Будь-які суспільні відносини виникають не самі по собі. Вони породжуються потребами суспільства. У цьому плані не є винятком і зобов'язання по відшкодуванню шкоди, завданої незаконними діями службових осіб дізнання і досудового слідства в системі ОВС України.

Для виявлення правових проблем відшкодування шкоди, завданої службовими особами дізнання і досудового слідства в системі ОВС України, та визначення їх місця в системі цивільного права, необхідно визначити, які органи та посадові особи відносяться до делінквентів.

Так, відповідно до статті 101 КПК України органами дізнання є: міліція; органи безпеки - у справах, віднесених законом до їх відання; командири військових частин, з'єднань, начальники військових установ - у справах про всі злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями і військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені робітниками і службовцями Збройних Сил України у зв'язку з виконанням службових обов'язків або в розташуванні частини, з'єднання, установи; митні органи - в справах про контрабанду; начальники виправно-трудових установ, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових профілакторіїв - у справах про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені працівниками цих установ, а також у справах про злочини, вчинені в розташуванні зазначених установ; органи державного пожежного нагляду - у справах про пожежі і порушення протипожежних правил; органи прикордонної охорони - у справах про порушення державного кордону; капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні.

Як бачимо, дізнання здійснюється різними органами і пов'язано з  їх  основними функціями. На органи дізнання покладається прийняття необхідних оперативно-розшукових і інших передбачених кримінально-процесуальним законодавством заходів, необхідних для попередження і припинення злочинів. Встановлюючи обов'язки органу дізнання, законодавець мав на увазі, насамперед, міліцію, як постійно діючий орган дізнання.

Отже, серед органів дізнання найбільший обсяг роботи по розслідуванню злочинів виконує міліція - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань (стаття 1 Закону України "Про міліцію"). Міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України і виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Вона складається з таких підрозділів: кримінальної міліції, міліції громадської безпеки, транспортної міліції, Державної автомобільної інспекції, міліції охорони, спеціальної міліції. Керівництво всією міліцією України здійснює міністр внутрішніх справ. В областях, містах, районах міліцією керують начальники управлінь (відділів) внутрішніх справ (стаття 7 Закону України "Про міліцію"). Саме ці посадові особи, а не ті, які очолюють відповідні підрозділи міліції, і є її керівниками  як органу дізнання.

Міліція, особливо районної і міської ланок, максимально наближена до населення. Саме тому співробітники міліції, як правило, першими виявляють злочини і вживають заходів до їх розкриття. При цьому виникає необхідність проведення слідчих дій для виявлення і закріплення слідів злочину, виявлення й затримання осіб, які підозрюються в його вчиненні. Цим і пояснюється те, що міліція наділена правом порушувати кримінальні справи і провадити необхідні слідчі дії щодо більшості злочинів.

Основний обов'язок міліції при провадженні дізнання полягає у виконанні невідкладних слідчих дій з метою забезпечення необхідних умов для провадження досудового слідства зі справ, за якими досудове слідство обов'язкове (ст. 111 КПК), і в розслідуванні в повному обсязі у формі дізнання по справах, що не вимагають досудового слідства (ст. 112 КПК).

Відповідно до ст.ст. 7 та 10 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року попередження, припинення і розкриття злочинів по справах, по яких обов'язкове досудове слідство, покладається на кримінальну міліцію. Попередження, припинення і розкриття злочинів у справах, з яких провадження досудового слідства не обов'язкове, покладається на міліцію суспільної безпеки - місцеву міліцію. Міліція здійснює досудову підготовку матеріалів у протокольній формі по справах, що не вимагають досудового розслідування.

Поряд з органами дізнання в цьому Законі говориться про особу, яка проводить дізнання. Це - службова особа, яка безпосередньо провадить розслідування у формі дізнання. Таким правом наділені керівники відповідних органів. Разом з тим, вони можуть доручити проведення дізнання своїм підлеглим, які займають певну посаду. Коло таких осіб визначається відомчими нормативними актами.

В міліції до провадження дізнання допускаються всі особи оперативно-начальницького складу, включаючи дільничних інспекторів. Крім того, в міських і районних органах внутрішніх справ створено відділення дізнання, де працюють інспектори і старші інспектори з дізнання.

Згідно із ст.102 КПК України органами досудового слідства є слідчі прокуратури, слідчі органів внутрішніх справ і слідчі органів безпеки. Як бачимо, законодавець органами досудового слідства називає не установи, а службових осіб. Це свідчить про те, що провадження досудового слідства - виключна функція слідчих відповідних відомств.

Вжиття оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили, є однією з основних функцій органів дізнання. Причому, цю функцію виконують не всі органи дізнання, а лише ті з них, які мають у своєму складі відповідні оперативні підрозділи. Так, п.15 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" та ст.ст.9, 10, 12 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" передбачено, що оперативні управління, відділи та відділення спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України є юридичними особами і мають повноваження органу дізнання[35] [71].

Не будучи процесуальною, оперативно-розшукова діяльність поєднується з нею при провадженні дізнання і досудового слідства. Завдяки вжиттю оперативно-розшукових заходів можуть бути одержані предмети й документи, відомості, які мають важливе інформаційне значення і допомагають намітити слідчі версії, виявити свідків і потерпілих, причетних до вчинення злочину осіб, встановити місця зберігання предметів і документів, важливих для слідства і суду.

Виходячи з рішень державних органів, які розкривають причини порушення законів, що допускаються службовими особами дізнання і досудового слідства в системі ОВС України, і з огляду на конкретні випадки таких порушень із практики цих органів можна певною мірою класифікувати причини виникнення розглянутих правопорушень.

По-перше, одна з причин виникнення цих відносин пов'язана із самим процесом розслідування злочинів як пізнавальним процесом. Щоб правильно вирішити справу, необхідно встановити у повній і точній відповідності до закону саму подію злочину, винність конкретної особи у здійсненні цього злочину і всі обставини, що визначають ступінь відповідальності цієї особи за вчинене, або ж переконатися в зворотному, - що злочин не був вчинений, притягнута до відповідальності особа не винна. У процесі встановлення істини можливі моменти, коли за причин, що не залежать від службових осіб дізнання і досудового слідства (обмова, дача помилкових показань, наявність обставин, що не могли бути відомі на момент розслідування і т.ін.), вони йдуть хибним шляхом: притягують до кримінальної відповідальності невинних. Безперечно, як правило, істина у справі встановлюється, що веде до реабілітації громадянина в кримінальному процесі і виникненню цивільно-правових відносин по відшкодуванню завданої шкоди.

Так, у першому півріччі 2002 року при оголошенні вироків суди звільнили з-під варти 3366 осіб. А по відношенню до 3893 осіб вироки по кримінальних справах були скасовані або змінені апеляційними інстанціями[36] [59].

По-друге. Причиною виникнення досліджуваних відносин є недостатньо високий рівень професійних знань у деякої частини службових осіб дізнання і досудового слідства в системі ОВС, що призводить до юридичних помилок. Внаслідок некваліфікованої оцінки фактичних обставин справи іноді незаконно порушується (виникає) кримінальне переслідування, результатом чого є завдання громадянину моральної і майнової шкоди.