• у тих випадках, коли особа має поранення або хворобу, що порушує координацію рухів, ці обставини повинні бути повідомлені у довідці чи постанові про призначення експертизи, що приєднується до зразків;
• кожен зразок під диктування повинен засвідчуватися під-нисом особи і слідчого, який диктував текст.

Аналогічними є правила отримання підписів (вільні та експериментальні зразки, з якомога більшою кількістю варіацій підписів), сполучення букв, повний підпис, скорочений підпис, підпис з ініціалами та без, із розчерком і без, нахил, розмір букв).

Експериментальні зразки підписів потрібно отримувати одночасно з текстом і окремо;

-  не рекомендується відбирати експериментальні зразки підписів на одному аркуші паперу.

Краще за все, якщо вони будуть виконані на декількох аркушах наперу'з 5-10 підписами;

-  зразки почерку особи, що підозрюється у підробленні чужого підпису або в підписі від імені вигаданого громадянина, подають у вигляді текстів, у яких повинно бути записано прізвище тієї особи, від імені якої виконано підпис, а також підписи, виконані від імені особи, підпис якої підроблено.

Окрім того, на дослідження повинні направлятися справжні зразки підозрюваної особи.

Коли ж підпис, що підлягає дослідженню, виконано від імені неіснуючої особи, про це необхідно вказати в постанові;

• у випадках, коли припускається, що досліджуваний текст чи підпис виконано не пишучою рукою, про що на зразках робляться відмітки про це;
• для дослідження рукописів, виконаних стилізованим почерком, як зразки подають вільні та експертні зразки письма, викопані звичайним скорописом; зразки стилізованого письма.

Під час процесуальної дії (ст. 199 КПК), у ході якої отримують спеціальні зразки стилізованого почерку, особі пропонують писати всіма відомими їй стилізованими шрифтами, але вимагати писати тим чи іншим шрифтом не можна, тим паче змальовувати букви з газетного чи книжкового тексту, плакатів тощо.

Література

Атапесян Г. А., Поташник Д. П. Криминалистическое исследование документов.- М., 1986.

Аубакиров А. Ф., Виницкий Л. В. Криминалистическая экспертиза машинописных текстов.- Караганда, 1981.

Білеичук П. Д. Криміналістика: Підручник.- К.: Атіка, 2001.

Буринский В. Ф. Судебная экспертиза документов.- СПб., 1903.

Быков Б. Криминалистическая экспертиза сожженных ценных бумаг // Соц. законность.- 1981.- № 4.

Винберг А. И. Криминалистическая экспертиза письма.- М., 1940.

Власов В. П. Следственный осмотр и предварительное исследование документов.- М., 1961.

Вул С. М. Теоретические и методические вопросы криминалистического исследования письменной речи.- Хабаровск, 1975.

Вил С. Судебно-автороведческая экспертиза // Соц. закоиность.-1979.- № 12.

Жижиленко А. А. Подлог документов,- СПб., 1890.

Земляная Т. Назначение криминалистической экспертизы с целью установления автора и машинописного текста // Соц. законность.-1984.- № 10.

Корухов 10. Г. Криминалистическое исследование документов.-М, 1975.

Кулагин П. Г., Колтуиова А. И. Экспертная методика диференциа-ции рукописей на мужские и женские.- Ташкент, 1985.

Лисиченко В. К. Криминалистическое исследование документов: Автореф. дис. ... д-ра юрпд. паук.- К., 1974.

Лисиченко В. К., Липовский В. В. Исправленному не верить.- К., 1990.

Лютое В., Стариков Е., Кузнецов В. и др. К вопросу об исследовании документов, изготовленных средствами репрографии // Экспертная практика.- 1991.- № 32.
 

 
Методика определения возраста рукописных текстов.- М., 1995.

Морозов В. И. Особенности криминалистических исследований признаков письменной речи.- Тавгкент, 1985.

Николаев А. С. Осмотр и исследование поддельных денежных знаков и ценных бумаг.- СПб., 1996.

Общие положения технической экспертизы документов.- М., 1987.

Орлова В. Ф. Теория судебно-почерковедческой идентификации в советской криминалистике: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук,- М, 1973.

Павлушко В. И. и др. Криминалистическое исследование письма.-Хабаровск, 1993.

Різник М. Г. Письмо і шрифт.- К., 1975.

Скрш.онюк М. 1. Криміналістика: Підручник.- К.: Атіка, 2007.

Соколовский 3. Я. Оценка заключений криминалистической экспертизы письма.- М., 1963.

Сосенушкина М. И. Основы технико-криминалистической экспертизы документов.- М., 1996.

Судебпо-почерковедческая экспертиза: Особенная часть. Вып. 2, ч. 1-2.- М, 1992-1993.

Судсбно-почерковедческая экспертиза / Под ред. В. Ф. Орловой.-М., 1980.

Судсбно-почерковедческая экспертиза.- Ч. 1-2.- М., 1971.

Судебно-почерковсдческая экспертиза: Общая часть.- М., 1989.

Судебпо-техпическая экспертиза документов.- М., 1993.

Федосеева В. В., Золотова Т. Н. Основные правила подготовки материалов для производства судебно-почерковедческой экспертизы.-М., 1980.

Черткова Т. Криминалистическое исследование машинописных текстон // Соц. законность.- 1982.

Шаталов А. С, Ваксян А. 3. Фальсификация, подделка, подлог.-М., 1999.

Яблоков Н. П. Криминалистическое исследование материалов документов.- М., 1961.