Для адміністративно-правового забезпечення діяльності підрозділів податкової міліції щодо протидії правопорушенням, які скоюються правопорушниками від імені суб'єктів підприємницької діяльності, важливе значення має визначення змісту понять термінів "фіктивне підприємництво" і "фіктивне підприємство". Ці терміни співзвучні і близькі за змістом, але мають суттєві розбіжності.

Про необхідність уточнення терміну "фіктивне підприємництво", визначення ознак фіктивної підприємницької діяльності та інше говориться у Рішенні Ради Національної безпеки і оборони України "Про заходи щодо попередження і нейтралізації загроз національній безпеці, пов'язаних із нестабільністю правового регулювання відносин у сфері адміністрування податку на додану вартість" від 15.12.2006 р. введеному в дію Указом Президента України № 1154/2006 від 28.12.2006 р. [56]

Сьогодні у юридичній літературі, законодавчих актах, у наукових публікаціях тощо термін "фіктивне підприємництво" використовується у різних значеннях. В одних випадках термін "фіктивне підприємництво" означає тільки злочин за який настає кримінальна відповідальність за "створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона" [57, ст. 205]. Зокрема, автором проаналізований склад злочину ч. 1 ст.205 КК України "Фіктивне підприємництво", і зроблений висновок, що він не охоплює всі можливі випадки вчинення фіктивного підприємництва і потребує правових змін і доповнень так як містить в собі правові недоліки [58, 59].

Аналізуючи протиправну діяльність, яка скоюється правопорушниками в сфері підприємницької діяльності, автор прийшов висновку, що фіктивне підприємництво передбачає протиправну (фіктивну) діяльність, яка вчиняється від імені суб'єктів господарювання, (зокрема фіктивних), мета такої діяльності, приховати інші правопорушення, за які передує кримінальній відповідальності адміністративна.

Наприклад: при порушенні порядку провадження господарської діяльності винні особи притягуються до адміністративної відповідальності за ст. 164 КУпАП і до кримінальної відповідальності за ст. 202 ККУ. При недобросовісній конкуренції за ст. 164-3 КУпАП і незаконному використанні товарного знака ст.229 ККУ. При порушенні порядку подання інформації та виконання рішень Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень за ст. 166-4 КУпАП і порушення антимонопольного законодавства за ст. 230 ККУ та інші.

Вчиняються дії, які на не мають законодавчого врегулювання. На етапі створення суб'єктів господарювання скоюються порушення порядку (установлених правових норм) реєстрації (не перереєстрація підприємств, не подання відомостей про зміну юридичної адреси та інші дії), які потребують законодавчого регулювання тощо.

Отже на нашу думку термін "фіктивне підприємництво" пов'язаний з фіктивними підприємствами, (які законодавчо невизначені) від імені яких вчиняється протиправна (фіктивна) діяльність. Тому фіктивне підприємництво має широке значення і може використовуватися в різних значеннях.

Фіктивне підприємництво має дві форми вчинення правопорушень:

 1) здійснення протиправної діяльності від імені зареєстрованих з порушенням порядку (правових норм) "фіктивних" суб'єктів господарювання різних видів і форм (перелік яких міститься в Господарському кодексі України);

2) здійснення протиправної діяльності з підробленням засновницьких та інших документів від імені існуючих (зареєстрованих в державних органах), керівництву яких невідомо про таку діяльність, або неіснуючих суб'єктів господарювання, тобто використання в господарській діяльності тільки їх реквізитів.

Протиправна (фіктивна) діяльність передбачає порушення права: адміністративного, господарського, цивільного, фінансового, кримінального та інших. За наслідки такої діяльності може наставати кримінальна або адміністративна відповідальність.

Фіктивне підприємництво за яким розуміється загальна характеристика скоєння різноманітних правопорушень у сфері підприємництва, (зокрема таких, що неврегульовані законодавством), які скоюються від імені суб'єктів господарювання зазначають в своїх наукових роботах Опалінський Ю.В., Лисенко В.В., Білецький В.С, Волобуєв А.Ф, Дудоров О.О., Третьяков С. та інші.

Наприклад: Опалінський Ю.В. визначає фіктивне підприємництво як широку протиправну діяльність, що набуває все більшого впливу на підприємницьку діяльність [18].

 Лисенко В.В. назвав "проблемою вивчення фіктивного підприємництва" визначення критеріїв поняття "фіктивна фірма" в діяльності податкових органів. Далі автор характеризував форми фіктивних фірм, які не мають законодавчо-змістовного визначення. Серед варіантів існування фіктивних фірм Лисенко В.В. узагальнює практику податкових органів і виявлену протиправну діяльність, яка здійснюється без реєстрації в державних органах з використанням підробленої печатки, іншим варіантом фіктивної фірми автор називає діяльність зареєстрованого підприємства з неправдивими даними на засновників і посадових осіб. Як варіант поняття "фіктивна фірма" Лисенко В.В. відносить і юридичний термін "фіктивне підприємництво", за яким згідно ст. 205 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність.

Таким чином, Лисенко В.В. характеризує проблему вивчення широкого поняття фіктивного підприємництва і скоєння так званими "фіктивними фірмами" різноманітних правопорушень за які настає за його логікою не тільки кримінальна але й адміністративна відповідальність [60, с. 5].

На думку Білецького В.С., під поняття "фіктивне підприємництво" не підпадає діяльність фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовуються правопорушниками для псевдорозрахункових операцій [61, с. 34 - 77]. 

 Навроцький В. вважає фіктивне підприємництво, як укладання господарських угод без реального їх виконання (передача товарів, надання послуг) з використанням юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності створених або придбаних з цією метою [62 с. 21].

Існують і інші визначення поняття правової проблеми фіктивного підприємництва [63, с.246 - 253]. 

Дисертантом здійснено аналіз практичної роботи підрозділів податкової міліції в результаті якого встановлено, що в більшості випадків податковими органами виявляються протиправна (фіктивна) діяльність, яка здійснюється правопорушниками від імені суб'єктів господарювання, що мають такі ознаки:

 - здійснення підприємницької діяльності з порушенням порядку заняття господарською діяльністю без реєстрації підприємств у державних і податкових органах або здійснення такої діяльності без дозволів і ліцензій;

- здійснення підприємницької діяльності з використанням підроблених засновницьких (статутних) документів їх реквізитів, печатей, штампів та ін. від імені видуманих або реально існуючих суб'єктів господарювання без реєстрації в державних органах;

- здійснення підприємницької діяльності з використанням підроблених засновницьких (статутних) документів їх реквізитів, печатей, штампів та ін. від імені видуманих або реально існуючих суб'єктів господарювання з реєстрацією в державних органах;

- здійснення підприємницької діяльності підприємствами, які зареєстровані  в державних і податкових органах і отримали свідоцтво платника податків, але здійснюють позастатутну підприємницьку діяльність без дозволів і ліцензій;

- здійснення підприємницької діяльності підприємствами, які зареєстровані в державних органах, але не стали на облік у податкових органах, розрахункові рахунки в банках відкриті за підробленими документами;

- здійснення підприємницької діяльності підприємствами зареєстрованими на підставних осіб або з фальшивими анкетними даними на засновників, посадових осіб (директора, головного бухгалтера та інше), які внесені в засновницькі (статутні) документи;

- здійснення підприємницької діяльності підприємствами, які укладають неправомірні угоди з вигідною для себе або для інших підприємств метою;

- здійснення підприємницької діяльності підприємствами, які не знаходяться за юридичною адресою;

 - інші комбіновані варіанти здійснення підприємницької діяльності суб'єктами господарювання, які зареєстровані або не зареєстровані в державних або податкових органах і використовуються правопорушниками для ухилення від оподаткування або заволодіння товарно-матеріальними, грошовими цінностями або отримання неконтрольованого прибутку [64].

Отже більшість ознак фіктивної підприємницької діяльності здійснюється з порушенням правових норм, що пов'язані з реєстрацією суб'єктів господарювання в органах державної влади або постановкою на облік у податкових органах за які передує адміністративна відповідальність

Виходячи із того, що словосполучення  "фіктивне" означає, нереальне, вигадане з певною метою, а підприємництво, це - діяльність суб'єктів господарювання (підприємств). Пропонується наукове визначення узагальненого поняття соціального явища фіктивного підприємництва, як неіснуючої, недійсної, нелегітимної (незаконної) відповідно до встановленого законодавства господарської комерційної діяльності, яка проваджується від імені (фіктивних) суб'єктів господарювання різних видів і форм (перелік яких визначено Господарським кодексом України) або з використанням тільки їх реквізитів як засобу для заволодіння товарно-матеріальними цінностями або отримання інших неконтрольованих прибутків. Наслідки незаконної діяльності (проступків або злочинів) скоєних винними особами регулюються відповідним законодавством.

 Щодо поняття "фіктивне підприємство", то до цього часу немає єдності в визначенні змісту цієї категорії.

Наприклад, у наукових публікаціях, у засобах масової інформації зустрічаються терміни: "віртуальні підприємства", "лжепідприємства", "псевдопідприємства", "псевдофірми", "фіктивні підприємства", "фіктивні фірми", підприємства з "ознаками фіктивності", "конвертаційні центри", "транзитні фірми", " офшорні" "коралові" підприємства та інші назви, в яких не розкривається зміст.

Існують ряд жаргонних назв, які також зустрічаються в публікаціях: "фіктив", "фонарі", "фантоми", "химери", "одноразові", "багаторазові", "квартальні фірми", "номінальні контори", "метелики-одноденки", "конверти", "проліски", "поганки", "помийні ями", "смітники", "прилипали", "підставні", "липові", "ліві", "глухарі", "фірми-транзит", "буфер", "фірми-прокладки", "чорні дірки", "білі", "сірі" та інші.

У законах і підзаконних актах, що торкаються питання оподаткування, у діловодствах вживаються різні назви: "фіктивні фірми," "фіктивні структури," "фіктивні суб'єкти підприємницької діяльності", "фіктивна юридична особа," та інші, які вживаються як тотожні, [60, с.11] хоча при детальному розгляді вони мають відмінності і відрізняються порядком їх створення.

Закон України "Про порядок погашення податкових зобов'язань перед бюджетами і державними цільовими фондами" не дає поняття фіктивності суб'єкта підприємницької діяльності, однак вживає таку категорію. Розглядаючи питання списання і розстрочки податкового боргу (підпункт "д" пункту 18.1.2 і підпункт "д" пункту 18.2.1 статті 18 Закону), визначає, що безнадійним боргом є "податковий борг юридичних осіб, визнаних фіктивними відповідно до закону". З зазначеного випливає, що для правозастосовної практики, у тому числі для застосування цього Закону, необхідне використання категорії фіктивного суб'єкта підприємництва, а також законодавче (нормативне) визначення змісту розглянутого терміна, так як Закон лише згадує поняття "фіктивна юридична особа", проте його зміст не розкриває [65].