Так, суб'єктами, спеціально створеними для боротьби з корупцією, є спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю МВС України та спеціальні підрозділи по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України. Зокрема, це підрозділи Департаменту по боротьбі з організованою злочинністю, головні управління, відділи територіальних органів МВС України та управління Центрального управління СБ України та відділи по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю територіальних органів. Згідно з законодавством до основних напрямів діяльності вказаних підрозділів віднесено "виявлення та усунення або нейтралізація негативних соціальних процесів і явищ, що породжують організовану злочинність та сприяють їй; запобігання встановленню корумпованих зв'язків з державними службовцями та посадовими особами, втягнення їх у злочинну діяльність" (ст. 6 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю") [197].

До органів, які ведуть боротьбу з корупцією відносяться відповідні підрозділи МВС України (по боротьбі з організованою злочинністю, управління, відділи і відділення територіальних органів, підрозділи Державної служби по боротьбі з економічною злочинністю, підрозділи Департаменту внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України), податкової міліції (Управління по боротьбі з корупцією в органах Державної податкової служби); Служби безпеки України (управління Центрального управління СБ України та відділи по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю територіальних органів); органів прокуратури України (для нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, розслідуванням кримінальних справ, а також підтримання обвинувачення в суді з цих справ у Генеральній прокуратурі України створюються управління, а в Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - його відділи); Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (підрозділи дізнання та спеціальні підрозділи Управління Головного управління Служби правопорядку Збройних Сил України, Центральні та територіальні управління, зональні відділи (відділення) Служби правопорядку) [202]. Згідно з законом "Про боротьбу з корупцією" діяльність органів, які ведуть боротьбу з корупцією, спрямовується на "запобігання корупції, виявлення та припинення її проявів, поновлення законних прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, усунення наслідків корупційних діянь" (ч. 1 преамбули Закону). Конкретні повноваження вказаних органів, вказуються у законодавчих актах, що визначають правовий статус міліції України, СБУ, податкової міліції України, прокуратури України, ВСОП в ЗС України [200; 70; 208; 211; 202].

         До третьої групи суб'єктів боротьби з корупцією ми відносимо ті органи, що здійснюють як одну зі своїх основних функцій координацію інших суб'єктів у цій галузі, або ж спеціально створені для координації боротьби з цим явищем. Зокрема, це відповідні підрозділи Прокуратури України та Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю, місцеві органи державної виконавчої влади та Національне Центральне бюро Інтерполу. Віднесення цих органів до самостійної групи суб'єктів боротьби з корупцією, пов'язано з тим, що координація виступає невід'ємною складовою організації боротьби з корупцією і в значній мірі забезпечує виконання завдань, поставлених перед правоохоронними органами у цій сфері.

         Координаційні повноваження прокуратури визначаються Законами України "Про прокуратуру", "Про боротьбу з корупцією", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", Кримінально-процесуальним Кодексом України та деталізовані у відповідних нормативно-правових актах Генеральної прокуратури. Так, у ч. 1 ст. 10 Закону України "Про прокуратуру" зазначено, що "…Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори координують діяльність по боротьбі із злочинністю органів внутрішніх справ, органів служби безпеки, органів податкової міліції, органів митної служби, ВСОП в ЗС України та інших правоохоронних органів", а у ст. 29 цього ж закону - що, здійснюючи нагляд за додержанням законів органами, що ведуть боротьбу з злочинністю, прокурор "…вживає заходів до узгодження дій правоохоронних органів у боротьбі із злочинністю" [211]. З метою вдосконалення координації діяльності правоохоронних органів по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного підпорядкування Президент України своїм Указом поклав цей обов'язок на прокурорів АРК, областей, міст і районів, військових прокурорів регіонів [203].

         Треба зазначити, що така функція прокуратури України, як координація діяльності правоохоронних органів, є специфічною у відношенні функцій прокуратур інших країн світу. Зокрема, аналіз напрямів діяльності прокуратур європейських держав постсоціалістичної системи (Болгарії, Угорщини, Польщі, Словаччини, Словенії, Хорватії та Чехії) свідчить про наявність такої функції лише у Польщі. На прокуратуру цієї країни згідно з п. 8 ст. 3 Закону Республіки Польща "Про прокуратуру" покладається координація діяльності у сфері розслідування злочинів та співпраця з державними органами, державними організаційними одиницями у попередженні злочинності та інших порушень закону [204, с.145, 3-15].

Важливе місце у системі суб'єктів, які спеціально створені для виконання функції координації діяльності органів держави у цій сфері відіграє Координаційний комітет по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України. Цей орган був утворений з метою сприяння президентові України в реалізації його конституційних повноважень із забезпечення національної безпеки шляхом координації діяльності всіх державних органів, на які покладено обов'язки щодо ведення боротьби з організованою злочинністю і корупцією [69]. Для залучення до здійснення антикорупційної політики сил громадськості планується у найближчі часи створити громадську інституцію - Національний антикорупційний комітет при Президентові України, а також в усіх регіонах - громадські приймальні цього комітету [205].

Державні адміністрації та їх виконавчі органи, місцеві ради депутатів та їх виконкоми на відповідній території організують реалізацію та контроль за виконанням державних програм щодо боротьби з корупцією та організованою злочинністю, а також розробляють власні. Вони здійснюють координацію суб'єктів боротьби з корупцією у конкретних регіонах, забезпечують зміцнення їх матеріально-технічної бази, сприяють у розв'язанні соціально-економічних проблем працівникам підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю. З цією метою при обласних державних адміністраціях створені координаційні комітети по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю.

Координаційні повноваження Укрбюро Інтерполу визначені у Положенні про цей орган. До них, зокрема, віднесено: а) координація діяльності правоохоронних органів країни у боротьбі зі злочинністю, що має транснаціональний характер або виходить за межі країни; б) забезпечення взаємодії з Генеральним секретаріатом та відповідними органами держав-членів Інтерполу в боротьбі зі злочинністю [206].

Таким чином, для суб'єктів боротьби з корупцією здійснення діяльності щодо виявлення, припинення, розкриття, розслідування корупційних правопорушень, а також координація такої діяльності є невід'ємною якістю та обов'язком, визначеним чинним законодавством.

Що стосується суб'єктів, які беруть участь у боротьбі з корупцією, то їх правовий статус у цій сфері визначається як антикорупційним законодавством, так і нормативно-правовими актами, що регламентують їх основу діяльність - Митним Кодексом України, Кримінально-виконавчим Кодексом України, Законами України "Про Державну Прикордонну службу України", "Про Державну податкову адміністрацію України" та ін. Їх основна роль у боротьбі з корупцією - це надання допомоги суб'єктам боротьби з корупцією у реалізації покладених на них завдань, а саме: проводити за їх дорученням перевірки та інші дії щодо контролю за дотриманням законодавства України організаціями і громадянами; повідомляти інформацію, що свідчить про можливі порушення законодавства з боку фізичних та юридичних осіб; сприяти суб'єктам боротьби з корупцією у проведенні оперативно-профілактичних заходів тощо.

Серед суб'єктів, які беруть участь у боротьбі з корупцією, важливе місце посідають також органи, які в межах виконання інших своїх функцій забезпечують правоохоронні органи інформацією, що містить відомості про корупційні діяння. До них відносять: а) Національний банк України; б) Антимонопольний комітет України; в) Державна податкова служба України; г) Державна контрольно-ревізійна служба України; д) Державна митна служба України; е) інші структури, які мають банки даних, де може міститися інформація про корупційні діяння, у тому числі й недержавні.

Основною особливістю діяльності вищеназваних суб'єктів у сфері боротьби з корупцією є те, що вони безпосередньо не виконують головних правоохоронних функцій, але через специфіку своїх завдань володіють інформацією про наявність у діях конкретних осіб ознак корупційного правопорушення, яку вони зобов'язані передати до відповідних органів, створених для боротьби з корупцією. Вказану інформацію вони отримують двома шляхами: або під час здійснення контрольних функцій та аналізу господарської діяльності організацій і громадян, або під час перевірок подібної діяльності, які здійснюються за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією.

Реалізуючи інформаційну складову взаємодії, органи, які ведуть боротьбу з корупцією, мають право на безоплатній основі отримувати дані про корупційні правопорушення з інформаційно-довідкових служб Міністерства статистики України, Державної судової Адміністрації України, Міністерства юстиції України, Верховного Суду України, Державної митної служби України, банківських, фінансових та інших органів та установ. Крім цього, використовуючи фінансово-економічні та інші методи (ревізії, аудит, перевірки своєчасності надання та вірогідності документів, комплексного контролю за валютними операціями, статистичного аналізу тощо), вищезазначені суб'єкти можуть виявляти на ранніх стадіях (у тому числі поза межами адміністративного та кримінального процесу) у діях організацій і громадян ознаки корупції або причини та умови, що їй сприяють.

Класифікація суб'єктів боротьби з корупцією за сферою діяльності передбачає їх розподіл в залежності від розподілу їх повноважень на певний масив корупційних правопорушень. Зокрема, можна виділити таких суб'єктів, що ведуть боротьбу з корупційними правопорушеннями: а) у межах однієї галузі (сфери); б) у декількох галузях (сферах); в) у будь-якій галузі (сфері). Так, до основних завдань управління по боротьбі з корупцією та безпеки в органах державної податкової служби завдань підрозділів податкової міліції віднесено: попередження корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією в органах державної податкової служби України, виявлення, припинення її проявів та забезпечення адміністративного провадження у справах про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією; попередження службових та інших злочинів, які пов'язані із діяльністю працівників державної податкової служби, їх виявлення та розкриття [207]. Таким чином, сфера антикорупційної діяльності цього органу обмежується колом суб'єктів - працівниками Державної податкової служби України [208, ст.19].