г)  дозволяє виявити кореляційні залежності, які виступають підґрунтям для побудови типових версій щодо особи вбивці та мотиву вчинення злочину.

При цьому розташування зазначених елементів необхідно здійснювати у певній ієрархічній послідовності, за таких підстав:

а) за рівнем інформативності та ступенем значимості;

б) за принципом інформаційного збагачення (накопичення інформації).             4. Елементи криміналістичної характеристики вбивств являють собою систему і розглядати їх у відриві один від одного є недоцільним. Кожний елемент даного комплексу здатний тією чи іншою мірою вказувати на істотні моменти, що сприяють розкриттю злочинів, висуненню версій, прогнозуванню можливих місць знаходження злочинців тощо.  

5. Використання даних криміналістичної характеристики вбивств у практичній діяльності можливе двома шляхами:

- до криміналістичної характеристики звертаються  безпосередньо на початку розслідування і на її підставі здійснюють побудову версій та визначають послідовність слідчих дій;

- до криміналістичної характеристики звертаються в разі отримання негативних результатів в ході проведення початкових слідчих дій.

6. Підставою формування криміналістичної характеристики вбивств є сукупність якісної і кількісної інформації, тобто результати емпіричних і статистичних досліджень. Без використання такого роду результатів криміналістична характеристика являтиме собою набір абстрактно-умоглядних відомостей, виділених за принципом "може бути" без розкриття можливих зв'язків, що істотно знижує ефективність її практичного використання.

7. Між криміналістичною характеристикою і криміналістичною класифікацією вбивств існують тісні, взаємообумовлюючі відносини, реалізація яких здійснюється у певній діалектичній послідовності. Так, криміналістична характеристика вбивств як система криміналістично значущих відомостей (ознак) даного злочину, які мають істотне значення для його розкриття та розслідування, створює певні умови щодо поповнення існуючої системи криміналістичної класифікації вбивств. У свою чергу, криміналістична класифікація  виконує роль мовної форми відносно до змісту відповідних криміналістичних характеристик, тобто визначає ім'я останніх, наприклад, криміналістична характеристика вбивств, учинених на підґрунті кровної помсти з інсценуванням самогубства шляхом застосування вогнепальної зброї та ін.       

         8.   Концептуальною засадою запровадження категорії "криміналістична класифікація злочинів" є розуміння необхідності, з одного боку, здійснити її розмежування з кримінально-правовою класифікацією, а з іншого ¾ забезпечити  формування чіткої системи окремих криміналістичних методик.

9. Процес побудови криміналістичної класифікації, а відповідно і класифікації окремих криміналістичних методик, знаходиться тільки на стадії свого становлення. Ця обставина породжує різноманітні підходи як до  визначення класифікаційних рівнів окремих криміналістичних методик, так і до їх назв. На сьогодні найбільш вдалою є трирівнева класифікаційна побудова системи окремих криміналістичних методик, до якої входять: 1) групові окремі криміналістичні методики розслідування ( груп злочинів, класифікованих відповідно до групування їх в Особливій частині КК та на підставі криміналістично значущих ознак, притаманних декільком видам); 2) видові окремі криміналістичні методики розслідування (видів злочинів, які розрізняються в розділах Особливої частини КК); 3) підвидові окремі криміналістичні методики розслідування ( підвидів чи різновидів, виділених з-поміж злочинів одного виду за криміналістично значущими ознаками). 

10. Побудову криміналістичної класифікації вбивств необхідно здійснювати за таких засад:

- свого роду "чистої" криміналістичної класифікації злочинів об'єктивно існувати не може, тому що так чи інакше до неї входять об'єкти і елементи кримінально-правової класифікації і саме на її основі визначаються рівні та підрівні криміналістичної класифікації злочинів;

- криміналістична класифікація повинна здійснюватись на підставі криміналістично значущих ознак, з урахуванням закономірностей розвитку та функціонування об'єктів дослідження;

- криміналістична класифікація більш диференційоване утворення, оскільки включає в себе такі різновиди злочинів, які виходять за рамки класифікаційних побудов, що застосовуються у КК і це тісніше наближає її до запитів слідчої практики; 

- здійснення криміналістичної класифікації не є самоціллю, оскільки вона розглядається як підстава для побудови системи окремих криміналістичних методик. 

[1])  [119]  Криминалистика: Учебник для вузов / Под ред. Васильева А.Н., Яблокова Н.П. ¾ М.: Изд-во МГУ, 1971. ¾ С. 425.
 

[2]) [106]   Колесниченко А.Н. Общие положения криминалистической методики расследования отдельных  видов преступлений. ¾ Харьков: Юрид. ин-т, 1976. ¾ С. 14.
 

[3]) Див.: [64]  Герасимов И.Ф. Некоторые проблемы раскрытия преступлений. ¾ Свердловск: Изд-во Свердл. юрид. ин-та,  1975. ¾ С. 156-168.
 

[4]) Див.: [54]  Возгрин И.А. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений. ¾ Л.: Изд-во ЛГУ, 1976. ¾ С. 43.  
 

[5] Див.: [207]  Яблоков Н.П. Общие положения криминалистической методики расследования преступлений // Криминалистика. / Отв. ред. Н.П. Яблоков. ¾ М.: Изд-во БЕК, 1995. ¾ С. 486.
 

[6]) Див.: [21]  Белкин Р.С.  Курс советской криминалистики: В 3-х т. Т.3. Криминалистические средства, приемы и рекомендации. ¾ М.: Юристъ, 1997. ¾ С. 326.
 

[7]) Див.: [180]  Танесевич В., Образцов В. Криминалистическая классификация преступлений и ее  значение для отдельных методик расследования // Рад. право. ¾ 1977. ¾ №9. ¾ С. 85-89; [146]  Образцов В.А О криминалистической классификации преступлений // Вопросы борьбы с преступностью. Вып. 33. ¾ М.: Юрид. лит., 1988. ¾ С. 90-98; [144]  його ж. Классификация преступлений на криминалистической основе ¾ важнейшее условие совершенствования теории и практики расследования преступлений // Оптимизация расследования преступлений. ¾ Иркутск, 1982. ¾ С. 22-33;   [145]  О некоторых дискуссионных вопросах теории криминалистической классификации преступлений // Проблемы развития криминалистики в условиях научно-технического прогресса. ¾ Свердловск, 1982. ¾ С. 45-54 та ін.       
 

[8]) Див.: [148]  Образцов В.А. Проблемы совершенствования научных основ методики расследования преступлений: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.09 / Всесоюз. ин-т по изучению причин и разработке мер предупреждения преступности. М., 1986. ¾ С. 17.  
 

[9]) Див.: [147]  Образцов В.А. Криминалистическая классификация преступлений. ¾ Красноярск:  Изд-во Краснояр. ун-та, 1988. ¾ С. 61.
 

[10]) Див.: [67]  Головин А.Ю. Криминалистическая систематика. ¾ М.: ЛексЭст, 2002. ¾ С. 134.
 

[11]) [88]  Жирний Г.Ю. Деякі питання криміналістичної методики // Матеріали наукової конференції "Конституція України ¾ основа модернізації держави та суспільства", 21-22 червня 2001р., Харків, ¾ Харків, 2001. ¾ С. 380.
 

[12]) Див.: [94]  Журавель В.А. Криміналістична класифікація злочинів: засади формування та механізм застосування //  Вісник Академії правових наук України. Вип. 3 (30).  ¾ Харків: Право, 2002. ¾ С. 162. 
 

[13]) Див.: [44]  Васильев А.Н. О криминалистической классификации преступлений // Методика расследования преступлений (общие положения). ¾ М.: Изд-во МГУ, 1976. ¾ С. 25-26.
 

[14]) Див.: [142]  Образцов В.А. К вопросу о методике раскрытия преступлений // Вопросы борьбы с преступностью. Вып. 27. ¾ М.: Юрид. лит., 1977. ¾  С. 107. 
 

[15]) Див.: [120]  Криминалистика / Под ред. В.А. Образцова. ¾ М.: Юристъ, 1995. ¾ С.376.
 

[16]) Див.: [147]  Образцов В.А. Криминалистическая классификация преступлений.  ¾ С. 69.
 

[17]) Див.: [55]  Возгрин И.А. Криминалистическая методика расследования преступлений. ¾ Мн.: Вышейшая школа, 1983. ¾ С. 208-209.
 

[18]) Див.: [56]  Возгрин И.А Введение в криминалистику: История, основы теории, библиография. ¾ СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. ¾ С. 287-293.
 

[19]) Див.: [63]  Гармаев Ю.П. К проблеме классификации методик расследования преступлений // Тезисы Всероссийских криминалистических чтений, посвященных 100-летию со дня рождения профессора А.Н. Васильева, Москва, 16 апреля 2002 г. ¾ М.: МАКС Пресс,  2002. ¾ С. 65.
 

[20]) Див.: [136]  Лук'янчиков Б.Є. Вневидові методики розслідування злочинів як напрямок удосконалення криміналістичної методики: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Нац. акад. внутр. справ: ¾ К., 2001. ¾ С. 9.
 

[21]) Див.: [88]  Жирний Г.Ю. Вказ. праця. ¾ С. 379; [94]  Журавель В.А. Криміналістична класифікація злочинів: засади формування та механізм застосування. ¾ С. 162.

Примітка.  В подальшому Г.Ю.Жирний відмовився від висловленої точки зори, піддавши критиці групові методики розслідування злочинів. "Окремим криміналістичним методикам розслідування груп злочинів, ¾ вказує він, ¾ об'єднаних за будь-якою підставою, притаманна певна схематичність, що знижує їх практичну значущість. Особливо це стосується змісту та кореляційних залежностей елементів криміналістичної характеристики злочинів. Проблематично визначити належним чином зміст обставин, що підлягають установленню (доказуванню), оскільки він залежить оскільки він залежить від того, який злочин розслідується. Не можна погодитися й із тим, що деякі з методик розслідування груп злочинів не містять усіх, принаймні загальновизнаних структур частин.