Розглянемо найпоширеніші способи шахрайства. Найчастіше шахраями використовується такий спосіб, як укладення нездійсненного договору. При цьому головне завдання - укладення угоди на умовах шахрая, що передбачає одержання ним у своє розпорядження матеріальних коштів й відстрочене виконання власних зобов'язань. Отримані в такий спосіб у кредит товари або кошти привласнюються, а зустрічні зобов'язання шахраєм не виконуються.

Способи, використовувані для обману потерпілого при укладанні свідомо нездійсненного договору, умовно можна розділити на дві основні групи, у межах яких шахраями використовуються численні комбінації введення в оману потерпілого: способи, що забезпечують створення переконаності у потерпілого щодо комерційного статусу шахрая та легальності його господарської діяльності; способи, що забезпечують одержання згоди потерпілого на укладання договору на пропонованих шахраєм умовах [182][141] .

У господарській практиці етапу проведення безпосередніх переговорів з партнером обов'язково передує стадія встановлення контактів між партнерами. На цій стадії основне завдання шахрая - це створення у жертви впевненості у тому, що вона має справу з реальним партнером, який займається підприємницькою діяльністю.

Для досягнення цієї мети шахраями використовується введення в оману жертви злочину за допомогою підроблених або фальсифікованих документів з реквізитами тих чи інших підприємств. Завдання шахраїв - укладання   договору  на умовах одержання товарів з відстроченою оплатою й  вивозу  з  підприємства  продукції. Шахраями вживаються додаткові заходи до неможливості встановлення істини при проведенні потерпілим найпростіших перевірочних заходів (на запити про підтвердження за зазначеною в документах адресою потерпілі одержують позитивні відповіді) [60][142] .

Все частіше при реалізації даного прийому обману застосовуються різні підроблені документи, що надають можливість в одержанні грошей. З цією метою використовуються підроблені копії платіжних доручень, банківські гарантії, поручительства інших підприємств, застави та ін.

Так, головний бухгалтер одного підприємства вступив у злочинну змову зі своїм знайомим, разом вони підробили доручення на право укладання договорів від імені цього підприємства, внесли до представленого бухгалтером офіційного завіреного печаткою бланка свідомо неправдиві відомості. Надалі підставна особа укладала договори з іншими підприємствами на реалізацію продукції з відстрочкою оплати. Після того як продукція була отримана, шахраї її продали, а гроші від її реалізації привласнили [143].

Способом такого привласнення матеріальних цінностей є укладання договору та одержання товарів з використанням підроблених доручень. В інших випадках шахраї використовують формально справжні, але за суттю фіктивні платіжні доручення. Для цього шахрай дає доручення обслуговуючому його банку перерахувати грошову суму на певну адресу й одержує копію платіжного доручення з оцінкою банку. Через невеликий проміжок часу він відкликає цю суму, а потім пред'являє копію платіжного доручення про перерахування коштів, не доводячи до відома продавця,  що дана сума ним відкликана [88][144].

Вчинення обманів з використанням підроблених документів шахраї вміло використовують такі суб'єктивні чинники, як незацікавленість співробітників підприємств у ретельній перевірці партнера, незнання можливих способів обману, безтурботність, недбалість.

Введення в оману потерпілого шляхом використання зареєстрованого фіктивного підприємства. При вчиненні шахрайств фіктивні підприємства використовувалися більш ніж в 17% випадків[145].

Процес вчинення шахрайських дій за допомогою фіктивних підприємств складається з таких етапів: створюється фіктивне підприємство; створене підприємство розміщує оголошення в різних засобах масової інформації про продаж різних товарів з незначним строком поставки або іншими перевагами; на оголошення відгукуються підприємства (підприємці) і укладається договір купівлі-продажу з передоплатою або авансом; грошові кошти, що надійшли, знімаються злочинцями [216][146].

Реєстрація фіктивного підприємства дозволяє шахраям легалізуватися у сфері підприємництва. Тому даний спосіб набуває останнім часом все більшого поширення через те, що: створюється додаткова переконаність у жертви в благонадійності партнера; виникає підвищений рівень безпеки шахраїв; застосовується безготівкова форма розрахунків.

Використання для вчинення обманних дій документів реально діючого господарюючого суб'єкта на перший погляд не відповідає інтересам шахрая, якого начебто легко встановити. Однак практика свідчить про значну поширеність вчинення шахрайства з використанням реально діючих підприємств. У цій ситуації шахрай має можливість увійти в довіру потенційної жертви шляхом сумлінного виконання протягом деякого часу взятих зобов'язань до одержання у своє розпорядження досить цінного майна. При цьому будь-які перевірочні процедури з боку потерпілого не дадуть позитивного результату саме через абсолютну зовнішню легальність дій шахрая. Так, у розвинених країнах період підготовки шахрайського підприємства (так зване "ударне шахрайство", при якому замовник певний час пунктуально виконує умови дрібних замовлень і дотримується належним чином умови платежу, але, ввійшовши в довіру й одержавши великі партії товарів у кредит, ховається) триває не менше шести місяців. З більш "молодими" фірмами, не відомими діловим колам, солідний бізнес вести не прийнято [276][147].

Певною специфікою використання реально діючого підприємства є можливість для шахраїв замаскувати свої злочинні дії під неможливість виконання взятих на себе цивільно-правових зобов'язань. Це може бути  комерційний ризик, який не виправдався або невиконання зобов'язань іншими партнерами, інші "поважні" причини.

Шахраями пропонуються різні привабливі умови поставки необхідних товарів (продукції) або залучення грошових коштів. З огляду на те, що шахраї, як правило, виступають в угодах однією зі сторін, способи введення в оману можна умовно розділити на дві групи: ті, що гарантують виконання зобов'язань по поставці товарів, виконанню робіт або послуг -  за угодами, де шахрай є одержувачем платежів; по-друге, ті, що гарантують виконання зобов'язань по платежах за поставлені товари, виконані роботи або надані послуги - за угодами, де шахрай є одержувачем товарів, робіт, послуг.

На сьогодні шахраям доводиться вдаватися до додаткових способів введення в оману партнерів по угодах. З цією метою орендуються й декоруються офіси для переговорів, наймається персонал, виставляються зразки продукції, орендуються складські приміщення та вчиняються інші дії.

Шахрайство здійснюється заради вилучення чужого майна. Це основна його мета і вирішальний етап всієї операції. Способи досягнення мети варіюються залежно від обставин, характеру майна, розміру грошових сум, наявного часу, тощо. За вивченими матеріалами кримінальних справ, розслідуваних за фактами заволодіння товарами шляхом шахрайства, реалізація викрадених товарів здійснювалася переважно за готівку  (76 %)[148] .

У певних випадках шахраї намагаються приховувати злочинну діяльність. Залежно від обставин справи й уявлень про них шахрая, як правило, ним обираються такі варіанти дій: вдається до втечі (якщо дані про особу шахрая відомі); уходить "у підпілля" (якщо дані злочинця невідомі, а підприємства реєструвалися ним за підробленими документами або на підставних осіб); маскує вчинене шахрайство під  ризик, що не виправдався [182][149].

Коли відомі справжні анкетні дані шахраїв  вони можуть переховуватися за кордоном.

Особливий інтерес становлять способи шахрайства, які використовуються у сфері страхування. Тут можна виокремити способи шахрайства, вчинювані при страхуванні транспортних засобів, способи шахрайства при страхуванні квартир та ін.[76][150]

При страхуванні транспортних засобів використовують такі способи шахрайства: одержання страхового відшкодування вище страхової суми [67][151], незаконне одержання страхового відшкодування шляхом фальсифікації страхового випадку [150][152], збільшення розміру страхового відшкодування незаконним шляхом [146][153],  одержання виплат за підробленими документами без страхового випадку [29][154] .

При страхуванні квартир використовують такі способи: інсценування крадіжки або здійснення підпалу [183][155], подвійне страхування та оформлення страхових полісів "заднім числом" після настання страхового випадку [48][156] .

Проведене дослідження дозволяє сформувати узагальнену схему класифікації способів шахрайства (Див.: Рис.4).

Таким чином, вивчення способів шахрайства дозволяє одержати уявлення про можливий механізм вчинення шахрайства. У кожному конкретному випадку спосіб шахрайства визначається позначеною  метою, специфікою соціального середовища, навичками шахрая та іншими обставинами. Інформація про способи шахрайства має важливе значення для виявлення, розкриття та розслідування вчинених злочинів за допомогою врахування їхніх взаємозалежних ознак, а також запобігання злочинам, що вчиняються певним способом.