Умови застосування призначення без конкурсу в цілому можна класифікувати на три групи: 1) пов'язані зі специфікою вакантних посад (посади патронатної служби); 2) пов'язані зі специфікою кандидатів (особи, зараховані до кадрового резерву; службовці, які пройшли стажування; службовці, які обіймають у відповідному органі рівнозначну або вищу посаду; випускники Української академії державного управління при Президентові України); 3) пов'язані зі специфікою вакантних посад та кандидатів (посади - у новостворених органах; особи - які перебували на відповідних посадах у державних органах та виконавчих органах рад, у тому числі у тих, що ліквідуються).

Необхідною умовою застосування цього способу є волевиявлення керівника відповідного органу (посадової особи). При призначенні без конкурсу кандидат (особа, призначення якої відбувається) подає керівникові органу (посадовій особі) заяву, яка містить прохання або згоду бути призначеною на вакантну посаду та необхідні документи. За рішенням керівника органу (посадової особи) кандидат може проходити співбесіди з керівником органу (посадовою особою), іншими службовцями органу. Рішення про призначення приймає сільський, селищний, міський голова, голова обласної, районної, районної у місті ради.

Можна визначити такі риси призначення без конкурсу: а) кандидата на посаду обирає керівник органу (посадова особа);

б)  кандидатури можуть обиратися із широкого невизначеного кола осіб на визначені посади, із відносно вузького кола осіб на невизначені посади або з вузького кола осіб на визначені посади; в) кандидат на посаду заявляє про згоду або намір бути призначеним; г) ділові, професійні та особистісні якості кандидата оцінюються керівником (посадовою особою) органу безпосередньо або із залученням інших осіб шляхом співбесід; ґ) рішення про призначення приймається сільським, селищним, міським головою, головою обласної, районної, районної у місті ради [185].

Призначення на визначений строк (за контрактом) є достатньо новим способом заміщення посад. Умовою для застосування цього способу є зміна службово-правового становища службовця, який обіймає відповідну посаду, що полягає у тимчасовому (як правило, довгостроковому) припиненні здійснення завдань і функцій за посадою внаслідок певних обставин: хвороби, відпустки, тривалого відрядження, відсторонення від посади та ін. Таким чином, особливістю цього способу є те, що посада, яка заміщується за його допомогою, не є вакантною (вільною).

Слід зазначити, що порядок застосування цього способу законодавчо не врегульовано. При призначенні на визначений строк за рішенням керівника органу (посадової особи) кандидат може проходити співбесіди з керівником органу (посадовою особою), іншими службовцями органу. Кандидат (особа, призначення якої відбувається) укладає з керівником органу (посадовою особою) контракт - угоду, за якою протягом визначеного строку особа зобов'язується виконувати завдання та функції за відповідною посадою і дотримуватися встановлених обмежень та заборон, а орган місцевого самоврядування створює умови для виконання особою завдань і функцій за посадою та надає особі необхідні гарантії. При цьому важливо відзначити, що контракт при прийнятті на службу відрізняється від контракту як строкового трудового договору, оскільки умови,

на яких він укладається, визначаються нормативно-правовими актами, а умови контракту як трудового договору - угодою сторін [185]. Таким чином, контракт при прийнятті на службу є публічно-правовим (адміністративним), а не приватноправовим (трудовим) договором.

Основними ознаками призначення на визначений строк є: а) кандидата на посаду обирає керівник органу (посадова особа); б) кандидатури можуть обиратися із широкого неви- значеного кола осіб; в) ділові, професійні та особистісні якості кандидата оцінюються керівником (посадовою особою) органу безпосередньо або із залученням інших осіб шляхом співбесід; г) призначення відбувається шляхом спільного волевиявлення кандидата та сільського, селищного, міського голови, голови обласної, районної, районної у місті ради.

Отже, основними способами вступу на публічну службу є: а) на політичну службу - вибори і призначення; б) на цивільну і спеціалізовану державну службу - конкурс, призначення і зарахування; в) на мілітаризовану службу - призов і контракт; г) на суддівську службу - призначення; ґ) на муніципальну службу - конкурс, вибори.

У той же час мусимо констатувати, що існуюча процедура відбору громадян, які б відповідали критеріям для набуття статусу публічних службовців, потребує вдосконалення. З метою раціоналізації системи управління публічною службою слід забезпечити відбір державних службовців з урахуванням професійної компетентності та публічного, прозорого і справедливого оцінювання кандидатів на зайняття посад усіх рівнів (запровадити незалежну конкурсну процедуру).