Необхідно зазначити, що Верховний Суд України вважає це визначення невдалим. Так,  у Постанові Пленуму від 25 травня 1998 року №13 "Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією" зазначено, що корупційними є діяння, названі в пунктах "а" і "б" ч. 2 ст. 1 Закону. Під іншими правопорушеннями, пов'язаними з корупцією, слід розуміти передбачені Законом порушення спеціальних обмежень (ст. 5), вимог фінансового контролю (ст. 6), невжиття заходів щодо боротьби з корупцією (ст. 10), невиконання обов'язків по боротьбі з корупцією (ст. 11).[155][54]

         Але, на нашу думку, віднесення порушень спеціальних обмежень, перелічених у статті 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією", до правопорушень, пов'язаних з корупцією, є помилковим і не відповідає природі даного правопорушення. Наприклад, можна навести такий випадок. Державний службовець у вільний від роботи час працював у приватній фірмі, за що отримував відповідну винагороду. З цього видно, що він насправді порушував вимоги пункту 1 частини першої статті 5 Закону, але в його діях відсутня умова, за наявності якої правопорушення буде вважатися корупційним - використання особою, уповноваженою на здійснення функцій держави, свого посадового становища з метою отримання відповідної матеріальної винагороди, благ, пільг та інших переваг.

         Спроба вдосконалити правовий термін "корупція" було зроблено в проекті Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про боротьбу з корупцією", який був внесений на розгляд Верховної Ради України Президентом України 14 лютого 2000 року. Так, під корупцією в даному проекті розумілося незаконне одержання від фізичних i юридичних осіб матеріальних благ, подарунків, послуг, пільг, переваг або іншої вигоди матеріального чи нематеріального характеру особою, уповноваженою на виконання державних функцій, чи прирівняною до неї особою у зв'язку з виконанням наданих їй повноважень або використанням свого посадового становища.[175][55]

         Але дане визначення здається не зовсім вдалим, оскільки воно фактично дублює поняття "корупція" в чинному Законі України "Про боротьбу з корупцією", розглядаючи корупцію лише як незаконну діяльність певних осіб, уповноважених на виконання функцій держави, і не враховуючи те, що надання або посередництво у наданні таких благ, послуг, пільг, переваг є не менш небезпечним, ніж незаконне одержання вищевказаних привілеїв.

         Крім того, не зайвим буде зазначити, що на необхідності удосконалення законодавства в частині уточнення  правового поняття "корупція", "корупційне діяння", "корупційне правопорушення",  їх видів (форм) у різних галузях права особливо наголошує Концепція боротьби з корупцією на 1998 - 2005 роки.[149][56]

         Як уже було зазначено вище, Закон України "Про боротьбу з корупцією" не відносить до корупційних правопорушень або ж правопорушень, пов'язаних з корупцією кримінально караних діянь, які за своєю природою є схожими з корупційними правопорушеннями. Водночас Концепція боротьби з корупцією на 1998 - 2005 роки корупційними проявами визнає наступні діяння:

         1) зловживання владою або посадовим  становищем,  перевищення влади або посадових  повноважень  та  інші  посадові  злочини,  що вчиняються для задоволення корисливих чи інших особистих інтересів або інтересів інших осіб;

         2) розкрадання державного,  колективного  або приватного майна з використанням посадового становища;

         3) незаконне одержання  матеріальних  або  інших благ,  пільг та інших переваг;

         4) одержання кредитів,   позичок,   допомоги,  придбання  цінних паперів,  нерухомості або іншого майна з  використанням  пільг  чи переваг, не передбачених законодавством,  або на які особа не має права;

         5) хабарництво;

         6) здійснення безпосередньо та через посередників або підставних осіб підприємницької діяльності з використанням влади чи посадових повноважень, а також пов'язаних з ними можливостей;

         7) сприяння з  використанням  посадового  становища  фізичним  і юридичним  особам  у  здійсненні  ними  підприємницької  та  іншої діяльності  з  метою  незаконного одержання за це матеріальних або інших благ, пільг та інших переваг;

         8) неправомірне втручання з використанням посадового становища у діяльність інших державних органів чи посадових осіб з метою перешкоджання   виконанню ними своїх повноважень чи домагання прийняття неправомірного рішення;

         9) використання інформації, одержаної під час виконання посадових обов'язків, у корисливих чи інших особистих  інтересах;

         10) необґрунтована  відмова  у  наданні відповідної інформації або несвоєчасне її надання, або надання недостовірної чи неповної службової інформації;

         11) надання необґрунтованих переваг фізичним або юридичним особам шляхом підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи управлінських рішень;

         12) протегування з корисливих або інших особистих інтересів у призначенні на посаду  особи,  яка  за діловими і професійними якостями не має переваг перед іншими кандидатами.[149][57]

         Тобто, Концепція до корупційних діянь відносить як адміністративні правопорушення, так і кримінальні правопорушення, так і діяння, за вчинення яких чинним законодавством взагалі не передбачена відповідальність.

         Виходячи з положень Концепції про боротьбу з корупцією на 1998 - 2005 роки, можна стверджувати, що чинне законодавство України повинно бути чітко врегульоване в частині визначення корупційних діянь, а також встановлення відповідальності за корупційні діяння, спираючись при цьому на Закон України "Про боротьбу з корупцією" та Кримінальний кодекс України.

         Водночас Концепцією про боротьбу з корупцією на 1998 - 2005 роки передбачено, що корупційні діяння можуть бути вчинені також в інших формах, у тому числі в таких, що потребують додаткового визначення законодавством.[149][58]

         Виходячи з цього, до корупційних діянь, на нашу думку, крім вищезазначених, можна віднести конфлікт інтересів - прояв корупційного правопорушення, який порівняно недавно знайшов своє правове закріплення в законодавстві України.