Встановлення кількості та черговості пострілів. Завданням експертизи є визначення кількості та черговості пострілів на основі вивчення їх слідів на перешкодах, деталях зброї та стріляних гільзах.

При встановленні кількості пострілів береться до уваги число пошкоджень на перешкоді. В той самий час необхідно враховувати, що при одному пострілі можуть утворитися декілька пошкоджень (на складках одягу та у випадках фрагментації снаряду). Про кількість пострілів можна говорити за останками рушничного мастила на деяких частинах зброї та за відкладенням кіптяви на їх елементах.

Невід'ємною частиною експертизи є проведення експериментів для отримання порівняльного матеріалу. В зв'язку з цим кількість пострілів визначають шляхом порівняльного дослідження експериментальних слідів та слідів, які вивчаються. При встановленні черговості утворення пошкоджень на перешкоді розглядають їх розташування, пересікання розривів чи тріщин, інтенсивність відкладення продуктів пострілу. Виявлені ознаки кожного пошкодження порівнюють між собою. З тією ж метою вивчають сліди полів нарізів, відкладення мастила та кіптяви на кулях. Із збільшенням кількості пострілів кулі несуть менше мастила, але більше кіптяви [18; 17].

На черговість відстрілу гільз можуть вказувати місцезнаходження їх відносно одна одної, пересування особи, яка стріляла, а також характер відкладень кіптяви на різних поверхнях гільз [82; 147; 165]. Висновок ґрунтується на аналізові виявлених слідів пострілу на перешкоді, зброї, кулях та гільзах та результатах порівняння.

Встановлення дальності та кута пострілу із гладкоствольної зброї за осипом дробу. Методика заснована на закономірностях розлітання дробу із збільшенням відстані пострілу. Визначення відстані за осипом дробу здійснюється за відсутності слідів близького пострілу [66; 65].

На першому етапі дослідження визначають форму та розміри дробового (картечного) осипу, кількість, розміри та розташування окремих пошкоджень. Отримані дані дозволяють знайти вказані параметри пострілу за спеціальними таблицями. При необхідності доцільно проведення експериментів для порівняння досліджуваної та експериментальних осипань.

Експертний висновок формується на основі детального дослідження пошкоджень, результатів експериментів та порівняльного дослідження [135;  194].

Криміналістичне дослідження атипової вогнепальної зброї. Завданням експертизи є визначення відносності об'єкта до вогнепальної зброї на основі вивчення його конструкції та визначення питомої кінетичної енергії вистріляного снаряду.

Спочатку встановлюють наявність у об'єкта основних конструктивних елементів вогнепальної зброї: ствола, замикаючого та ударного (запалюючого) механізмів, а також з'ясовують спосіб виготовлення об'єкта. Перевіряють взаємодію деталей та механізмів при заряджанні, пострілі, видаленні гільзи.

Згодом проводять експерименти для встановлення можливості здійснення пострілу та швидкості польоту снаряду. Для цього використовують мілісекундомір. На відстані 20…30 см від дульного зрізу встановлюють перший датчик мілісекундоміра, а через 100 см - другий.

Отриманий результат дає змогу встановити величину питомої кінетичної енергії снаряду.

Питома кінетична енергія характеризує основну пробивну дію кулі. Мінімальне значення питомої кінетичної енергії, при якому забезпечується пробивна дія всіх тканин людини, яку супроводжується виникненням зони "бокової дії снаряду", дорівнює 1,75 дж/мм2, а без "бокової дії" - 0,5 дж/мм2.

Експертний висновок ґрунтується на аналізі наявності у об'єкта основних конструктивних елементів вогнепальної зброї та результатах проведених експериментів [42; 62; 192; 228; 241].

Встановлення номеру дробу за слідами на пижах. Завданням експертизи є встановлення номера дробу, що знаходився до пострілу в гільзі, на основі аналізу вдавлених слідів на пижі (пижі-контейнері).

Спочатку вимірюють діаметр пижа та встановлюють калібр зброї. Потім підраховують число вдавлених слідів дробин на пижі та вивчають сліди дробу, що прилягав до стінок (пелюсток) пижа-контейнера.

Шляхом порівняння отриманих результатів із табличними даними визначають номер дробу [77; 157; 167].

Визначення виду снаряду за слідами на внутрішній поверхні стріляних паперових гільз. Завданням експертизи є встановлення виду снаряду, яким було споряджена паперова гільза до пострілу.

Для вирішення вказаного завдання гільзу, що надійшла на дослідження, розрізають вздовж корпуса та випрямляють.

З метою виявлення топографії розподілу слідів свинцю бажано застосовувати дифузно-копіювальний метод. Для цього використовують попередньо фіксований та промитий фотопапір. При копіюванні фотопапір просочують 20…25%-вим розчином оцтової кислоти на протязі 8…10 хв., а потім накладають желатиновим шаром на внутрішню поверхню гільзи та поміщають на 10…12 хв. під прес. Після цього фотопапір обробляють насиченим розчином сірчаного натрію. Потім його промивають та сушать. В місцях, де він контактував зі слідами свинцю, виникає темно-коричневе забарвлення. За забарвленим ділянками можна судити про розташування, кількість, форму та розміри слідів. Характер слідів залежить від виду снаряду, використаного при пострілі (дріб, картеч, куля). Відмінності стійкі та дають змогу за слідами диференціювати дробовий снаряд від картечі до кулі [74; 167]. Висновок базується на аналізові сукупності виявлених ознак.

Визначення номера дробу за слідами на внутрішній поверхні стріляних паперових гільз. Завданням експертизи є встановлення номера дробу, яким була споряджена паперова гільза до пострілу. Вирішенню даного завдання передує з'ясування виду снаряда, яким була споряджена гільза.

Для дослідження можна використовувати як сліди у вигляді паралельних вертикальних смуг, так і початки слідів двох дробин, розташованих в будь-якому порядку. В першому випадку вимірюють відстань між слідами та за довідниковими даними визначають номер дробу. В другому випадку вимірюють довжину відрізка між початками слідів та кут його нахилу відносно горизонталі. Потім за номограмою знаходять номер дробу. Відповідно до цієї методики розмір дробу можна визначити з точністю до одного номера (+- 0,25 мм)  [246].

Встановлення виду та зразку кулі за її зображенням на рентгенівському знімку. Завданням  експертизи є встановлення виду та зразка кулі, що перебуває в тілі пораненого, за її рентгенівським знімком. Основною вимогою, що висувається до знімку, є забезпечення таких умов, щоб бокова поверхня кулі під час зйомки була перпендикулярна пучку рентгенівських променів.

В якості ознак використовуються особливості форми окремих частин кулі та відношення довжини кулі до її діаметру.

Це відношення розраховують із врахуванням результатів вимірювань відображення на рентгенівському знімку та порівнюють їх із табличними даними.

Якщо в момент зйомки поздовжня вісь кулі була не перпендикулярна променям рентгенівської трубки, відношення довжини кулі до її діаметру можна встановити за допомогою геометричних побудов [3].

Експертний висновок базується на результатах порівняння встановлених конструктивних ознак кулі із табличними даними патронів різних видів та зразків.

 Встановлення приналежності кулі та гільзи одному патрону. Завданням експертизи є встановлення приналежності кулі та гільзи одному патрону на основі вивчення слідів взаємного контактування.

Взаємна приналежність куль та гільз визначається за слідами кернування, їх взаємному розташуванню, за розміщенням слідів полів нарізів на кулі та слідів затвора на гільзі, за слідами обтискання на кулі та гільзі. Приналежність кулі та гільзи одному патрону встановлюється за слідами кернування із використанням їх форми, кількості, відстані між ними за окружністю, зміщення за висотою відносно один одного, глибиною, особливостям мікрорельєфу.

Виявлення подібної приналежності за розташуванням слідів кернування, полів нарізів та затвора засновано на геометричних побудовах за фіксованими точками цих слідів та аналізу збігів та відмінностей побудови. Використання в зазначених цілях динамічних слідів обтискання можливо, якщо вони збереглися на хвостових частинах куль. При цьому важливим є отримання експериментальних слідів поверхні дульця гільзи. Для їх отримання доцільно використовувати розплавлений свинець, який заливають всередину гільзи. Пробку, що утворилася, видаляють за допомогою приладу для демонтування патронів [245].

Експертний висновок засновується на аналізі збігів ознак слідів взаємного контактування кулі та гільзи.

Визначення виду, системи, моделі зброї, що перебувала в схованці чи кобурі. Завданням експертизи є встановлення виду, моделі, системи зброї на основі вивчення слідів її зберігання в кобурі чи схованці.

На першому етапі дослідження вивчають внутрішні поверхні схованки чи кобури з метою виявлення слідів зброї, яка в них перебувала. Для цього використовуються інфрачервоне та ультрафіолетове випромінювання, мікроскопічні методи. Потім визначають межі розташування слідів. Виявлені сліди співставляють із зовнішніми морфологічними ознаками різних видів зброї, моделей та зразків, габарити яких відповідають топографії слідів. Причому враховується форма, розміри та розташування окремих частин зброї [6]. Експертний висновок ґрунтується на аналізі розташування слідів та їх збігу із зовнішніми морфологічними ознаками різної зброї.

Встановлені збіги дозволяють визначити групу моделей, зразків зброї чи конкретну модель, зразок зброї.

 Ми вважаємо, що така класифікація судово-балістичних експертиз має не тільки теоретичне, а й практичне значення, оскільки дає змогу не тільки обрати потрібну методику проведення експертизи, але й орієнтуватися серед тих питань, які ще не вирішені та намітити напрямки вдосконалення наявних та розробки нових методик.