2.2. Поняття та сфера профспілкового контролю, порядок його здійснення

          Типове положення про правову інспекцію праці профспілки (профоб'єднання) передбачає, що правова інспекція праці профспілки в питаннях здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю взаємодіє з Державною інспекцією праці відповідно до Угоди про взаємодію Державної інспекції праці Міністерства праці та соціальної політики України з Федерацією профспілок України. Вперше така Угода була прийнята 1 липня 1997 року. У зв'язку з прийняттям Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" постановою Президії Ради ФПУ від 2 червня 2000 року були внесені зміни до Угоди укладеної 1 липня 1997 року[159]. В п.4 цієї Угоди передбачено, що Державна інспекція праці Міністерства праці та соціальної політики України, Федерація профспілок України, її членські організації, їх правові інспекції праці взаємодіятимуть шляхом:    

          - узгодження планів роботи щодо здійснення державного і громадського

контролю за додержанням законодавства про працю;

     - організації спільних перевірок додержання законодавства про працю;

  - обміну досвідом роботи, інформацією щодо виявлених порушень

законодавства і вжитих заходів;

   - аналізу причин порушень законодавства про працю України та звернень громадян;

  - перевірки виконання умов колективних договорів та угод;

  - підготовки пропозицій щодо внесення змін до законодавства, в тому числі щодо вдосконалення контролю та посилення відповідальності за порушення законодавства про працю України;

          - організації правороз'яснювальної роботи та надання безоплатної правової допомоги громадянам;                           

          - висвітлення в засобах масової інформації фактів порушень законодавства про працю;

          - проведення спільних семінарів, нарад державних і профспілкових інспекторів.   

          Законами України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону праці" та "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" на виборні органи профспілок та їх представників з питань охорони праці покладено широке коло питань щодо здійснення контролю за створенням здорових та безпечних умов праці на виробництві, забезпеченням працюючих відповідними засобами індивідуального та колективного захисту, санітарно-побутовими приміщеннями та пристроями, а також за вирішенням соціальних питань в галузі охорони праці.

          Зокрема ч.1 ст.41 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону праці" від 21 листопада 2002 року[160] передбачено, що громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників. 

          Однак, з припиненням з 1 січня 1999 року фінансування технічної інспекції праці профспілок за рахунок коштів соціального страхування вона була практично ліквідована в абсолютній більшості профоб'єднань, що, безумовно, негативно позначилось на здійсненні контролю з боку профспілок за додержанням законодавства про охорону праці. В зв'язку з цим особливого значення набуває діяльність профспілкових комітетів у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці безпосередньо на підприємствах, установах і організаціях.

          Права і повноваження профспілкового комітету за додержанням законодавства про охорону праці регламентовані в Типовому положенні про комісію з охорони праці профспілкового комітету підприємства, затвердженого постановою Президії Ради ФПУ від 6 вересня 2000 року[161]. Комісія з охорони праці профспілкового комітету підприємства створюється профкомом на строк його повноважень на підприємстві, в організації, установі незалежно від форм власності та видів їх діяльності з метою здійснення громадського контролю за додержанням роботодавцем законів та інших нормативно-правових актів з питань охорони праці.   

          В ході реалізації своїх контрольних повноважень члени комісії мають право:  

          - безперешкодно і в будь-який час перевіряти стан умов і безпеки праці, санітарно-побутового обслуговування і забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком, газованою водою, милом, а також хід виконання зобов'язань з охорони праці колективного договору та відповідних програм або інших заходів з цих питань.

          Так, в 2001 році представниками профспілок з питань охорони праці разом з органами державного нагляду було проведено 2862 перевірок і 2524 відповідно в 2000 році[158]2.

          Одним з найбільш дієвих форм впливу профспілок на власників і зокрема дотримання ними зобов'язань в сфері охорони праці є колективні договори і угоди. Така робота активно проводиться профспілками, наприклад в Харківській області, де з 1995 року введено в практику укладання регіональних угод між Харківською обласною державною адміністрацією, радою Харківського обласного відділення Українського союзу промисловців і підприємців та об'єднаннями профспілок області. Зокрема, в регіональній угоді укладеній на 2001-2002 роки в Розділі 6 "Сфера охорони праці, здоров'я і навколишнього середовища" сторони домовились про наступне: забезпечити виконання завдань, визначених на 2001-2002 роки Програмою поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища; продовжити роботу з впровадження регіональної системи управління охороною праці, створення на підприємствах, в установах та в галузевих службах підрозділів охорони праці; сприяти включенню до колективних договорів підприємств, організацій усіх форм власності заходів щодо запобігання травматизму та аварійності, їх фінансовому забезпеченню; здійснювати ефективний спільний нагляд та контроль за охороною праці шляхом проведення цільових комплексних обстежень підприємств, установ та організацій, особливо тих, де відбулося погіршення стану безпеки і умов праці, збільшення випадків виробничого травматизму; проводити розслідування нещасних випадків та вживання заходів до порушників законодавства про охорону праці та інше.

          Наприклад, за даними технічної інспекції праці об'єднання профспілок Харківської області в ході виконання регіональної угоди на 2001-2002 роки[162] зокрема: розроблено Положення про систему управління охороною праці на регіональному рівні і проводиться робота по її застосуванню на підприємствах. Виділені кошти на охорону праці: ДП "Завод імені Малишева" - 417 тис. грн.; ВАТ "Турбоатом" - 340 тис. грн.; ВАТ "ХТЗ" - 280 тис. грн.; Харківський метрополітен - 270 тис. грн. Технічні інспектори праці об'єднання профспілок Харківської області прийняли участь в розслідуванні 162 нещасних випадках на виробництві, в тому числі 69 випадках зі смертельними наслідками. Керівникам підприємств було направлено близько 400 подань з метою усунення порушень вимог нормативних актів з охорони праці. Була надана допомога 510-ти підприємствам в розробці розділу "охорона праці" в колективних договорах;        

          - вносити роботодавцю подання з будь-якого питання охорони праці та одержувати від нього аргументовану відповідь. 

          Так, за 2001 рік представниками профспілок з питань охорони праці власникам, органам управління та нагляду з охорони праці, комісіям з трудових спорів, прокуратурі, судам тощо було надіслано 1410 висновків замість 1176 в 2000 році, подань відповідно - 5059 і 5046[158]3

          - вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших підрозділах підприємства у разі виникнення загрози життю або здоров'ю працівників.

          Наприклад, в 2001 році на вимогу представників профспілок з питань охорони праці заборонялася робота виробничих об'єктів та обладнання 3152 і 3125 відповідно в 2000 році[158]4;

          - подавати свої висновки про обставини й причини нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також про відповідальність службових осіб, винних у їх скоєні. 

          Однією з важливіших завдань, покладених на профспілки в сфері охорони праці, є не тільки здійснення контролю за своєчасним і об'єктивним розслідуванням  та достовірним обліком нещасних випадків на виробництві, а й обов'язкова безпосередня участь їх представників в роботі комісій з розслідування кожного такого випадку незалежно від його наслідків. Відповідно до п.38 Положення "Про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві", затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 21 серпня 2001 року[163] до складу комісії включаються поряд з представником профспілкової організації, членом якої є потерпілий, повинні включатись також представники вищестоящого профспілкового органу.              

          Згідно зі звітними даними, які були надані Федерації профспілок України в 2001 році представники профспілок з питань охорони праці вищестоящих профспілкових органів на жаль не брали участі в розслідуванні причин майже кожного четвертого нещасного випадку із смертельним наслідком. Тому невипадково за 2001 рік в цілому по Україні було визнано непов'язаними з виробництвом понад 32 відсотки нещасних випадків зі смертельним наслідком від їх загальної кількості, а в Полтавській і Тернопільській областях - 42,8 відсотка, Харківській - 43,3, Рівненській - 44, Одеській - 45,8, Хмельницькій - 48,6, Вінницькій - 51,9, Волинській - 52,6, Сумській - 53,1, Херсонській - 56,3 в Черкаській - 66,6 відсотка[158]5.