2.2. Об'єкти адміністративно-правових відносин

Як зазначено в п. 4 наказу ГПУ "Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України" [132], необхідно: 1) визначати щорічну і на перспективу потребу в кадрах на прокурорсько-слідчі посади; 2) забезпечувати якісний добір абітурієнтів для вищих навчальних юридичних закладів; 3) рекомендації для вступу на навчання надавати насамперед особам, які успішно пройшли тестування, мають певний життєвий досвід, високий рівень освітньої підготовки, схильність до прокурорсько-слідчої діяльності та в змозі за станом здоров'я займатися нею; добір абітурієнтів для Академії прокуратури України здійснювати за рахунок вищих навчальних закладів 3-4 рівня акредитації.

Добір кадрів для роботи в органах прокуратури складається з двох етапів: 1) визначення потреб у кадрах; 2) облік вакансій для своєчасного прийняття рішень про їхнє заповнення. Так, важливою ділянкою роботи є дії з формування джерел поповнення кадрами для укомплектування штату прокурорсько-слідчих працівників професійно компетентними кадрами, причому ця робота ведеться у двох напрямках: перший - систематична робота з відбору кандидатів для направлення на навчання до юридичних вузів; другий - підбір юристів, зайнятих в інших галузях юриспруденції. Важливим напрямком діяльності кадрових апаратів району повинна стати робота з підбору абітурієнтів для вступу до вищих учбових закладів, з якими укладені договори про підготовку прокурорських кадрів. Саме в районі є можливість найбільш детально та об'єктивно вивчити загальноосвітній рівень, моральні та ділові якості осіб, які бажають навчатися. З особами, які виявили бажання навчатись, необхідно провести співбесіду, мета якої - виявлення стійкості професійної орієнтації абітурієнта, його моральних якостей, загальноосвітньої ерудиції, готовності за своїм освітнім рівнем, станом здоров'я навчатися у вузі. При цьому слід мати на увазі, що прокурорсько-слідча діяльність пов'язана з великими емоційними та фізичними навантаженнями. У разі позитивного вирішення питання прокурор району разом з абітурієнтом направляє до відділу роботи з кадрами прокуратури області необхідні документи, перелік яких викладено у правилах прийому, а також у щорічних завданнях з підбору абітурієнтів [187].

Як зазначено в п. 1.1 наказу ГПУ "Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України", комплектування органів прокуратури слід проводити переважно за рахунок випускників Академії прокуратури України та вищих навчальних юридичних закладів, з якими Генеральною прокуратурою України укладено відповідні угоди на підготовку спеціалістів. Про прийняття на роботу осіб з вищою юридичною освітою, отриманою поза межами державного замовлення, які не пройшли цільову підготовку для роботи в органах прокуратури, інформувати Головне управління кадрового забезпечення Генеральної прокуратури України. При укладенні трудових угод з працівниками, які переходять на роботу до органів прокуратури з інших правоохоронних і державних органів, підприємств, установ та організацій, як правило, обумовлювати передбачене трудовим законодавством випробування [132].

Вважаємо доцільним формування в кадрових підрозділах органів прокуратури списку кандидатів для заміщення вакантних прокурорсько-слідчих посад із числа громадян, які не працюють у прокуратурі, що підвищить якість роботи з добору кадрів, удосконалить процедуру вивчення претендентів на майбутню посаду, тобто надасть змогу отримати інформацію щодо професійної готовності того чи іншого кандидата до виконання обов'язків прокурора чи слідчого, їх психологічних властивостей, морально-етичних якостей тощо.

Слід зазначити, що в органах прокуратури немає окремого нормативно-правового акта, який би регулював процедуру добору та відбору кандидатів як на роботу в органах прокуратури, так і на навчання у вищих закладах освіти, які здійснюють підготовку для органів прокуратури. У зв'язку з цим необхідним, на нашу думку, є розроблення та прийняття Положення про порядок добору та відбору кандидатів на роботу в органах прокуратури і навчання в Академії прокуратури України та інших вищих навчальних юридичних закладах, з якими Генеральною прокуратурою України укладено відповідні угоди.

Діяльність щодо призначення на посаду в органах прокуратури також є одним з об'єктів адміністративно-правових відносин, які виникають у діяльності органів прокуратури. Як зазначено у ст. 46 Закону України "Про прокуратуру", прокурорами і слідчими можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові та моральні якості. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять в органах прокуратури стажування строком до одного року. Особи, вперше призначені на посади помічників прокурорів, прокурорів управлінь, відділів, слідчих прокуратури, приймають "Присягу працівника прокуратури". Текст присяги затверджується Верховною Радою України. Процедура її прийняття визначається Генеральним прокурором України. На посади прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняних до них прокурорів призначаються особи віком не молодше 30 років, які мають стаж роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше семи років; на посади районних і міських прокурорів - віком не молодше 25 років із стажем роботи в органах прокуратури або на посадах суддів не менше трьох років. Не можуть бути прийняті на посаду прокурора або слідчого прокуратури особи, які були засуджені за вчинення злочину, за винятком реабілітованих [1].

На нашу думку, передбачення мінімального віку, з якого особа може обійняти посаду прокурора певного рівня, є недоцільним. Основним критерієм визначення професійної придатності того чи іншого кандидата до виконання обов'язків прокурора певного рівня (області, міста, району) повинен бути не вік, а професійні (у тому числі й управлінські), психологічні та морально-етичні якості та відповідний стаж роботи (відповідно п'ять та три роки).

Як зазначено в п. 1.4 наказу ГПУ "Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України", апарати Генеральної прокуратури України та прокуратур обласного рівня слід укомплектовувати за рахунок працівників, які: до призначення на посаду в апарат прокуратури обласного рівня мають стаж роботи в органах прокуратури не менше трьох років; до призначення на посаду в апарат Генеральної прокуратури України - не менше п'яти років в органах прокуратури, у тому числі працювали у прокуратурах обласного рівня чи на посадах міськрайпрокурорів. Висунення на зазначені посади провадити за рекомендаціями керівників структурних підрозділів, узгодженими із заступником прокурора обласного рівня чи заступником Генерального прокурора України, та рішенням атестаційних комісій.

Як об'єкт адміністративно-правових відносин, які виникають у діяльності органів прокуратури, слід розглядати ротацію, під якою ми розуміємо переміщення кадрового складу як по горизонталі, так і по вертикалі. Прокурорський працівник, з огляду на єдність прокурорського нагляду, не може бути вузьким фахівцем, він повинен добре орієнтуватися на будь-якій ділянці прокурорської діяльності, тому дуже важливо періодично переміщати прокурорського працівника по горизонталі, змінюючи ділянки роботи. В органах прокуратури ця робота має особливий характер. Періодична ротація кадрів передбачена серед заходів проти зловживань державних службовців у ряді нормативних актів, що регулюють боротьбу з корупцією [188].

Іншим видом адміністративно-правових відносин в органах прокуратури є формування кадрового резерву. У Положенні про формування кадрового резерву для державної служби, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. № 199, зазначено, що кадровий резерв для державної служби створюється для заміщення посад державних службовців, а також для просування їх по службі [189]. Відповідно до п. 2.3 наказу ГПУ "Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України" кадровий резерв для висунення на вищі посади слід формувати: а) у Генеральній прокуратурі України - на посади: прокурорів АР Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військових прокурорів регіонів та Військово-Морських Сил України, їх заступників; ректора, проректорів, директорів інститутів та науково-дослідного центру Академії прокуратури України; керівників структурних підрозділів апарату Генеральної прокуратури України; б) у прокуратурах АР Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військових прокуратурах регіонів та Військово-Морських Сил України - на посади: міських, районних, міжрайонних, військових прокурорів гарнізонів та прирівняних до них прокурорів, їх заступників; керівників структурних підрозділів.

Підготовка кадрового резерву здійснюється за індивідуальними щорічними планами, затвердженими відповідно прокурорами обласного рівня та заступниками Генерального прокурора України згідно з розподілом обов'язків, які мають передбачати різноманітні форми навчання, у тому числі стажування, залучення до галузевих та комплексних перевірок підпорядкованих прокуратур, виконання обов'язків за вищими посадами, надання індивідуальних завдань, навчання за спеціальними програмами в Академії прокуратури України.

На нашу думку, формування кадрового резерву та проведення на його основі заміщення таких посад, як прокурор АР Крим, області, району, міста, повинно носити конкурсний та публічний характер, з передбаченням можливості участі громадськості в обговоренні можливих кандидатур. У зв'язку з цим оголошення про проведення конкурсу, терміни й умови його проведення, а також інформація про кандидатів на посаду прокурора АР Крим, області, району, міста мають публікуватись у місцевих засобах масової інформації не пізніше ніж за місяць до початку конкурсу, що, у свою чергу, буде однією з форм громадського контролю за діяльністю органів прокуратури.

Одним з видів адміністративно-правових відносин в органах прокуратури є атестування працівників прокуратури, яке, згідно зі ст. 46 Закону України "Про прокуратуру", повинно проводитись один раз у п'ять років. Як зазначено в Положенні про порядок проведення атестації прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України, атестація - це управлінська кадрова процедура, спрямована на оцінку кваліфікації прокурорів і слідчих, а також працівників Академії прокуратури України, яким присвоєно класні чини, з метою: визначення відповідності працівників прокуратури та навчальних закладів посадам, які вони обіймають, стану їх професійної підготовки; формування резерву кадрів на висунення; удосконалення професійної майстерності; визначення напрямків підвищення кваліфікації, професійної підготовки і перепідготовки; внесення й обґрунтування пропозицій щодо призначення та переміщення кадрів [102]. Це Положення регламентує утворення та діяльність атестаційних комісій; визначає: випадки проведення дострокової атестації; процедуру проведення атестації працівників органів прокуратури України; порядок підготовки атестаційних документів; порядок оголошення відомостей про результати атестації; порядок та строки прийняття керівником рішення за результатами атестації; порядок оскарження рішення керівника за результатами атестації.