Особливою групою є ідентифікаційні балістичні експертизи, які є, на нашу думку, найбільш складними та трудомісткими експертизами до змісту яких належать роздільне та порівняльне дослідження об'єктів із використанням різних оптичних систем, отримання фоторозгорток слідів, ілюстрацію результатів дослідження із використанням фотографічних методів. Як правило, такі дослідження відрізняються низькою відтворюваністю, пов'язаною із суб'єктивним підходом при обранні кута підсвічування зразків, фізичними обмеженнями оптичних систем, неможливістю точних замірів кутових та лінійних параметрів, неможливістю отримання розгортки слідів на деформованих об'єктах. Тому важливо при отриманні розгорток слідів на кулях та гільзах звести до мінімуму суб'єктивний фактор (вплив експерта на процес побудови зображення), досягти якісного, повного та достовірного відображення слідів на всій поверхні досліджуваного об'єкта, 100%-ї повторюваності результатів незалежно від місця та часу отримання розгорток. Тільки за такого підходу до вибору джерела первинної інформації можна сподіватися на ефективність проведення балістичних досліджень будь-якої складності [39,  с.148-149].

Спеціалістами Науково-технічного центру вугільних енерготехнологій НАН та Міненерго України за участю спеціалістів ГУМВС України в м.Києві був створений лазерний скануючий пристрій та на його основі - лазерна автоматизована балістична система "Рикошет". Призначенням такої системи є автоматичне отримання високоякісних електронних зображень бокових та торцевих поверхонь куль та гільз; автоматизація проведення балістичних досліджень із отриманими зображеннями; проведення лінійних та кутових вимірів; збереження отриманої інформації в локальній базі даних для організації подальшого пошуку; проведення параметричного пошуку в базі даних.

 Перевагою такої системи є те, що в десятки разів скоротився час на проведення самих складних ідентифікаційних експертиз, при високому рівні та якості виготовлення наглядних зображень. Так, наприклад, сканування кулі, вистріляної із пістолета ПМ займає всього 2,5 хвилини, а сама ідентифікаційна експертиза із отриманням експериментальних зразків, набором тексту, проведенням порівняльного аналізу - всього одну годину [39, с.153].

Ідентифікація нарізної зброї за слідами на кулях. Завданням експертизи є ідентифікація зброї за слідами на вистріляних із неї кулях на сонові порівняння виявленої при дослідженні сукупності ознак, що індивідуалізують канал ствола. Вирішенню цього завдання передує встановлення системи, моделі наданої для дослідження зброї, визначення виду та зразка патрона, частиною якого є стріляна куля, системи та моделі зброї, із якої відстріляна дана куля. Проведення експериментальної стрільби є обов'язковою частиною експертного висновку. Метою експериментів є отримання куль зі слідами каналу ствола. Стрільба здійснюється патронами однієї партії. Лакові покриття з куль перед експериментальною стрільбою можна зняти за допомогою розчинника. При цьому бажано використовувати ватний, рідинний кулевловлювач чи установку "Скорость".

Сліди на досліджуваній та експериментальній кулях порівнюють між собою за загальними та спеціальними ознаками. На кулях, відстріляних із пневматичної зброї, сліди каналу ствола аналогічні слідам, що утворюються каналами стволів вогнепальної зброї [67].

Висновок про тотожність зброї обумовлений співпаданням  ідентифікаційних ознак в слідах на досліджуваній та експериментальній кулях  [37; 223].

Ідентифікація гладкоствольної мисливської зброї за слідами на снарядах  (дріб, картеч, кулі). Завданням експертизи мисливської зброї є ототожнення гладкоствольної мисливської зброї за слідами на снарядах, засноване на порівнянні виявленої сукупності ідентифікаційних ознак, що співпадають. Спочатку досліджується канал ствола рушниці, потім сліди на дробових, картечних та кулевих снарядах. Дослідженням каналу ствола можна отримати відомості про кількість пострілів (за кількістю слідів свинцювання), про вид снаряду (дробини наносять смуги меншої ширини, ніж картечини). За слідами на снарядах визначається калібр та діаметр каналу ствола зброї, із якого вони відстріляні.

Важливою стадією дослідження є проведення експериментів з метою отримання порівняльних зразків. Експерименти можуть проводитися двома способами: здійсненням експериментальної стрільби чи протягуванням спеціального снаряду через канал ствола зброї [54; 191; 190].

Отримані сліди на експериментальних снарядах порівнюються між собою для визначення стійкості їх відображення. Порівняння слідів на досліджуваному та експериментальному снарядах здійснюється за родовими ознаками, а потім за спеціальними. Експертний висновок про тотожність зброї базується на збігові ідентифікаційних ознак, що відобразились в слідах на відстріляних кулях [217].

Ідентифікація вогнепальної зброї за слідами на гільзах. Завданням експертизи є ідентифікація зброї на основі порівняння сукупності ознак в слідах на досліджуваних об'єктах та експериментальних гільзах патронів. Вирішенню цього завдання передує встановлення системи наданої для дослідження зброї, виду та зразку патрона (частиною якого є надана для дослідження гільза), для якої системи та моделі зброї він призначений та визначення системи, моделі вогнепальної зброї, з якої відстріляна дана гільза.

При дослідженні патронів-замінників на гільзах можуть бути виявлені: сліди, що утворилися в результаті пристосування патронів до зброї; сліди, характерні для конкретної системи, моделі зброї при стрільбі штатними патронами; сліди, що вказують на невідповідність зброї використаному патрону. Основну увагу потрібно приділяти механізму, способу та місцю утворення слідів частин зброї.

 У випадках ототожнення зброї за слідами осічок необхідно вивчати стан її основних частин та деталей з метою встановлення дефектів, що сприяли зниженню надійності здійснення пострілу. Експерту необхідно розглянути мікрорельєф сліду, зафіксувати його нахил та розташування відносно поверхні капсуля, виміряти ширину та глибину, виділити ознаки, які можуть свідчити про подвійне вдаряння бойка [225; 226].

Важливою стадією дослідження є проведення експерименту. Його ціль - отримання експериментальних гільз для порівняльного дослідження. Стрільба здійснюється патронами однієї партії, лакове покриття з них потрібно зняти за допомогою ацетону. Для запобігання деформації гільз бажано використовувати гільзовловлювач у вигляді екрану з тканини. Число експериментальних гільз, яке необхідно отримати, в кожному конкретному випадку залежить від складності експертизи та наявних вихідних даних. З метою з'ясування стійкості та ідентифікаційної значимості експериментальних слідів їх порівнюють між собою [6; 36].

Потім порівнюють сліди на досліджуваній та експериментальній гільзах. Висновок про тотожність зброї ґрунтується на збігові сукупностей групових та ідентифікаційних ознак в слідах на гільзах, властивих конкретному екземпляру зброї. Окремі відмінності можуть виникнути через різні умови утворення слідів на досліджуваній та експериментальній гільзах. Висновок про відсутність тотожності робиться при розбіжності групових та ідентифікаційних ознак [45;  53;  163; 166].

Визначення вогнепального характеру пошкоджень. Завданням експертизи є з'ясування вогнепального характеру пошкоджень на основі сукупності ознак, притаманних застосуванню вогнепальної зброї. На першому етапі досліджується об'єкт із виявленим пошкодженням. Розглядається його форма, розміри, матеріал, колір. Потім вивчається пошкодження: місце розташування, стан країв, форма, розміри, глибина та напрям каналу [100].

При виявленні великої кількості пошкоджень визначається їх розташування на об'єкті, купчастість, число, розмір та глибина кожного. Встановлюється наявність ознак термічної впливу навколо пошкоджень (колір, розміри). Важливе значення мають наявність, форма, розміри нашарування металу на краях пошкодження (пасок обтирання), а також наявність незгорілих порошинок та частково згорілих зерен пороху, їх розташування, форма, колір. Виявлення та вивчення слідів пострілу проводиться за допомогою інфрачервоних, ультрафіолетових та рентгенівських променів. Нашарування частинок металу та їх розташування навколо пошкодження виявляється засобами контактно-дифузного  та електрографічного методів. Експертний висновок базується на аналізові сукупностей виявлених ознак [213].

Встановлення відстані близького пострілу. Завданням експертизи є встановлення відстані близького пострілу на основі вивчення впливу його додаткових факторів.

На першому етапі дослідження розглядається пошкодження, його розташування, характер, форма, розміри, стан країв. Потім вивчається наявність, кількість, розташування, інтенсивність та форма відкладення продуктів пострілу. Подальше дослідження здійснюється із врахуванням ряду обставин:

1. Є конкретний екземпляр зброї, із якої нанесено ушкодження. За

додатковими слідами пострілу встановлюють інтервал дистанцій, в межах яких нанесено ушкодження (на основі довідникових даних). Після чого проводиться експериментальна стрільба із наданої зброї в межах знайденого інтервалу. Експериментальні пошкодження порівнюють із досліджуваним та встановлюють дистанцію пострілу.

2.Відома лише модель, система, зразок зброї із якої нанесено ушкодження. В цьому випадку сліди близького пострілу, виявлені на об'єкті, порівнюють із довідниковими даними для даної моделі вогнепальної зброї. За результатами порівняння визначається приблизна дистанція пострілу.

3.Конкретного примірника зброї немає і невідомі її система, модель, зразок. Для вирішення завдання досліджують пошкодження та орієнтовно встановлюють калібр зброї, кількість нарізів, наявність дульно-гальмівного пристрою і т.д., що дає змогу звузити коло пошуку, виявлені сліди близького пострілу порівнюють із довідниковими даними для визначення групи вогнепальної зброї. За результатами порівняння формують висновок про дальність пострілу [124].

Встановлення відстані далекого пострілу за елементами настильної траєкторії.  На першому етапі досліджують вогнепальне пошкодження та виявлену кулю. За слідами на ній визначають модель використаної зброї. При вивченні пошкодження встановлюють кут зустрічі кулі із перешкодою. Потім, за спеціальними довідниковими таблицями стрільб, визначають кут падіння та пов'язану з ним горизонтальну дальність польоту кулі. Для виконання розрахунків доцільно використовувати ЕОМ. В розрахунках необхідно враховувати топографічні, балістичні та метеорологічні умови, що були супутніми при ураженні досліджуваного об'єкта [59].  Експертний висновок ґрунтується на аналізові вимірювань лінійних, кутових величин, азимуту та визначення елементів траєкторії польоту кулі.

Встановлення відстані далекого пострілу за глибиною ранового каналу.

Завданням експертизи є встановлення дальності пострілу за глибиною ненаскрізного кульового каналу на основі експериментальних даних.

Розв'язанню даного завдання передує визначення діаметру та глибини пошкодження, а також тривких властивостей матеріалу перешкоди. За слідами на виявленій кулі встановлюють систему, модель, зразок ймовірної зброї.

Наступний етап експертного дослідження спрямований на отримання порівняльного матеріалу (експериментальні постріли проводять в перешкоду із аналогічними властивостями із зброї, встановленої відповідно наданим даним). Потім отримані експериментальні пошкодження порівнюють із досліджуваним.

Експертний висновок засновується на результатах порівняльного дослідження [72].