1. абзац 13 ст.5 закону України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" викласти в наступній редакції - в разі отримання інформації про порушення прав і свобод неповнолітніх за місцем їх проживання, навчання, роботи протягом 48 годин прийняти дієві заходи з метою покарання винних осіб та притягнення їх до юридичної відповідальності . 
2.  ст.432 КПК України викласти в наступній редакції - Порядок провадження в справах про злочини неповнолітніх визначаються спеціальними правилами цього Кодексу. Вказані спеціальні правила повинні базуватись в свою чергу на спеціальних принципах, що пропонуються в даному параграфі і відрізняються від принципів загального правосуддя.
3. з метою соціально - психологічної допомоги в структурі органів і служб у справах неповнолітніх створити "гарячу лінію" по інформуванню щодо неповнолітніх, які знаходяться в несприятливих умовах і чиї права грубо порушуються;
4. як результат аналізу діяльності зарубіжного досвіду з метою запобігання злочинності неповнолітніх в структурі органів місцевого самоуправління , соціальних служб необхідним є  створення відповідних органів - "культурних посередників", для налагодження контактів з неповнолітніми, схильними до вчинення правопорушень;
5. структуру існуючих центрів соціальних служб для молоді, які займаються суспільно непристосованими неповнолітніми, доречно розділити на три типи:

      а) ті, що займаються превенцією;

б) ті, що займаються дослідженням і діагностикою;

в) ті, що займаються реадаптацією неповнолітніх.

1. з метою індивідуалізації правової допомоги, не обмеженої жорсткими правовими рамками, заснувати відповідно до законодавства про охорону дитинства інститут омбудсмена по правах неповнолітніх;
2. особливу увагу приділити координації діяльності служб у справах неповнолітніх, органів освіти, охорони здоров'я, міліції тощо;
3. роботу навчально-виховних закладів, в першу чергу орієнтувати  на індивідуалізацію виховного процесу, з використанням соціально-психологічної діагностики;