• організаційна (бюрократична) тяганина, неоперативність і незручність доступу до інформації, і як наслідок - недостатня зацікавленість практиків у підтримці розвитку інформаційних систем;
• недостатня поінформованість і підготовленість працівників ОВС, у т.ч. слідчих, до цілеспрямованого використання комп'ютерних технологій і методик у діяльності.

Незважаючи на існуючі проблеми, даний напрямок у забезпеченні діяльності органів внутрішніх справ продовжує розвиватися. Нормативно-правову базу такої роботи складають Закони України "Про національну програму інформатизації" [184] і "Про Концепцію національної програми інформатизації України" [185], а також "Концепція розвитку системи інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ України на 2001 - 2005 роки" і "Програма комп'ютерного інформаційного забезпечення установ МВС України". Практично в усіх відомствах юридичного профілю розроблені і прийняті концепції і програми інформатизації. Такі документи існують у Міністерстві юстиції України, Генеральній прокуратурі, МВС, Конституційному Суді, Верховному Суді, Вищому Арбітражному Суді.

В зв'язку з цим потрібно зупинитися на аналізі можливостей використання нових інформаційних технологій у криміналістичному навчанні. Перелічимо ряд переваг, що надають дані технології для криміналістичного навчання. Поділимо їх умовно на: можливості слухачів, можливості викладачів, організаційні можливості. До можливостей, що надаються слухачам, відносяться наступні:

• привабливість у сприйнятті інформації;
• гнучкість у виборі місця і часу навчання;
• можливість управління вибором навчального матеріалу;
• швидкий доступ до навчальних матеріалів;
• потенціал величезного за діапазоном та обсягом навчальної інформації;
• забезпечення on-line зв'язку між слухачем і консультантом (викладачем);
• можливість отримання консультації у викладача під час практичної діяльності і т.д.

До можливостей, що надаються викладачам, можна віднести наступне:

• допомога у підвищенні інтересу аудиторії до предмета;
• оперативне виявлення ступіні підготовленості конкретного слухача, негайна та об'єктивна оцінка його роботи;
• навчальні і методичні матеріали можна легко вдосконалювати;
• можливість постійного аналізу середовища і навчальної ситуації;
• можливість організації контролю над послідовністю і темпом подачі матеріалу, навчальною активністю учня;
• можливість налагодження навчання і тренінгу на осіб з різним рівнем здібностей;
• можливість ефективного поширення накопиченого досвіду і т.д.

До організаційних можливостей можна віднести:

• можливість швидкої доставки користувачеві навчального матеріалу;
• пристосованість для реалізації моделі безперервної освіти;
• можливість організації незалежного контролю знань і т.д.

Існують, також і свої "внутрішні" групи проблем. Щодо криміналістичної підготовки слідчих, це:

1. Проблеми програмування слідчих ситуацій. Більшість авторів визнають, що сучасний рівень знань механізму навчання принципово не дозволяє будувати комп'ютерні тренажери як системи автоматизованого навчання. Такі тренажери - швидше середовище, ніж власне система навчання. Основна складність побудови комп'ютерних навчальних систем для оволодіння конкретними навичками - у крайній синтетичності технології комп'ютерного навчання, для успіху якого кожен компонент системи повинен бути реалізований на однаково високому рівні. Так, володіючи розробленими математичними моделями процесів і не вирішивши проблеми їхнього взаємозв'язку зі слухачами у режимі реального часу, неможливо домогтися ефективного формування навичок для прийняття рішень. У той же час, володіючи і даними моделями і могутньою апаратно-програмною навчальною, інструкторською платформою, але, не маючи адекватної методики комп'ютерного навчання, не можна розраховувати на закріплення та використання навичок і умінь, що здобуваються, в реальній практиці [186, с. 48].
2. Відсутність або очевидна недостатність фахівців, що не просто володіють різними методами роботи на комп'ютері, але й здатні розробити і проводити навчальний процес з криміналістики за допомогою комп'ютерних технологій.
3. Недостатня поінформованість про переваги комп'ютерного навчання.
4. Недостатнє фінансування, і, як наслідок, слабке обладнання навчальних закладів МВС України спеціальним устаткуванням.

Досвід впровадження інновацій не раз підтверджував істину про те, що нові технології, застосовані для рішення неякісно сформульованих і недостатньо досліджених проблем, не тільки не приносять очікуваних результатів, але часто навіть погіршують ситуацію. Це відбувалося ще й тому, що нові технології нерідко зводили до сліпого використання технічних засобів, в яких бачили панацею від усіх недоліків навчання [90, с.15]. Не тільки в нашій країні, але й навіть у високотехнологічних країнах ейфорія поголовної переможної комп'ютеризації часто змінюється розчаруванням, появою нових проблем, найчастіше не менш гострих, ніж ті, які були спочатку. У зв'язку з цим, абсолютно вірно вказано: "Потрібне не "накачування знаннями", а посилення освітньої складової професіоналізму, розвиток інтелекту та інших якостей, навчання рішенню практичних задач з комп'ютером (мобільним телефоном) в руках" [104, с.218]. Безумовно, мова повинна йти не про заміну традиційних способів освіти у формі лекцій, семінарів, іспитів, а про їхнє доповнення новими технічними засобами, інформаційними технологіями.

Усі підкреслюють, що зараз головне не "наповнити" слухача конкретними знаннями, а прищепити йому здатності до постійного самостійного придбання нових знань. Все вірно, але, як і за рахунок чого досягти того, щоб слухач прагнув (бажав) цим сам займатися? Чому дитину важко відлучити від комп'ютера? Тому що для неї це вкрай цікаво. А чому слухач у такій самий спосіб не використовує комп'ютер для поповнення своїх знань при чіткому розумінні того, яке це чудове і зручне джерело інформації? Справа в тому, що він звертається до нього тільки для задоволення своїх потреб: для ознайомлення з тим, що йому цікаво (та ж гра) і в зв'язку з певною необхідністю (знайти матеріал контрольної, курсової, дипломної роботи і т.п.). Тобто основне джерело успіху цієї справи - інтерес або зацікавленість. А це може досягатися за рахунок трьох ключових важелів: а) потреби, точніше необхідності одержання знань для забезпечення свого майбутнього (робота, кар'єра, родина і т.д.), б) цікавих (навіть захоплюючих) засобів і методів навчання (педагогіка, дидактика), в) цікавого змісту матеріалу (дисципліна, у нашому випадку - криміналістика). Застосування інформаційних технологій у роботі зі слухачами (т.ч. - криміналістичному навчанні) повинно використовуватися для розвитку здібностей аналізу, пошуку значимої інформації, узагальнення отриманих даних і т.д.

У силу вищесказаного, застосування нових інформаційних технологій у системі криміналістичної підготовки є найбільш доцільним у таких випадках:

• перевірки закріплення теоретичного матеріалу;
• удосконалення подачі досліджуваного матеріалу;
• відпрацьовування навичок організації процесу розслідування;
• придбання навичок використання електронних баз даних криміналістичних обліків і ін.;
• вивчення методики розслідування злочинів, зв'язаних із застосуванням інформаційних технологій;
• вивчення методики розслідування злочинів у сфері економіки.

В даний час можна виділити наступні групи програм, що використовуються у викладанні курсу криміналістики. В першу чергу це досить розповсюджена група контролюючих або навчаюче-контролюючих програм, формою яких є звичайні тести. Оцінюючи відповіді за заданим алгоритмом, ці програми, як правило, полегшують роботу викладача. Однак, навіть ті з них, що працюють у режимі навчання, найчастіше просто демонструють правильні відповіді, але не пояснюють сутність процесів, необхідних для з'ясування тієї або іншої теми, того або іншого досліджуваного процесу, явища. Незважаючи на ці недоліки, комп'ютерні тести мають ряд переваг, найважливіші з яких - швидкість і об'єктивність оцінки знань, охоплення всієї групи слухачів (при достатній наявності комп'ютерів), можливість їхнього постійного удосконалення викладачем. Такі тести, щодо викладання криміналістики, можуть бути призначені, насамперед, для перевірки знань, запланованих для самостійного вивчення слухачами. Таким швидким і ефективним способом можна перевірити готовність слухачів до подальшого засвоєння матеріалу, визволити час для прищеплювання більш складних умінь і навичок.

Друга група - це сучасні засоби мультімедіа, - змістом яких є лекції, консультації, довідкові матеріали. У такому вигляді може бути представлений і повний курс досліджуваної дисципліни. Потрібно підкреслити, що невід'ємною частиною будь-якої правозастосовчої діяльності є постійне звертання до довідкових матеріалам, що можуть містити в собі дані кримінальної реєстрації, систематизацію законодавства, перелік окремих осіб і фахівців, що так чи інше цікавлять слідчого в зв'язку з діяльністю по розслідуванню злочинів, перелік і зміст архівних документів та інша довідкова інформація. Такого роду інформація, що зберігається в пам'яті комп'ютера, в умовах криміналістичного навчання може раціонально використовуватися для швидкого одержання учбово-тренувальної інформації, розвитку здібностей аналізу, навичок пошуку значимої інформації, узагальнення отриманих даних, їхнього використання в інтересах учбового розслідування і т.д. На жаль, з криміналістики, утім, як і за багатьма іншими юридичними дисциплінами, таких програм недостатньо. Серед відомих криміналістичних програм можна виділити, наприклад, програми "Дактилоскопія", "Балістика", "Енциклопедія комп'ютерних злочинів", підготовлені авторським колективом Воронезького державного університету (Росія), інтерактивні лекції і консультації за темами "Криміналістична реєстрація", "Вогнепальна зброя", "Тактика слідчого огляду", а також короткі анімаційні ролики-ілюстрації, що пояснюють сутність деяких явищ, необхідних для розуміння характеру слідовідображення, що підготовлені кафедрою криміналістики Луганської академії внутрішніх справ і ін. Існують також підготовлені електронні варіанти підручників криміналістики, як, наприклад, електронний посібник, розроблений А.М. Камінським [144, с.120]. Перевагою даних програм над традиційними підручниками є принципова можливість більшої наочності матеріалу (електронні таблиці, бази даних, відеофрагменти і т.д.), використання довідкового матеріалу, передбаченого укладачем програми (гіпертекст), доступність і швидкість пошуку інформації, динамічність, завдяки чому реалізується ефект присутності, здатність впливати на широке коло органів сприйняття та ін. Так, наприклад, при вивченні трасології, для з'ясування питань, пов'язаних із пошуком слідів, а також ознак, характерних для визначених об'єктів, доцільно наочно відобразити весь процес слідовідображення у вигляді анімаційного ролика, та представити об'єкти в необхідній для цього формі (наприклад, послідовність та механізм виникнення на кулях і гільзах слідів деталей вогнепальної зброї) [187, с.150-153]. Такий візуалізований посібник дозволить слухачу чітко уявити сутність процесів взаємодії двох і більше об'єктів, зрозуміти як статичні, так і динамічні періоди слідовідображення, і згодом, у ході практичної діяльності усвідомлено, професійно робити пошук слідів і використовувати ці дані для встановлення об'єктивної істини в справі. За типологією електронні посібники можуть розрізнятися на ілюстративні, учбово-структуровані і текстово-практичні.