Так, ч.5 ст.20 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" передбачено, що профспілки, їх об'єднання здійснюють контроль за виконанням колективних договорів, угод. У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору, угоди профспілки, їх об'єднання мають право направляти їм подання про усунення цих порушень, яке розглядається в тижневий термін. У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.

          Закон "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" не встановлює в якій формі профспілками, їх об'єднаннями має бути надіслано подання. На нашу думку, це подання має бути оформленим належним чином.

          Оскільки Закон "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" не виключає можливість досягнення згоди щодо врегулювання претензій профспілок, сторони можуть залагодити певні розбіжності шляхом проведення спільних консультацій, а домовленості оформити протоколом за підписом сторін.

          Під бездіяльністю посадових осіб слід розуміти відсутність будь-якої відповіді чи дій протягом тижня зі сторони роботодавця на звернення профспілок, зволікання розгляду подання, невиконання у встановлені терміни передбачених заходів для усунення порушень і т. ін[144].

          Відповідальність посадових осіб за порушення законодавства про колективні договори і угоди, про профспілки, порушення і невиконання колективних договорів і угод встановлена ст.33 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", ст.412 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.45 Кодексу законів про працю України.

          На наш погляд, основними завданнями профспілок у сфері здійснення контролю за виконанням колективних договорів і угод має бути: підвищення ефективності колективних договорів та угод усіх рівнів, розширення сфери їх застосування, посилення інституційних форм соціального партнерства, вдосконалення відносин з органами виконавчої влади та організаціями роботодавців з метою більш повного захисту прав і інтересів найманих працівників та попередження порушень трудових прав. 

          Активна діяльність профспілок у цьому напрямі сприяла тому, що в 1,6 разу зросла кількість укладених колективних договорів. Якщо в 1997 році колективні договори були укладені на 47,9 тис. підприємств, то в 2001 році на 75,6 тис. підприємств, установ, організацій з загальним охопленням 10 млн. чоловік, або 78,2% від усієї чисельності працюючих.

          Водночас не повною мірою профспілками здійснюється робота стосовно укладення колективного договору на кожному підприємстві, де діє профспілкова організація. При наявності в Федерації профспілок України 119 тисяч первинних організацій укладається лише 76 тисяч колективних договорів. Понад 3 мільйони працівників (20%) не охоплено їх захистом[145].

          Проте той факт, що з 16,1 млн. членів профспілок колдоговорами не охоплено четверту частину з них, а самі колдоговори укладені лише на кожному шостому госпрозрахунковому підприємстві, є свідченням як недостатньої активності профспілкових органів щодо ініціювання переговорів з роботодавцями, так і відстоювання своїх прав на укладання колективних договорів та угод. Особливо це стосується приватних, підприємств з іноземними інвестиціями, малих підприємств.

          В цьому відношенні профспілки західних країн проявляють більшу активність і дієвість, адже маючи значно менший, ніж в Україні, рівень юніонізації, вони захищають колдоговорами не тільки всіх членів профспілок, а й переважну частину найманих працівників, які працюють на підприємствах. Так, наприклад в Австрії чисельність працівників, охоплених колдоговорами становить 98%, в Фінляндії 95%, в Франції 92%, в Німеччині і Бельгії 90%[82]1.

          За даними правової інспекції праці об'єднання профспілок Харківської області в 2001 році[146] колективні договори були укладені на 8320 підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності, ними охоплено 85,6% працівників. Разом з тим перевірки, проведені профспілковими органами свідчать про наступне. Відсутні колективні договори в ТОВ "Ера" Московського району, де працює 40 чол., ПП "Мрія" Красноградського району 20 чол. працює та інші. На перевірених суб'єктах господарювання виявлено 807 порушень, пов'язаних з укладанням та виконанням колективних договорів.

          У ряді випадків предметом переговорів при укладенні колективних договорів не стали питання формування фондів оплати праці в залежності від результатів економічної діяльності підприємств, встановлення мінімального розміру заробітної плати, нормування праці, умови введення і розміри надбавок, доплат, винагород, натуральних  виплат, як це передбачено ст.7 Закону України "Про колективні договори і угоди".

          Відсутність в колективних договорах положення про оплату праці призводить до її адміністративного розподілу (ВАТ "Харківхолодмаш" Комінтернівського району, ЗАТ "Завод "Турбокомпресорів" Дергачівського району, ТОВ "Ексцео" Новодолазького району, ТОВ "РЕД" Московського району).

          В колективних договорах кожного третього з перевірених підприємств, які мають заборгованість з виплати заробітної плати, відсутні графіки її погашення. Внаслідок цього вони не носять нормативного характеру, що принижує відповідальність за їх виконання.

          В порушення ст.95 КЗпП України розмір мінімальної заробітної плати в КСП "Україна" Зачепилівського району становить лише 55 грн., ТОВ Компанія "БОТ і К" м. Лозова та КСП "Маяк" Чугуївського району - 45 грн., у ВАТ "Краснокутськагрохім", КСП "Базоліївський" (Чугуївський район), міській друкарні (м. Чугуїв), центральному ринку (м. Куп'янськ) ця соціальна гарантія не передбачена колективним договором зовсім.

          Колективні договори ряду підприємств не містять положень про надання працівникам щорічних та додаткових відпусток. Так, АТ "Машинобудівний завод "Світло Шахтаря" Жовтневого району, ВАТ "Харківський м'ясокомбінат" Червонозаводського району, ВАТ "Харківхолодмаш" Комінтернівського району, ВАТ "Харверст" Орджонікідзевського району, Люботинська водоканалізаційна дільниця не надають додаткові відпустки окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць і за умовами праці.

          В АТЗТ "Технологія" Московського району, МПП "Роща" Нововодолазького району щорічні оплачувані відпустки не надаються протягом кількох років.

          Як свідчать перевірки, проведені профспілковими органами, деякі колективні договори ряду підприємств містять умови, які погіршують становище працівників в порівнянні з чинним законодавством. Так, у колективному договорі ТОВ "Фірма "Регіон-інформ" Фрунзенського району всупереч ст.21 КЗпП передбачено заборона роботодавцем роботи працівників за сумісництвом. Всупереч вимогам ст.50 КЗпП України працівникам ТОВ "Арсі Плюс" Московського району, КП "Альянс" м. Куп'янськ встановлені відповідно 44-годинний та 41-годинний робочий тиждень. У колективних договорах ПП рекламне агентство "Аліна" і ТОВ "Старт-сервіс", ЛТД" Московського району передбачено зменшення посадових окладів працівникам за порушення трудової дисципліни.

          Відмітимо, що профспілкові органи недостатньо ініціюють застосування заходів адміністративного впливу до керівників, які ухиляються від участі в переговорах, не виконують колективні договори. Разом з тим існують такі випадки. Так, наприклад, начальник обласного управління "Ощадбанку" В.Шефель не бажав укладати колективний договір з профспілкою. Суд Київського району м. Харкова, куди звернувся голова профкому А.Л.Прасол для вирішення конфлікту, визнав дії керівника неправомірними. Рішенням суду керівник був оштрафований. Колективний договір укладений[147].

          Вважаємо, що для більшої ефективності та дієвості колективних договорів профспілкам, зокрема, належить забезпечити укладення колективного договору на кожному підприємстві, де діє профспілкова організація; посилити контроль за виконанням колективних договорів і угод; активніше застосовувати заходи впливу до посадових осіб, які не виконують домовленостей за колективними договорами й угодами, ухиляються від участі в переговорах; визначити у статутах профспілок відповідальність керівників профспілкових комітетів за ухилення від ініціювання переговорів та укладення колективних договорів.  

          Як вже зазначалося, профспілки та їх об'єднання здійснюють контроль за виконанням не лише колективних договорів, а й угод: Генеральних, галузевих та регіональних.

          Практика укладання угод, у тому числі Генеральних, започаткована в Україні в 1991 році. Перша Генеральна угода була укладена 30 квітня 1991 року, між Урядом Української РСР і Радою Федерацією незалежних профспілок України на 1991 рік, в якій простежується розширення сфери інтересів соціальних партнерів. Угодою було передбачено такі основні зобов'язання сторін: підготовка реформи оплати праці, розробка законопроектів про мінімальний споживчий бюджет та індексацію грошових доходів населення, розробка республіканської програми зайнятості, запровадження заходів економічного стимулювання підприємств при збереженні наявних та збільшенні кількості робочих місць.

          Генеральна угода на друге півріччя 1992 року, прийнята 12 серпня 1992 року, доповнювалася новими елементами щодо соціальної спрямованості процесів роздержавлення і приватизації підприємств, комплексного підходу до забезпечення гарантій громадян на освіту, охорону здоров'я, доступу до культурних цінностей, захисту духовних потреб людей.