Опосередкований зв'язок з'являється не в результаті взаємодії двох осіб, а лише через однобічний вплив особи, що вчиняє злочинне посягання. При опосередкованому зв'язку відсутнє безпосереднє зіткнення, взаємовплив двох осіб (потерпілого й злочинця), їх фізичного, психічного й інтелектуального потенціалу. Причому нерідко жертва посягання залишається якийсь час у невіданні щодо особливостей злочинця й вчинених ним дій. Початком утворення зв'язку тут також є факт вчинення злочину. Однак завершальний розвиток його нерідко відбувається, коли потерпілий довідається про злочинне посягання або усвідомлює злочинну сутність того, що відбулося. Тоді зв'язок з однобічного переростає у двосторонній. Звідси й своєрідність у процесі розслідування пошуку джерел криміналістичної інформації, за допомогою яких зв'язок злочинця й жертви може бути виявлений, установлений й доведений [304][256] . Так, потерпілий не завжди може повідомити дані про особу злочинця, не знає істотних обставин того, що відбулося. Важливе значення має виявлення джерел відомостей про потерпілого, якими міг скористатися злочинець при підготовці та вчиненні злочину. По справах про шахрайство досить часто виникає необхідність у встановленні тих каналів зв'язку, через які злочинець міг довідатися про майновий стан потерпілого.

Залежно від наявності й впливу різних відносин, що існували або утворилися між злочинцем і його жертвою до вчинення злочину, провадиться підрозділення зв'язку за обставинами його утворення. Зв'язок за обставинами його утворення є залежним від наявності й впливу різних соціальних відносин, що існували або утворилися між злочинцем та його жертвою до або в момент вчинення злочину, і характеру їхнього розвитку.

За обставинами утворення зв'язок підрозділяється на:

1. такий, що розвинувся в результаті певних взаємин, що існували між злочинцем і його жертвою до вчинення злочину;
2. зв¢язок, що виник у результаті гостроконфліктної ситуації безпосередньо до або в момент вчинення злочину;
3. зв¢язок, що виникає при відсутності, яких-небудь конфліктних взаємин між жертвою й злочинцем до вчинення злочину [164][257].

Взаємини між майбутнім злочинцем і майбутнім потерпілим за своїм характером можуть бути різними: від хороших (близьких, інтимних, дружніх, приятельських) або таких, що мають байдужний, нейтральний характер, до неприязних, відверто ворожих.

 Конфліктність подібних взаємин може мати й досить часто має прихований непомітний для навколишніх характер. Нерідко злочинець намагається замаскувати своє справжнє ставлення до майбутньої жертви, нічим його не проявляючи до моменту злочинного посягання.

Розглянуті відносини є важкими для виявлення, оскільки наявні на початковому етапі розслідування фактичні дані створюють видимість вчинення злочину сторонньою особою. Проте повне й точне встановлення справжнього характеру такого зв'язку, включення в число висунутих версій припущення про вчинення злочину ким-небудь із найближчого або віддаленого оточення потерпілого є необхідною передумовою успішного розкриття злочину.

Велику допомогу в цьому може надати вивчення способу вчинення злочину. Наявність певного типу зв'язку між жертвою й злочинцем дозволяє останньому застосовувати способи вчинення злочину, недоступні для інших. Виділяючи цю залежність, Г.Н. Мудьюгин зазначає, що на вибір злочинцем специфічного способу вчинення й приховування злочину звичайно впливає лише той зв'язок, що: а) є безпосереднім й досить близьким; б) має побутовий, зокрема особистий характер; в) відомий навколишнім, про що знає й злочинець [214][258] . Досить часто злочинець залишає на місці події сліди, що свідчать про особливий характер його відносин з жертвою (знання способу життя, звичок потерпілого, хороше орієнтування в обстановці тощо). Зазначені обставини дозволяють іноді не лише визначити коло осіб, серед яких слід шукати злочинця, але й можуть указати на конкретну особу.

При розгляді зв'язку "злочинець-потерпілий" виділяється зв'язок, що став результатом певних дій злочинця або його жертв при відсутності яких-небудь конфліктних стосунків між ними. Тут розрізняються три підвиди зв'язку: а) зв¢язок, що утворився в результаті певних дій майбутнього злочинця, що здійснюються для пошуку жертви; б) зв¢язок, що виникає при пошуку й активних діях з боку самого потерпілого для досягнення яких-небудь цілей і при ситуаціях співробітництва потерпілого й особи, що вчиняє злочин; в) зв¢язок, що виникає при відсутності спеціального вибору жертви або її пошуку [304, 164][259] .

Вибір шахраєм майбутньої жертви серед знайомих або близьких визначається в ряді випадків специфічними мотивами (прагнення добути які-небудь матеріальні цінності, наявні в конкретної особи).

Пошук жертви може супроводжуватися й спеціальними розвідувальними діями з одержання відомостей про осіб, матеріально забезпечених, часу їхнього приходу й уходу з дому аж до організації спостереження за ними. Причому шахрай може орієнтуватися й на деякі особистісні якості майбутньої жертви. Наприклад, шлюбний аферист обирає собі жертву серед жінок забезпечених, певного віку, як правило, таких, що  мріють вийти заміж і відчувають при цьому деякі труднощі, вуличні шахраї - серед осіб, неуважних, а також тих, чия увага чим-небудь відвернена або їх легко можна відволікти.

У подібних випадках розвиток зв'язку "злочинець-жертва" відбувається до моменту злочинного посягання в однобічному порядку. Жертва швидше за все не діями, а всього лише фактом свого існування підштовхує майбутнього злочинця до вчинення злочину. Як зазначає В.М. Кудрявцев, "матеріальне вираження об'єкта злочину - особа потерпілого - не лише існує до появи цілей і мотивів поведінки злочинця, але нерідко служить їхнім джерелом" [173][260] .

Окремі особи набувають деяких віктимогенних якостей в силу своєї аморальної поведінки, вчинення правопорушень, участі в злочині (незаконна торгівля спиртними напоями, тютюновими виробами, приховування або покупка майна, свідомо здобутого злочинним шляхом, тощо). Нерідко шахрай підшукує собі жертву серед таких осіб, розраховуючи, що потерпілий не заявить про те, що трапилося, через побоювання скомпрометувати себе або ж побоюючись притягнення до відповідальності за вчинене правопорушення. Звідси й латентний характер подібних посягань, що може бути розкритий у процесі розслідування при ретельному вивченні способу життя, поведінки потерпілого, його можливих зв'язків, що виникли в результаті спілкування зі злочинним середовищем.

Дії злочинця з пошуку або вибору жертви можуть супроводжуватися активними діями потерпілого, що часом шукає сам потрібної йому зустрічі. При шахрайських діях майбутня жертва до певного моменту співробітничає з особою, що вчиняє злочин. Наприклад, при покупці дефіцитного товару жертва добровільно йде на контакт із шахраєм. Однак співробітництво зі злочинцем і так звана "згода" потерпілого не завжди ґрунтуються на добровільних началах [155][261]. Обман, зловживання довірою при шахрайстві паралізують волю потерпілого до опору. Щоб з'ясувати, чи була згода дана потерпілим добровільно або під примусом, у більшості випадків необхідно встановити сутність взаємин злочинця і його жертви, а також обставини, при яких відбувалася їхня взаємодія й співробітництво.

Зв'язок "злочинець - потерпілий" може утворюватися й при відсутності спеціального пошуку або вибору жертви злочинцем, при відсутності відповідних пошукових дій жертви й взаємного співробітництва цих двох осіб. У подібних випадках конкретна особа стає жертвою найчастіше при випадкових обставинах.

Випадковий характер утворення зв'язку при відсутності або незначних даних про обставини зустрічі шахрая і його жертви створює певні труднощі для розкриття злочину й встановлення винної особи. У цьому випадку важливо простежити лінію поведінки потерпілого перед посяганням, урахувати й перевірити всі можливі його зустрічі, виявити очевидців та інших свідків, які можуть повідомити необхідні відомості, ретельно дослідити обстановку місця події.

Критерії, що лежать в основі типології зв'язку "потерпілий - злочинець", одночасно характеризують найбільш істотні сторони розглянутого зв'язку. Час утворення зв'язку, характер знайомства злочинця і його жертви, специфіка їхніх взаємин, спосіб утворення зв'язку - все це різні аспекти, що дозволяють одержати чітке уявлення про зв'язок "злочинець - потерпілий".

Знання різних видів зв'язку "потерпілий - злочинець" допомагає в аналізі вихідної інформації про подію злочину, особу, що його вчинила, і жертву злочинного посягання. Воно може бути використано й при побудові слідчих версій, дозволяючи врахувати найбільш імовірні варіанти утворення та розвитку такого зв'язку.