Якщо спекуляція для бірж в усьому світі - нормальне явище, то на українських біржах такий вид діяльності не тільки не розвинений, а навіть сприймається негативно. Це пов'язано з багатолітнім сприйняттям "спекуляції"" як антисоціального явища. Спекулянт - це невід'ємний елемент будь-якого діючого термінового ринку. Світовий досвід боротьби з біржовою спекуляцією переконливо доводить, що усунення спекулянта рівнозначне зникненню ринку взагалі. Враховуючи це, було б доцільним дослідити механізм біржової спекуляції реальним товаром і ф'ючерсами на біржах країн розвинутого ринку та ввести його в практику біржової діяльності товарних бірж України, та аграрних зокрема, через законодавчий дозвіл біржової гри.

Зробити це можливо, через впровадження на біржах нашої країни всіх видів договорів [138, с.19]. На західних біржах ф'ючерсні договори є основою спекуляції, або так званої "біржової*" гри. Законодавство цих країн передбачає різні заходи боротьби з біржовою спекуляцією, але при цьому безспІрним є те, що ф'ючерсні договори дозволяють застрахувати учасника біржової торгівлі від збитків, пов'язаних з коливанням цін [139, с.26].

Відносно спекуляції на біржовому ринку, вчений-економіст О. Сохацька, зазначила, що найважливішою функцією, біржі є стабілізація цін на сировину, яка здійснюється через біржову спекуляцію ф'ючерсними
 

 
123

контрактами. [138, с.17] Крім названої вище, біржі виконують функції купївлі-продажу реального товару, страхування (хеджування) цінового ризику, котирування цін, розробки контрактів, торгових правил, здійснюють арбітражні функції та інформаційне обслуговування клієнтів.

Всі біржові операції мають за мету економічну вигоду і страхування цінового ризику. Механізм хеджування заснований на тому, що зміни ринкових цін реальні товари і цін на ф'ючерсні контракти однакові по їх розмірам і напрямкам. Функціі хеджування сучасної біржової торгівлі полягають в перерозподілі цінового ризику між економічними суб'єктами, товаровиробниками, споживачами і біржовиками. Біржовики самі прагнуть обійти ціновий ризик, зводячи партнерів з протилежним ризиком.

Проблеми розвитку торгівлі ф'ючерсними контрактами на сільськогосподарську продукцію в Україні пов'язані перш за все з неготовністю національного товаровиробника до такої форми торгівлі.

Відсутність необхідних знань у сфері біржової торгівлі зупиняє товаровиробника, як потенційного гравця на біржовому ринку від укладання строкових договорів, а тим більше проведення біржової гри. Як влучно зауважує Крупко П. М. за таких умов сільськогосподарським товаровиробникам треба вдало вибрати товар, що користується попитом на аграрному ринку, час реалізації, покупців продукції. Товаровиробники не завжди обізнані з правилами біржової торгівлі, не мають часу вивчати ринкову кон'юнктуру, визначитись, за яким договором (ф'ючерсним, форвардним чи спотовим) здобувати продукцію.[140, с.62.]

Поступове наближення до аграрного ф'ючерсного ринку в Україні почалось зі створення однієї з небагатьох аграрних бірж в Україні, яка відповідає за змістом своєї діяльності світовим біржам. За сприянням Міжнародного валютного фонду, який надав грант на суму 3 млн. доларів США було реалізовано проект ІІ8АГО "Українська аграрна біржа'1, спрямований на створення незалежної аграрної біржі. Не дивлячись на перші
 

 
124

успіхи біржової торгівлі в Україні протягом 1995 року, подальшого суттєвого зростання показників біржової торгівлі не відбулося [141, с. 120].

Безумовно в Україні ф'ючерсна торгівля тільки починає розвиватися, і підтвердженням тому є робота першої в Україні ф'ючерсної біржі. Засновниками Української ф'ючерсної біржі стали 44 компанії, серед яких банк "Аваль", Державна акціонерна компанія "Хліб України", закрите акціонерне таваржггво "Рамбурс", товариство з обмеженою відповідальністю "Альфред С. Топфер Интернешнл (Україна)"та ін. В основу діяльності 'Української ф'ю^герсної біржі" покладені технології Чиказької товарної біржі. Так на думку фахівців, торгівля на біржі дозволить вивести з "тіні" механізм формування ринкової ціни на сільськогосподарську лродукцію;використовуючи інформацію в реальних цінах, з'явиться можливість управління ризиками і прибутковістю виробництва й переробки. Крім того, з'явиться відкритий доступ до цінової й іншої ринкової інформації, що дозволить операторам ринку легше орієнтуватися в ситуації та знизити вплив факторів ризику [142].

Позабіржовий ринок через різні чинники до цього часу є більш привабливим для товаровиробників та посередників. Обставинами, які спричинили такий розвиток є наступні. Непослідовні дії уряду, серед яких раптова заборона вивезення продукції за межі області до виконання державного та регіонального замовлень.

Недостатньо відпрацьований механізм торгівлі ф'ючерсними контрактами, проблеми, пов'язані з приватизацією елеваторів та хлібоприймальних пунктів, -- ось неповний перелік обставин, які стали на шляху формування аграрного біржового ринку. Проблемним є питання оподаткування біржової та позабіржової посередницької діяльності. Саме на цих питаннях слід зосередити увагу задля формування цивілізованого аграрного ринку. Серед основних завдань, які покладалися на біржі в період їх відродження в Україні, не тільки виявлення ринкових цін попиту та пропозиції, а й забезпечення сільськогосподарських товаровиробників
 

 
125

оборотними коштами за рахунок ф'ючерсних контрактів. Таким чином, спочатку було взято курс на створення біржового ринку реального товару з поступовим переходом до строкового біржового ринку.

Перехід до ф'ючерсної торгівлі є нагальною потребою, оскільки без нього біржовий ринок України не відповідає світовим тенденціям та взагалі втрачає своє безпосереднє призначення. Основним змістом біржових операцій у розвинутих країнах стали не операції з наявним товаром, а операції з ф'ючерсними контрактами та пов'язані з ними спекуляція та хеджування. Проведення хеджування вимагає від хеджера (виключно високопрофесійного брокера) як досвіду, розвинутої комерційної інтуїції, так і наявності достовірної інформації про продавців та кон'юнктуру ринку з конкретних групах товарів.

На жаль, українські біржі не мають достатньої кількості таких фахівців. Зазначені аспекти стосуються, як діяльності бірж в цілому, так і безпосередньо аграрних. Необхідність відмежування аграрних бірж та закріплення особливостей їх діяльності на законодавчому рівні стала більш гострою з початком активного формування аграрного ринку. Саме цей етап став наступним після реформування колективних сільськогосподарських підприємств та переходу до нових форм господарювання на селі.

Окрема група проблем, що спричиняють гальмування розвитку аграрного біржового ринку, пов'язана з недостатнім фінансовим забезпеченням товаровиробників, використанням застарілої техніки та технологій вирощування сільськогосподарської продукції. Так низький рівень дотримання технологій при вирощуванні зерна, що спричинений важким матеріальним становищем багатьох виробників, обумовив порівняно низький відсоток продовольчого зерна у врожаях останніх років.

Як чинник, що гальмує розвиток ф'ючерсної біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією є недосконале законодавство у цій сфері та відповідно низький рівень правового забезпечення процесу створення строкового аграрного ринку в Україні.
 

 
126

Змістом діяльності аграрних бірж крім розглянутих аспектів є також інформаційне забезпечення учасників біржових торгів, потенційних клієнтів, тобто товаровиробників. Крім надання інформації про кон'юнктуру аграрного ринку його тенденцій через друковані видання, Інтернет заслуговують на увагу спроби спільної злагодженої роботи окремих бірж.

Прикладами цього є створення Національної асоціації аграрних бірж України та трохи згодом Союзу аграрних бірж. Так основною метою діяльності Союзу є підвищення ефективності біржового сільськогосподарського ринку, підтримка Інтересів своїх членів, підвищення інтегрованості та прозорості ціноутворення на афарну продукцію та земельні ресурси. У відповідності до основної мети, Союз передбачає реалізацію наступних завдань: сприяє створенню необхідних організаційних, економічних, правових і соціальних умов для ефективної роботи членів Союзу; розробляє кваліфікаційні вимоги до біржових посередників та програми їх навчання; забезпечує заходи для підготовки та підвищення кваліфікації біржового персоналу та біржових посередників та видачі їм відповідних сертифікатів; здійснює заходи, передбачені законодавством України, по акредитації бірж та біржових посередників на відповідність кваліфікаційним та іншим вимогам щодо організації та проведення біржових торгів та аукціонів сільськогосподарською продукцією та необхідними для її виробництва матеріально -- технічними ресурсами; готує пропозиції щодо змін (вдосконалення) і уніфікації нормативних документів та законодавчих актів з питань регулювання біржового ринку; проводить рекламну та інформаційно - видавничу діяльність з метою поширення та розповсюдження інформації про стан та тенденції розвитку аграрного та земельного ринків.

Саме така скоординована робота аграрних бірж з різних регіонів сприятиме вдосконаленню діяльності афарних бірж та розвитку аграрного ринку в цілому. У зв'язку з цим вбачається доцільним задекларувати таке право аграрних бірж, як право об'єднуватися з іншими біржами,
 

 
127

•ртанізаціями   у   спілки,   союзи,   асоціації   та   інші   види е-з господарювання.