Школи професійного розвитку або школи "молодих викладачів". У практиці вузів системи МВС і в закордонній практиці [191, с.210] ці форми трохи розрізняються. Школи професійного розвитку (закордонна форма) - це школи, де кваліфіковані викладачі, що займаються розвитком педагогічної майстерності, на постійній основі співпрацюють з викладачами-практиками, з метою удосконалення викладання і навчання через (1) підвищення рівня освіти майбутніх викладачів, (2) забезпечення ефективного розвитку досвідчених викладачів, (3) педагогічних польових досліджень. У вітчизняній практиці, наприклад, у Національній академії внутрішніх справ України робота шкіл "молодих викладачів" також ввійшла в традицію. Це позитивна тенденція, однак, ця традиція ще недостатньо одержала свій розвиток. Недоліками є те, що дані школи обмежуються річної (а не постійної) педагогічною перепідготовкою юристів - молодих викладачів, з упором на читання лекцій з педагогіки, тобто обмежуючись знаннями, не враховуючи потребу в уміннях та навичках викладання конкретного предмета. Існує також питання щодо забезпечення подальшого ефективного розвитку досвідчених викладачів і проведення педагогічних "польових" досліджень.

Взаємний обмін думками, консультації викладачів. Дана форма досить проста для реалізації і може здійснюватися усюди. Так може проходити обговорення нових методів викладацької діяльності, а також змістовної сторони матеріалу, що викладається. Наприклад, ця форма необхідна для обговорення викладачами кафедр кримінального процесу і криміналістики проблем взаємозв'язку і послідовності тем, що стосуються організації і тактики слідчих дій. У даному випадку дуже важливо визначити обсяг інформації занять з кримінального процесу при проведенні занять з криміналістики, щоб матеріал зайво не дублювався, а методично доповнювався, викладався послідовно та одночасно за взаємозалежними темами. На жаль, незважаючи на те, що ця проблема взаємозв'язку навчальної діяльності кафедр виникла давно і необхідність її вирішення вказувалося неодноразово [199, с.5], проблема вирішується стихійно, її розв'язання залежить від особистої ініціативи окремих викладачів і, як наслідок, ефективність цих дій недостатній. В загальному, дана форма обов'язково повинна розвиватися, але вона недостатня для рішення усіх проблем обміну досвідом, для систематичного та цілеспрямованого руху уперед.

Взаємне відвідування занять з наступним обговоренням. Навчальним відділом на кожен семестр складається графік взаємних відвідувань занять керівниками вузу і кафедр. Одночасно такі взаємні відвідування плануються та організуються з ініціативи самих кафедр. Ціль зазначених відвідувань полягає в тому, щоб обмінятися досвідом викладання. Такого роду форма обміну педагогічним досвідом особливо важлива, тому що дозволяє безпосередньо відчути, оцінити педагогічна майстерність кожного викладача, указати на його недоліки і сприйняти позитивне. Це також стимулює бажання викладача, що проводить заняття, здійснити гарне враження на колег і змушує по-новому оцінити якість проведеного їм заняття.  Сталість цієї форми обміну досвідом (але не зайва частота) позитивно у всіх відносинах впливають на професійний розвиток. Взаємні відвідування важливі також і щодо споріднених кафедр, наприклад, для порівняння занять з криміналістики (криміналістична тактика) і кримінальному процесу (слідчі дії), що, на жаль, практикується нині дуже рідко, хоча саме ця форма може ефективно вирішувати проблеми спадкоємності досвіду кафедр і взаємозв'язку навчального матеріалу. Дана форма може бути найкращим робочим інструментом обміну досвідом викладання в зв'язку з її простотою, територіальною близькістю, безпосереднім спостереженням за діяльністю і т.п., але за умови того, що участь у ній кожного викладача належним чином буде враховуватися і заохочуватися. 

Основним недоліком даної форми є, як правило, формалізм у її реалізації сьогодні. Складання графіка взаємних відвідувань навчальним відділом недоцільно через те, що сам викладач повинен визначати: кого і з якої тематики він має відвідати. А для успішної реалізації цієї форми достатнє стимулювання кожного викладача у підвищенні його професійної майстерності (моральне і матеріальне), звільнення робочого часу викладача за рахунок видалення або реформування всього зайвого, формального, що не відповідає цілям даної професійної діяльності (наприклад, існуюча система професійної підготовки  особового складу вузів МВС, т.ч. і професорсько-викладацького складу, потребує значного реформування).

Спільне обговорення загальних навчально-методичних питань на засіданнях кафедр. Розширений підхід до викладання тих самих тем предмета дозволяє викладачам визначити узгоджену позицію, що могла б бути реалізована або групою викладачів (при значному обсязі підготовки до такого заняття), або просто узята на озброєння конкретним викладачем. Це, зрозуміло, не вказує, що викладачі будуть відсторонені від можливості використання індивідуальних напрацювань. Навпаки, при взаємному обговоренні будуть виникати нові рішення у викладанні, а по-друге, досвід викладання одних може бути поглиблений і розширений іншими.

Методика викладання також може розглядатися на спільних засіданнях суміжних кафедр і відповідних семінарах. Даний досвід вперше увійшов в практику в Волгоградській Вищій слідчій школі [199, с.12], продовжує реалізовуватися у вузах системи МВС України.

Обмін текстами лекцій, науковою літературою та іншими навчально-методичними матеріалами. Як відомо, кожна кафедра готує фонд лекцій за дисциплінами, що викладаються, учбово-методичні матеріали, видає наукову літературу. У порядку обміну досвідом доцільно дані матеріали передавати для резензування викладачам споріднених відомчих кафедр, кафедр інших вузів. При належній організації і незалежній оцінці даних матеріалів цим може досягатися постійне підвищення їхньої якості. Дана форма не одержала свого належного поширення, незважаючи на її доцільність і ефективність. Причинами цього є, знову таки, недостатня зацікавленість викладачів у такій діяльності, проблеми збереження авторського права, організаційні і фінансові складності і т.д.

Обмін викладачами. Викладання в навчальних закладах МВС неможливо без глибокого і постійного знання повсякденної практики, її проблем, вивчення та узагальнення передового досвіду роботи. У зв'язку з цим необхідно удосконалення форм зв'язку колективів навчальних закладів між собою і з колективами практичних органів. Така форма сьогодні, як правило, не носить діючого характеру. Викладач в "чужому" вузі або в практичному органі найчастіше виступає у ролі збирача фактів. Оскільки позитивний досвід виявляти і вивчати складніше, то найчастіше підбираються приклади неправильних дій, помилок і халатності, що у наступному використовуються на заняттях і фігурують у публікаціях. З цієї причини викладачів нерідко зустрічають без всякого ентузіазму і намагаються не знайомити з "гострими" матеріалами.

Необхідні такі форми зв'язку, що забезпечували б взаємну зацікавленість і користь. Однієї з найбільш дієвих форм підвищення кваліфікації викладачів є стажування в навчальних закладах, де є кафедри з найбільш кваліфікованим складом викладачів. Але стажування не випадкові, не одиночні, а спеціально організовані і сплановані.

Дана форма припускає двосторонні візити викладачів вузів з метою проведення занять за актуальними проблемами. Інтерес, у більшості випадків, представляє новизна матеріалу і нові підходи в її викладанні. Перевага полягає в тому, що і колектив кафедри і слухачі можуть безпосередньо поспілкуватися з носієм передового досвіду. Дана форма обміну досвідом практикується вкрай рідко. Істотними складностями в її реалізації є організаційні і фінансові проблеми, а також відсутність цілеспрямованої системи вивчення передового досвіду, що не дозволяє ефективно визначити якого ж викладача іншого вузу варто запросити і яку конкретну мету в зв'язку з цим поставити.

Надання творчих відпусток. Доцільним є надання творчих відпусток для викладачів, що працюють на повну ставку, з метою поглиблення їхньої спеціалізації через дослідницьку і практичну роботу. Ці програми забезпечують постійне відновлення знань, сприяють росту і розвитку їхньої майстерності у методах викладання, сприяють розширенню суспільних зв'язків і т.д. Такого роду відпустки терміном на один - два роки ефективно практикуються за кордоном [56, с.170]. У системі МВС практикується надання творчої відпустки тільки лише для завершення роботи над дисертаційним дослідженням (для кандидатських дисертацій - на 3 місяці, для докторських - 6 місяців), що представляється недостатнім для цілеспрямованого вивчення досвіду діяльності не тільки в зв'язку з предметом дослідження науки, але й у сфері викладацької діяльності даного предмету.

Міжкафедральні, міжвузівські практичні курси, семінари, науково-практичні конференції, круглі столи. Обмін думками між представниками різних кафедр, вузів на дискусіях, семінарах, конференціях сприяє виявленню точок зору окремих вчених і колективів кафедр за спірними і насущними проблемами тих чи інших наук у змісті предмета і навчальної дисципліни, у формах і методах викладання. Це дає можливість оптимально використовувати дані суміжних наук у викладанні, запозичати досвід колег. Надалі, як правило, накопичений досвід аналізується, систематизується та оформляється у виді рекомендацій з удосконалення підготовки фахівців для ОВС. Ряд пропозицій може впроваджуватися як додатки і виправлення в навчальні плани і програми навчальних дисциплін.

Міжнародне співробітництво. Усе більш очевидною стає потреба інтеграції підготовки поліцейських кадрів у світову систему поліцейської освіти. Така інтеграція сприяла б:

- використанню закордонного досвіду для удосконалення національної системи підготовки та освіти;

- міжнародної кооперації у сфері досліджень, розробки методичних і нормативно-правових документів і в навчанні фахівців;

- створенню міжнаціонального банку даних про кращі досягнення у сфері поліцейського освіти і професійної поліцейської діяльності;

- входженню всіх зацікавлених країн у систему міжнародного інформаційного і комунікаційного простору.

Досягнення цих цілей можливо за допомогою: участі в створенні міжнародних центрів поліцейської освіти; відрядженні керівників освітніх установ, викладачів у закордонні навчальні заклади з метою обміну досвідом; розробки і реалізації програм двостороннього співробітництва в цій області; розвитку прямих зв'язків навчальних закладів із закордонними партнерами. В даному напрямку вже робляться перші кроки. Налагоджується взаємодія, обмін досвідом, студентами, викладачами між національним поліцейським коледжем у Брамс Хилі (Англія), Національною Академією ФБР і іншими спеціалізованими вузами ближнього і далекого зарубіжжя. Надалі доцільно вивчати і використовувати досвід цих освітніх установ, поглиблювати співробітництво на рівні кафедр і викладачів, розширювати сферу співробітництва.