Аналітичні дослідження [31] свідчать, що із завершенням теперішнього етапу розширення ЄС західні кордони України стануть східними кордонами Євросоюзу. Ця - якісно нова політична ситуація, яка значною мірою буде визначати як характер контактів з ЄС, так і перспективи подальшого розвитку України. Цілком зрозуміло, що в інтересах ЄС - забезпечити мир та стабільність навколо своїх кордонів, мати своїми сусідами стабільні, демократичні й економічно розвинуті держави з дружньою зовнішньою політикою, яку можна прогнозувати. Тому слід чекати збільшення політичного тиску ЄС на Україну, передусім у напрямку зміцнення демократичних інститутів, забезпечення прав людини, свободи ЗМІ, посилення боротьби з організованою злочинністю та корупцією у владних структурах. Вважаємо, що прямування ЄС до українських кордонів на фоні розвитку Загальної європейської політики безпеки та оборони дозволить Україні прийняти більш активну участь у зміцненні безпеки на континенті. Саме у сфері безпеки Україна вже сьогодні може внести реальний внесок у забезпечення стабільності у зоні інтересів ЄС - по лінії миротворчості, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, стратегічних транспортних перевезень і т. ін. Загалом, наближення ЄС до українських кордонів об'єктивно зміцнює вплив європейської спільноти на Україну. У політичному плані цей процес можна вважати позитивним, оскільки він сприяє впровадженню в Україні європейських стандартів. У той же час трансформація ЄС може принести багато проблем для України. Безумовно, що характер і рівень співробітництва України з розширеним ЄС, перспектива української євроінтеграції буде залежати передусім від внутрішніх трансформацій в Україні, від створення умов для стабільного демократичного розвитку, підйому вітчизняної економіки.

Нові пріоритети політики ЄС щодо розширення знайшли своє відображення у Комунікації "Ширша Європа - сусідство: нові рамки стосунків з нашими східними та південними сусідами", що була оприлюднена Європейською Комісією 13 березня 2003 року [32]. Комунікація визначає середньострокові перспективи розвитку відносин із країнами-сусідами та комплекс пріоритетів, за якими розширений Європейський Союз диференціюватиме свої відносини з ними. Позитивними ідеями, ініціативами та пропозиціями щодо відносин з Україною, на нашу думку, постають наступні:

-         залучення України до внутрішнього ринку ЄС з подальшою лібералізацією пересування людей, товарів, послуг і капіталів;

-         поширення на Україну нових інструментів ЄС у сферах інвестування та кредитування, технічної допомоги та транскордонного співробітництва;

-         запровадження Плану дій, який визначатиме конкретні спільні завдання, етапи та терміни їхньої реалізації.

Незважаючи на певні позитивні підходи у розвитку відносин з новими сусідами, Комунікація не дає відповіді на питання щодо перспектив членства України в ЄС, обмежуючись пропозицією укладання так званої "сусідської угоди", Комунікацією передбачено "поділ з сусідами всього, крім інституцій". Європейською Комісією висловлено бажання будувати на одній основі стосунки ЄС з країнами північноафриканськими та східно-європейськими, які істотно відрізняються як в цивілізаційному, культурному і історичному плані, так і в побудові політичних та економічних відносин з іншими країнами. У той же час Комунікація Єврокомісії щодо Ширшої Європи є певним кроком вперед у виробленні ЄС консолідованої позиції щодо прилеглих до розширеного ЄС держав.

Засідання Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС стало першим двостороннім заходом у діалозі сторін, у рамках якого було обговорено Комунікацію "Ширша Європа". Комунікація передбачає активне партнерство та встановлення "контрольних точок" для оцінки досягнутого прогресу. Сторонами вже започатковано проведення такої оцінки. Першим кроком можна вважати Спільну доповідь про стан виконання Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС [33], яка була представлена на розгляд Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС. Незважаючи на те, що Україна не знайшла відповіді щодо своєї європейської перспективи на середньостроковий період, у Комунікації висувається низка ініціатив, скористувавшись якими сторони могли б бути готовими на новій основі та з принципово інших позицій розглядати питання входження України в ЄС. Обговорення у ході засідання Ради з питань співробітництва засвідчили, що на даний момент ідеї, які закладені в Комунікації Єврокомісії щодо ширшої Європи, є максимумом, на який ЄС може піти у стосунках з Україною. Слід зазначити, що попри наявність окремих небажаних для України політичних моментів Комунікації, її змістовне наповнення відповідає національним інтересам України і може активно використовуватися для поглиблення стосунків з ЄС, підтримки внутрішніх реформ, реалізації Стратегії інтеграції України до ЄС [34].

Таким чином, було проаналізовано поняття та зміст європейської інтеграції, у тому числі загально-правові характеристики політики Європейського Союзу на різних етапах інтеграції, а також і концептуальні засади цієї політики стосовно України, яка ще у 1994 році остаточно зробила свій вибір - європейська інтеграція. У зв'язку з цим цілком логічним постає дослідження організаційно-правових основ політики України щодо європейської інтеграції.