: папером, тонким шаром деревини або тканини тощо.

Передусім належить застосувати проникну радіацію (рентгенівські промені, гаммаграфію, інфрачервоні промені), а потім - механічні або фізичні методи видалення матеріалу, що закриває текст.