Головні фіктивні підприємства, одноразового використання - це прості за організаційною структурною побудовою СПД, які спеціально створюються для здійснення конкретних цільових товарних операцій і отримання разового протизаконного результату або використовуються з неповним циклом у ролі конвертаційних центрів. Такі групи фіктивних фірм отримали назви: "одноразові", "цільові", "конкретні", "чорні". Одноразові підприємства, існують недовго - від кількох днів до 3-6 місяців найдовше до 1,5 років [86, с.7] (часто один податковий період) їх ще називають "фірми-одноденки", "одноразові", "квартальні", "проліски", "фірми-метелики" "привиди", "фантоми", "ями", "смітники" та інше.

Реєструються такі підприємства на неіснуючих або підставних осіб, які не беруть участі в діяльності підприємства або не знають про те, що вони є їх власниками.

Для здійснення протиправного задуму основні одноразові фіктивні фірми можуть використовуватися самостійно або використовувати незначну кількість допоміжних фіктивних фірм. Мають порівняно невеликий обсяг коштів на своїх рахунках, можуть перебувати або не перебувати на податковому обліку в ДПА, не звітують за податковими зобов'язаннями, не ведуть бухгалтерського і податкового обліку. Якщо вони використовуються як конвертаційні центри, то беруть невисокі послуги за переведення безготівкових коштів у готівку і укриття протизаконної діяльності. Раніше такі одноразові фіктивні підприємства використовувалися для організації трастів, довірчих товариств, страхових агентств тощо, для залучення коштів від населення з обіцянками виплатити великі відсотки по вкладених коштах чи страхових внесках, які після накопичення певної кількості коштів змінювали свою адресу, а потім зовсім припиняли свою діяльність, або відкривалися під новою вивіскою.

Основна мета використання одноразових фіктивних підприємств багатоцільова:

 - приховування від сплати податків у випадках контрабандного ввозу товарів або несплати митних платежів на рахунок держбюджету при проведені "фіктивного" експорту;

- укладання "фіктивних" угод з реальними СПД;

- ухилення від сплати податків шляхом переведення безготівкових коштів у готівку, розкрадань ТМЦ при роздержавлені власності;

- здійснення шахрайських дій при заволодінні ТМЦ і грошових коштів інших СПД, держави, банку, чи грошових коштів громадян, здійснюючи при цьому інші протизаконні дії;

- приховування фактів заняття забороненими видами господарської діяльності, (виготовлення наркотичних речовин, зброї та інше), або заняття безліцензійною діяльністю.

Одноразовими фірмами можуть укладатися фіктивні угоди на великі суми з легальними (законослухняними) підприємствами про поставку товарів або виконання послуг, приховуючи істинний характер угоди. Несплата податків за укладені угоди фірмою "фантомом" призводить до того, що така фіктивна фірма легко виявляється правоохоронними органами. У випадках, якщо Господарський суд визнає угоди недійсними, представники фіктивної фірми, отримавши попередню оплату за товари і послуги, зникають (переховуються), а вся відповідальність по укладених угодах, по податкових зобов'язанням, припадає на легальну фірму, яка контактувала з фіктивною фірмою.

Існують інші схеми заволодіння товарно-матеріальними і грошовими коштами одноразовими фіктивними фірмами.

Головні фіктивні підприємства багаторазового використання - це складні за організаційною структурою і широким спектром послуг СПД, з повним циклом використання, які через своє територіальне охоплення отримали назви "масштабні", "розгорнуті", "багаторазові", офіційно мають такі назви: "конвертаційні центри", "конвертори" або "конверти".

Такі фіктивні підприємства часто об'єднані в ряд фірм конвертантів, які створюються при деяких банках. В одних випадках банки можуть виступати організаторами схем, в інших зв'язаним кільцем протиправної схеми,  побудованої на використанні декількох фіктивних підприємств і ковертаційного центру з метою проведення циклу незаконної конвертації та вчинення інших корисливих правопорушень.

У конвертаційні центри входять правопорушники з чітким розмежуванням обов'язків його учасників і складною організаційною структурою. Конвертаційний центр складається з керівної верхівки (організатора), координатора (дилерів), низових ланок (диспетчера, касира, посильного) та мережі постійних клієнтів. Очолюють таку діяльність, як правило, добре підготовлені економічно, юридично та організаційно ділки, які мають корупційні зв'язки з владними структурами і банківськими установами або є їх представниками. Вони забезпечують через спеціально відібраних осіб реєстрацію ФСПД і відкриття розрахункових рахунків на підставних осіб та здійснюють їх прикриття від правоохоронних органів діяльності, пов'язаної з незаконною конвертацією [87, с. 200 -201].

Небезпечність незаконної конвертації характеризується тим, що вона є базисом, а також передумовою для існування інших способів, за допомогою яких здійснюються інші злочини, перш за все ухилення від сплати податків іншими легальними СПД. З цією метою в одному банку (або в кількох) може створюватися мережа розрахункових рахунків, відкритих, як правило, на підставних осіб, пов'язаних у довготривалу діючу мережу фіктивних фірм і банківських установ. Крім того, можуть створюватися декілька фіктивних (офшорних, коралових) фірм із відкриттям розрахункових рахунків в офшорних зонах за кордоном (для розміщення безтоварної іноземної валюти за межами України, для подальшого переводу в готівкову вільноконвертовану валюту). З цією метою підготовляються і відкриваються так звані "вікна" на кордоні (для ввозу (чи вивозу) контрабандним шляхом готівкової валюти), це розширює коло постійних "клієнтів". Така діяльність забезпечуються широкою дилерською мережею в різних регіонах України. Для таких фірм незаконна конвертація основний спосіб одержання прибутку.

Заінтересованість банківських установ у відкритті розрахункових рахунків фіктивних фірм обумовлена тим, що за проведення операцій по вилученню грошей із рахунків клієнтів здійснюється легально. Банкам надається можливість отримати значну винагороду, розмір якої прямо пропорціональний обсягу операцій по їх рахунках. Фіктивне підприємство за короткий період  існування може провести через свої банківські рахунки в середньому від 3 до 5 млд. гривень [88, с.7-20].

Крім того, відкриття фіктивним підприємством рахунків у банку створює для останнього джерело надходжень безготівкових платежів, на виконання яких (зарахування грошей на рахунок клієнта) банк може відвести 2 - 4 дні. Протягом цього терміну для банку існує об'єктивна можливість отримати додатковий прибуток за рахунок "прокруток" таких коштів. У тих випадках, коли під час оперативно-розшукових заходів та слідчих дій, поточні операції по розрахунковому рахунку клієнта можуть призупинятися (блокуватися, накладатися арешт), банк може тривалий час безплатно користуватися грошовими коштами клієнта, стосовно якого проводяться перевірочні заходи і так отримати так зване безпроцентне кредитування  [89, с.27, 90].

Функціонування конвертаційних центрів носить корисливу спрямованість не тільки для банків але, як уже говорилося, і для легальних СПД, які підтримують контакти з фіктивними підприємствами.

А саме:

- надання послуг легальним СПД для переведення безготівкових коштів у готівку (у тому числі переведення вітчизняних коштів в іноземну валюту чи навпаки) або переведення готівкових коштів у безготівкові без сплати ними відповідного податку (сплачується тільки визначений процент комісійних "конверту" в розмірі 3 - 7 % від кожної  безготівкової суми);

- надання можливості легальному СПД при проведенні незаконної конвертації не тільки оприходувати товар незаконного походження (товар отриманий шляхом вчинення розкрадань або скупки краденого, в тому числі через посередників, чи контрабандний товар або товар, прихований від оподаткування);

- надання фальшивих документів на отримання незаконного права на податковий кредит на ПДВ, тобто, насправді, здійснюється ухилення від сплати ПДВ.

Легальним підприємствам дуже вигідно співпрацювати з конвертаційними центрами, так як керівники легальних підприємств отримують збільшення прибутку, мінімізують витрати і мають можливість платити своїм працівникам додаткову зарплату і гонорари в конвертах, не проводячи її по бухгалтерських документах і не сплачуючи державі відповідні податки і збори.

Серед інших причин, які спонукають службових осіб легально діючих підприємств займатися конвертацією безготівкових коштів у готівку, це високий рівень оподаткування фонду заробітної плати, який зумовлює економічну доцільність поза касових форм оплати праці (так звана тіньова частина зарплати) - ухилення від оплати ПДВ і податку на прибуток підприємству дозволяє сплачувати готівкою за послуги криміналітету або номенклатурного "даху", а також бажання мати готівкові кошти для здійснення повсякденної господарської діяльності.

Використовуючи різні схеми незаконної конвертації конвертаційні центри користуються великим попитом серед легальних СПД. За даними ДПА України з конвертаційним центром контактують близько 100-125 легальних підприємств, денний оборот окремих "конвертаційних центрів" досягає 2 млн. гривень [91, с.8].

Реєструються фіктивні фірми на безробітних, студентів, пенсіонерів та іншу проблемну категорію осіб за символічну плату від 100 гривень до 100 доларів США. Часто у статутних документах зазначається, що предметом діяльності таких фірм є надання консультаційних послуг.

Існують конвертаційні центри від кількох місяців до 3 років в залежності від їх ролі в злочинних схемах, потім на їхній базі створюються нові.

Як правило, для функціонування конвертаційних центрів створюються або купуються СПД, які в подальшому можуть переоформлюватися і виступати як допоміжні "буферні" підприємства [60, с.66].

Допоміжні (проміжні) фіктивні підприємства багаторазового використання - це такі підприємства, (фірми), які в ланцюжку злочинних фінансово-господарських схем суб'єктів підприємництва часто виступають проміжним кільцем між фіктивними фірмами і легальними підприємствами, оскільки, виконують функції "прикриття" і протидії правоохоронним органам у виявленні фактів ухилення від оподаткування та інших злочинів, що здійснюються легальними підприємствами. Звідси назви таких підприємств: "транзит", "буфер," "фірми-прокладки".

Підприємства "буфер" або "транзит" фіктивними можна назвати формально, так як ці СПД офіційно зареєстровані і оформлені на реальних осіб, (часом і на підставних) які регулярно, сумлінно подають у ДПА звітні документи про незначні зобов'язання перед бюджетом про те, що вони виступають постачальниками різних товарів (робіт і послуг) для інших реально легальних підприємств і фірм.

Допоміжні транзитні підприємства з урахуванням їх прикриття можуть існувати не менше 3 - 6 місяців.

Транзитні СПД створюються для:

- використання банківських рахунків "транзитних" підприємств для акумулювання коштів, що надходять від реальних суб'єктів підприємницької діяльності для подальшого їх перерахування на рахунки головних фіктивних підприємств одноразового або багаторазового використання частіше конвертаційних центрів з метою незаконної конвертації;

- надання за певну плату неправдивих документів легальним СПД про надання послуг чи реалізації товарів, про сплату ПДВ іншими фіктивними фірмами. При цьому ціни на придбання чи реалізовану продукцію в цих документах підводяться під найбільш вигідні умови для клієнтів.