Принагідно лише зауважимо, що з метою формування дієздатного кадрового потенціалу, залучення на державну службу висококваліфікованих спеціалістів Кабінет Міністрів України постановою № 169 від 15 лютого 2002 р. затвердив Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців. Ця постанова наблизила конкурсну процедуру в Україні до зарубіжних аналогів, але так і залишила відкритим питання щодо незалежності й об'єктивності створюваних конкурсних комісій. Не випадково багато експертів наголошують на формальності таких конкурсів.

Окремо хотілося б звернути увагу на те, що згідно з п. 32 Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців керівник державного органу протягом місяця з дня прийняття рішення конкурсною комісією на підставі пропозиції останньої приймає рішення про призначення на посаду державного службовця та зарахування до кадрового резерву. У зв'язку з цим суд може визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень щодо своєчасності ухвалення рішення за наслідками конкурсу та зобов' язати відповідача вчинити дії, пов'язані з реалізацією рішення комісії.

Рекомендації конкурсної комісії не є обов'язковими для виконання керівником державного органу, якщо буде встановлено передбачені законом обмеження, які перешкоджають переможцю зайняти вакантну посаду чи бути зарахованим до кадрового резерву. Мотивоване рішення про таку відмову приймається керівником у місячний строк і може бути оскаржене до суду. Установивши, що відмова є необґрунтованою, суд може визнати рішення протиправним, скасувати його та зобов'язати відповідача вчинити правомірні дії у межах його компетенції. При цьому суд не може перебирати на себе не властиву для нього функцію суб'єкта владних повноважень і ухвалювати рішення про призначення на посаду державного службовця чи зарахування його до кадрового резерву.

Такий підхід може застосовуватися судами при розгляді справ щодо спорів з приводу призначення (обрання) на конкурсній основі на посади в органах місцевого самоврядування.

Однією з відмінностей служби в органах місцевого самоврядування від державної служби є наявність різних способів заміщення посад: вибори; обрання; затвердження; призначення на невизначений строк на конкурсній основі; призначення на невизначений строк без конкурсу; призначення на визначений строк [185].

Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки. Закон України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" не встановлює граничного віку для сільських, селищних, міських голів. Сільським, селищним, міським головою може бути обраний громадянин України, який має право голосу і на день виборів досяг 18 років. Не можуть обиратися громадяни, які мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо цю судимість не знято або не погашено в установленому законом порядку. Особа, яка дала згоду балотуватися на посаду сільського, селищного, міського голови, повинна подати до окружної (територіальної) виборчої комісії заяву про свою згоду балотуватися, а також про зобов'язання припинити у разі обрання трудову або іншу діяльність, несумісну зі статусом сільського, селищного, міського голови [185]. Результати виборів встановлює окружна (територіальна) виборча комісія на підставі протоколів дільничних виборчих комісій про результати голосування.

Виборам притаманні такі риси: а) висування кандидатів на посаду відбувається відносно широким колом суб'єктів (збори громадян, місцеві осередки політичних правил, громадських організацій і т. д.); б) кандидатура обирається із широкого визначеного кола осіб; в) кандидати на посаду дають свою згоду балотуватися; г) відбуваються широке публічне обговорення та оцінювання ділових, професійних та осо- бистісних якостей кандидатів, у тому числі із залученням засобів масової інформації; ґ) кандидат обирається шляхом волевиявлення населення села, селища, міста таємним голосуванням на основі загального, рівного, прямого виборчого права; д) результати волевиявлення населення (виборів) встановлюються окружною (територіальною) виборчою комісією, оголошуються на пленарному засіданні ради та оприлюднюються у засобах масової інформації [185].

За пропозицією сільського, селищного, міського голови відповідною радою із числа її депутатів на строк повноважень ради обирається секретар сільської, селищної, міської ради, який працює в раді на постійній основі. Голова обласної, районної, районної у місті ради обирається радою із числа її депутатів у межах строку повноважень ради таємним голосуванням та працює в раді на постійній основі. Обласна, районна, районна у місті (у разі її створення) рада обирає заступника голови відповідної ради у межах строку її повноважень із числа депутатів шляхом таємного голосування [185]. Заступник голови ради працює на постійній основі. Порядок (процедура) обрання зазначених посадових осіб законодавством не врегульована і закріплюється, як правило, в регламентах відповідних рад.

Обранню притаманні такі ознаки: а) кандидата (кандидатів) на посаду висуває або конкретна посадова особа (сільський, селищний, міський голова), або будь-хто з депутатів відповідної ради; б) кандидатура (кандидатури) обирається із відносно вузького кола осіб (депутати відповідної ради); в) обговорення та оцінювання ділових, професійних та особис- тісних якостей кандидата (кандидатів) відбуваються на засіданнях постійних комісій, депутатських груп (фракцій), пленарних засіданнях ради; г) кандидат обирається шляхом таємного голосування депутатами на пленарному засіданні відповідної ради; ґ) результати волевиявлення депутатів встановлюються лічильною комісією відповідної ради та оголошуються на пленарному засіданні відповідної ради.

Сільська, селищна, міська рада затверджує персональний склад виконавчого комітету ради за пропозицією сільського, селищного, міського голови [185]. Аналогічні повноваження мають районна в місті рада та її голова. У складі виконавчого комітету відповідна рада обов'язково затверджує заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів ради та керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету. У виконавчому комітеті сільської ради функції секретаря виконавчого комітету може за рішенням ради здійснювати секретар відповідної ради. Порядок (процедура) затвердження передбачається, як правило, регламентами відповідних рад.

Кандидатури осіб, які пропонуються для обрання або затвердження радою, попередньо розглядаються постійними комісіями відповідної ради, які готують висновки з цих питань [185].

Для затвердження характерні такі ознаки: а) кандидатів на посади пропонує конкретна посадова особа (сільський, селищний, міський голова); б) кандидатури обираються із широкого невизначеного кола осіб (за винятком депутатів відповідних рад); в) обговорення та оцінювання ділових, професійних та особистісних якостей кандидатів відбуваються на засіданнях постійних комісій, депутатських груп (фракцій), пленарних засіданнях ради; г) кандидати (поіменним або загальним списком складу відповідного органу) обираються шляхом таємного голосування депутатами на пленарному засіданні відповідної ради; ґ) результати волевиявлення депутатів встановлюються лічильною комісією відповідної ради та оголошуються на пленарному засіданні відповідної ради.

Призначення у розумінні чинного законодавства України на посади в органах місцевого самоврядування відбувається, як уже зазначалося, на невизначений строк (на конкурсній основі та без конкурсу) або на визначений строк (за контрактом).

Сільські, селищні, міські голови, голови районних у містах рад призначають осіб на посади керівників та службовців виконавчих органів відповідних рад; голови обласних, районних рад призначають осіб на посади керівників та службовців виконавчих апаратів відповідних рад на конкурсній основі. Слід звернути увагу на те, що конкурс проводиться в порядку, визначеному законодавством про державну службу [185].

Сільський, селищний, міський голова, голова обласної, районної, районної у місті ради, у виконавчому органі або виконавчому апараті якої є наявною вакантна посада, приймає рішення про оголошення конкурсу та його умови і створює конкурсну комісію. Інформація про конкурс поширюється через засоби масової інформації та доводиться до відома працівників органу, де оголошується конкурс. Особи, які бажають взяти участь у конкурсі, подають до конкурсної комісії заяву про участь та необхідні документи. Комісія приймає рішення щодо допуску до участі в конкурсі. Особи, допущені до участі в конкурсі, складають іспит. Особи, які склали іспит, проходять співбесіду у конкурсній комісії [185]. Комісія на закритому засіданні шляхом таємного або відкритого голосування по кожній кандидатурі обирає більшістю голосів одного кандидата та рекомендує призначити його на посаду і оформлює своє рішення протоколом. Рішення про призначення на посаду приймає сільський, селищний, міський голова, голова обласної, районної, районної у місті ради на підставі рішення конкурсної комісії про рекомендацію кандидата.

Призначення на конкурсній основі має такі характеристики: а) кандидати на посаду за власною ініціативою приймають рішення про бажання взяти участь у конкурсі; б) кандидатури належать до широкого невизначеного кола осіб; в) обговорення та оцінювання ділових, професійних та особистісних якостей кандидата здійснюються за допомогою кваліфікаційного іспиту та співбесіди спеціально створеним колегіальним органом - конкурсною комісією; г) кандидат обирається конкурсною комісією; ґ) рішення про призначення приймається сільським, селищним, міським головою, головою обласної, районної, районної у місті ради.

У більшості демократичних країн конкурс є єдино можливим способом доступу на публічну службу взагалі і службу в органах місцевого самоврядування зокрема. Винятком є тільки незначна кількість посад з яскраво вираженим політичним характером. У зв'язку з цим, як уже зазначалося, ця особливість набору є однією з головних ознак, за якою публічно-правові службові відносини публічних службовців відрізняються від приватноправових трудових відносин громадян, що зайняті в органах публічної влади.

Службовці при прийнятті на службу в органах місцевого самоврядування вперше призначаються на відповідні посади, класифіковані за рівнем необхідної для їх заміщення освіти і професійної підготовки, за конкурсною процедурою, і далі призначаються при просуванні по службі на подальші посади за результатами відбірної процедури. Зарубіжний досвід свідчить, що головним засобом протидії кумівству та протекціонізму при відборі на публічну службу виступає незалежна від органу або посадової особи, який призначає на посаду, перевірка ділових, професійних та особистих якостей претендентів [185]. Вона здійснюється незалежною комісією або спеціальним органом, відмінним від того, який призначає на посаду, що забезпечує її неупередженість і достатню об'єктивність.

Призначення без конкурсу є самостійним способом заміщення вакантних посад. Законодавча регламентація цього способу щодо посад службовців органів місцевого самоврядування відсутня, тому необхідним є застосування законодавства про державну службу, яке ці питання, до речі, теж регулює досить фрагментарно.