Одним із недоліків сучасного законодавства, що регулює діяльність аграрних бірж є відсутність належного правового регулювання процедури розрахунків на аграрній біржі та відповідних гарантій виконання обов'язань. На прикладі правил біржової торгівлі окремих аграрних бірж [93]; [112], видно, що всі взаємовідносини учасників біржової торгівлі щодо розрахунків по укладеним договорам фактично регулюються саме "окальними нормативними актами, не зважаючи на необхідність законодавчого закріплення ціх положень.

Для  забезпечення  надійності  розрахунків  по  спотових  договорах  з гральним товаром біржа має право вимагати від продавця і покупця чи їх
 

117

брокерів внести гарантійний внесок, розмір якого встановлюється біржею. Саме у цьому полягає функція страхування. Необхідно чітко зазначити у законодавстві строки у які брокеру-учаснику торгів, що не уклав договір під гарантійний внесок, він повертається. До цього ж потребує визначення, які санкції застосовуються до брокерської контори у £>азі виявлен^-фактів £/ пред'явлення неповних, спотворених чи неправдивих відомостей про якісні та кількісні характеристики товару, умови його поставки та платежу. Це може бути штраф та наступне зняття з торгів біржового товару. У разі виявленні таких відомостей після скінчення біржової сесії визнання договору недійсним. Особливої уваги потребує питання відповідальності за відмову або ухилення від оформлення та реєстрації біржового договору у відділі реєстрації , у разі коли усна згода на його укладення була зафіксовано маклером у ході торгів. Саме застосування жорстких санкцій буде сприяти уникненню випадків укладення позабіржових договорів.

Застосування будь-яких санкцій до учасників біржової торгівлі можуть спричинити спори щодо їх правомірності застосування. Зі змісту ст. 20 Закон України "Про товарну біржу" випливає, що спори, які виникають з приводу біржових договорів вирішуються у порядку, встановленому законодавством України, статутом товарної біржі та біржовими правилами. Але категорії спорів, що виникають під час біржової торгівлі не обмежуються тільки спорами щодо договору. Тому необхідно зазначити, що всі спори, що виникають в процесі виконання правил біржової торгівлі, вирішуються залежно від компетенції - дирекцією, біржовим комітетом, біржовим арбітражем, загальними зборами членів біржі відповідно до законодавства України, статуту аграрної біржі та біржових правил.

Вбачається, що порядок підготовки, проведення біржових торгів визначений у Типових правилах має бути закріплений у розділі "Організація та проведення біржових торгів", а також передбачити у окремому розділі порядок вирішення спорів та компетенцію відповідних органів щодо їх
 

 
вирішення у Законі "Про аграрну біржу", оскільки є загальнообов'язковими для всіх аграрних бірж.

З цього приводу необхідно зазначити наступне. Як зазначалося, одночасно із заявкою на продаж товару брокер зобов'язаний надати такий документ, як довідку сертифікованого складу про наявність заявленої кількості сільськогосподарської продукції. Особливо актуальною вбачається проблема налагодження співробітництва між товаровиробниками та елеваторами. З огляду на перспективу подальшого формуванням ф'ючерсного аграрного ринку, зокрема ф'ючерсного ринку зерна ця проблема потребує виваженого підходу та комплексного вирішення.

Відносини між виробниками сільськогосподарської продукції і зерновими складами не врегульовано належним чином, не сформовано принципи взаємодії, формування конкурентного середовища на ринку послуг зі зберігання зерна, а також відсутнє належне нормативно-правове регулювання. Більшість елеваторів не мають належного матеріального та фінансового забезпечення для роботи на належному технологічному рівні і рівні організації роботи, що спричиняє низьку якість зберігання зерна. Негативними факторами також є надмірно висока плата за зберігання або плата за відвантаження зерна та намагання зберігати зерно на власних зерносховищах, які не відповідають вимогам. Складовою розвитку послуг зі зберігання зерна може бути впровадження системи складських свідоцтв. Постановою Верховної Ради України від 19 червня 2003р [135] прийнято за основу Проект Закону України про прості і подвійні складські свідоцтва, поданий Кабінетом Міністрів України.

Наявність складських свідоцтв надає досить суттєві переваги виробникам зерна, які, через залучення до банківського кредитування і можливість перепродажу заставленого зерна, отримують вибір термінів реалізації зерна і можуть проводити більш гнучку реалізаційну політику. Сертифіковані елеватори можуть розраховувати на збільшення обсягів зберігання.
 

 
119

Сертифікація елеваторів відбувається на підставі Постанови КМУ від 11 квітня 2003 р. № 510 "Про забезпечення сертифікації зернових складів на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, запровадження складських документів на зерно"[136].Так, 10 серпня 2004 р. в Україні був сертифікований перший зерновий елеватор. За повідомленням Української зернової асоціації, це Людмиловський елеватор, що належить ЗАТ "Рамбурс". Підприємство, що одержало сертифікат відповідності послуг зі збереження зерна під №1, на даний момент має можливість видавати прості і подвійні складські свідчення і має відповідні бланки документів. За інформацією компанії "Рамбурс", уже відбулися відповідні переговори з комерційними банками, що розцінюють прості і подвійні складські свідотства як надійний інструмент застави. Обсяги кредитування власників зерна з упровадженням нових складських документів на зерно повинні зрости.

Вирішення питань сертифікації складів та налагодження плідної співпраці з товаровиробниками суттєво впливає на розвиток біржового ринку та організацію біржових торгів. Це пов'язано з тим, що вартість зберігання, страхування сільськогосподарської продукції, розвиненість складської мережі є основними факторами, які впливають на формування ф'ючерсної ціни, і вони є основними показниками для технічного аналізу коливань базису, який необхідний для прийняття рішень про купівлю чи продаж ф'ючерсних контрактів.

Поряд з такими функціями бірж, як стабілізуюча і хеджова, важливе місце займає ціноутворююча функція. Ціни на біржі визначаються під громадським контролем, публічно, правила біржової торгівлі забороняють оудь-кому цілеспрямовано впливати на їх зміну. Ціни на сільськогосподарську продукцію повинні визначатися виключно на підставі попиту та пропозиції. Як показує практика, ціноутворення на національному аграрному ринку відбувається, як правило з застосуванням адміністративного впливу, що не відповідає основному принципу ціноутворення біржового
 

 
120

ринку - ціни на біржі формуються вільно. Це положення повністю відповідає змісту ст.6 Закону Укранїни "Про ціни і ціноутворення" [137]. їх рівень визначається на кожен вид сільськогосподарської продукції співвідношенням попиту та пропозиції на даний момент біржових торгів. На біржі використовуються такі поняття цін: ціни продавця (пропозиції), ціни покупця І попиту), ціни біржових договорів, котирувальні ціни. Ціною продавця на біржовий товар визнається ціна, що вказана учасником біржових торгів у заявці на продаж, а також названа ним під час торгів з метою стимуляції продажу. Під ціною покупця розуміють ціни, що вказані покупцем в заявках по купівлі, а також ті, які називаються ним безпосередньо під час торгів при обговоренні пропозиції продавця.

Діяльність аграрної біржі у сфері ціноутворення полягає у визначенні котирувальної ціни котирувальною комісією. У літературі, біржова котировка визначається, як фіксація фактичних контрактних цін та виведення типової ціни по біржових договорах за певний період ( як правило біржовий день) [94, с.58].

Законодавством, котирувальна ціна визначається наступним чином. котирувальна ціна це ціна, визначена котирувальною комісією біржі шляхом аналізу цін біржових правочинів, цін продавців, цін покупців на -ідставі єдиних критеріїв та спеціальних методів. Розрізняють котирування офіційне та позаофіційне (довідкове) [78].

Котирування офіційне проводиться по відношенню щодо цін біржових договорів на визначені біржею групи сільськогосподарської продукції стандартної якості з єдиним базисом поставки після кожного біржового торгу. Процес визначення офіційної котирувальної ціни передбачає об'єктивну оцінку коливань цін протягом біржового дня.

Котирування позаофіційне (довідкове) проводиться на підставі аналізу 
всіх цін (попиту, пропозиції, договорів) з урахуванням оцінки котирувальної 
комісії кон'юнктури попиту та пропозиції за трьома напрямками: - за цінами 
продавців (котирувальна ціна пропозиції),         за цінами покупців
 

 
121

(котирувальна ціна попиту), - за найбільш типовою на біржі в конкретний період часу ціною на конкретний вид (групу) товару (котирувальна ціна біржі).

Довідкове котирування може проводитися на підставі підсумків кількох біржових торгів. Дані котирування не можуть бути оскаржені членом біржі та змінені за рішенням біржового комітету.

Функція біржі по визначенню котирувальної ціни є вкрай важливою, оскільки безпосередньо впливає на ціну, яка буде зафіксована при укладенні біржового договору. За порушення правил торгівлі щодо котирувальної ціни передбачає застосування відповідних санкцій. У Типових правилах біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією [78] зазначається: "рішенням котирувальної комісії біржа має право встановлювати граничні рівні коливання цін на товари, що офіційно котируються на біржі, відхилення від яких дає підставу для припинення торгу по даному виду товару" (пункт 5. 11). Як видно, цим положенням біржам надається право встановлювати граничні рівні коливання цін на товари.

На відміну від цього інший нормативний акт встановлює, що за систематичне порушення (два і більше разів) товарною біржею власних правил біржової торгівлі і біржового арбітражу, виявлення відсутності котирування цін та визначення граничних цін на біржових торгах Міністерство аграрної політики може анулювати дію висновку про відповідність біржі, (пункт 3.8.1. Порядку надання товарній біржі висновку лро її відповідність щодо надання послуг з укладення угод купівлі-продажу сільськогосподарської продукції і продовольства для державних та регіональних потреб, їх реалізації з державних ресурсів і з державного резерву, що надходить у рахунок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, погашення податкової заборгованості та поставки підприємствам агропромислового комплексу матеріально-технічних ресурсів, які придбаваються за рахунок коштів державного бюджету, а також до укладення та реєстрації зовнішньоекономічних контрактів) [77].
 

122

Виходячи з цього, встановлення граничних цін на біржових торгах є обов'язком біржі, невиконання якого може спричинити негативні наслідки, як то анулювання висновку відповідності. Тому в законодавстві необхідно не лише визначити чітко поняття котирувальної ціни, правила ЇЇ формування а також зазначити види санкцій, які можуть бути застосовані за порушення цих правил.

З процесом ціноутворення на біржі безпосередньо пов'язане таке явище, як біржова спекуляція, що, збільшує нестабільність ринкових цін. Спекуляції на товарних біржах подібні до спекуляцій цінними паперами на фондовій біржі. Спекуляції здійснюються виключно з отримання позитивної різниці на ціні контракту при його продажу порівняно з купівлею.