Успіх розслідування шахрайства передбачає необхідність своєчасного й тактично правильного виконання окремих слідчих дій, визначення оптимальної їх послідовності та доцільності проведення.

У криміналістичній літературі проблема початкового етапу розслідування злочинів певним чином досліджувалася [13, 141, 209, 58] [310]. Окрім того, у літературних джерелах були визначені й особливості даного етапу щодо розслідування окремих видів шахрайства [182, 22, 310, 183][311]. В основному вчені криміналісти звертали увагу на перерахування слідчих дій, надання переліку обставин, що підлягають з¢ясуванню тощо. Разом з тим, тактичні особливості проведення окремих слідчих дій, визначення їх оптимальної послідовності, пропонування тактичних операцій залежно від проміжних завдань розслідування шахрайства залишилися недостатньо дослідженими.

Результати анкетування та інтерв¢ювання слідчих МВС України дозволили встановити, що при розслідуванні шахрайства вони провадять такі слідчі дії: огляд місця події (62 %), слідчий огляд документів (42 %), освідування (2 %), допит свідка (98 %), допит підозрюваного (64 %), виїмка документів (34 %), виїмка предметів (24 %), обшук (38 %), призначення судових експертиз (88 %), відтворення обстановки та обставин події (16 %), пред¢явлення особи для впізнання (72 %), очна ставка (28 %).

Відповідно до ст. 190 КПК України слідчий проводить огляд місця події з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з¢ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи. Огляд місця події є первинною і невідкладною слідчою дією. Це пояснюється необхідністю отримання інформації про обставини події у первісному, незмінному стані, оскільки будь-яке зволікання спричиняє втрату речових доказів, зміну слідової картини. Невідкладність огляду місця події пояснюється також необхідністю оперативного отримання інформації з метою організації розшуку злочинця, а також проведення інших слідчих дій, спрямованих на розкриття злочину [142][312].

У криміналістичній літературі проблемам огляду місця події приділяється значна увага [42, 54, 130, 185] [313]. Місце події містить значну інформацію про подію злочину та осіб, які його вчинили. На думку В.Ю. Шепітька, безпосереднє сприйняття слідчим обстановки місця події і виявлення речових доказів стає тим вихідним матеріалом, ознайомлення з яким дозволяє відновити подію злочину, а в окремих випадках і особу злочинця. Специфіка сприйняття відбиття злочину визначає і саму тактику огляду місця події і ті тактичні прийоми (їх системи), які можуть бути використані [319][314]. В.О. Коновалова зазначає, що огляд місця події має певну специфіку, яка виділяє його з-поміж інших слідчих дій. Остання полягає в тому, що: 1) огляд місця події має на меті виявлення невизначеного кола доказів, характер яких диктується особливостями злочину, способом його вчинення і приховування; 2) при виявленні тієї або іншої інформації слідчий повинен вирішити питання щодо її відносності до розслідуваного злочину та доказового значення [143][315].

У результаті узагальнення кримінальних справ про шахрайство встановлено, що огляд місця події проводився у 68% випадків, але ефективним виявився лише у 44%, а в 56% мав досить формальний характер і не дав позитивних результатів у отриманні доказової інформації.

При розслідуванні шахрайства огляд місця події проводиться не завжди, так як іноді цей злочин розтягнутий у часі і не завжди зрозуміло в якому місці його вчинено. У тих випадках, коли огляд проводиться, його необхідно здійснювати після опитування або допиту свідків чи потерпілих. Лише таким чином, із їх показань, можна встановити фактичне місце події [22][316].

При шахрайстві, в процесі огляду місця події, необхідно: 1) виявити та вилучити сліди, які підтверджують про присутність злочинця (злочинців) на місці події (сліди ніг, сліди рук, сліди транспортних засобів); 2) оглянути та при необхідності вилучити бухгалтерські чи інші документи, які засвідчують факт вчинення шахрайства; 3) оглянути комп¢ютерну та копіювальну техніку; 4) оглянути та вилучити предмети та речі, що виявлені на місці події.

Свою специфіку має огляд місця події при розслідуванні шахрайства вчиненого з використанням комп¢ютерних засобів та систем. Так, С.В. Ардаб¢єва, слушно зазначає, що при даному виді шахрайства огляд місця події необхідно проводити за участю спеціаліста у сфері судової комп¢ютерно-технічної експертизи чи у сфері інформаційних технологій, а також апаратно-комп¢ютерних засобів [10][317].

Огляд місця події при шахрайстві з використанням комп¢ютерних технологій, у програмі NCTP (США) по боротьбі із комп¢ютерною злочинністю носить назву "огляд місця електронного злочину"                [243][318]. Ця слідча дія спрямована на виявлення, фіксацію та вилучення слідів злочину, а також на дослідження обстановки місця події. Стосовно даного виду шахрайства такі сліди знаходяться на "нетрадиційних" носіях і не у "традиційному" вигляді. При огляді комп¢ютерних засобів об¢єктами огляду є: комп¢ютерне та радіоелектронне обладнання, носії інформації (ІР -адреси, дані КЕШ- пам¢яті системного блоку та ін.). У ході огляду необхідно виявити сліди, які стануть об¢єктами апаратно-комп¢ютерного чи традиційно-криміналістичного дослідження [10][319].

При розслідуванні шахрайства  мають значення своєчасне, тактично правильне проведення виїмки й огляду документів. Всебічний аналіз конкретного способу вчинення шахрайства, урахування місця й засобів вчинення, у тому числі використаних документів, а також предмета посягання дозволяють слідчому визначити вид і перелік документів, що підлягають виїмці [110][320].

Для своєчасної виїмки документів важливо точно визначити       місце їхнього знаходження й тим самим вирішити питання про місце провадження виїмки, а також мати відомості, що індивідуалізують ці документи [210][321]. При підготовці виїмки слід враховувати, якими документами користувався злочинець, де він заволодів майном або грішми, який предмет посягання.

Як показує вивчення практики, у ряді випадків слідчий замість провадження виїмки, витребує документи. Відповідно до ст. 66 КПК України слідчий вправі вимагати від установ, підприємств, організацій, службових осіб і громадян пред'явлення документів, які можуть установити необхідні в справі фактичні дані, однак при такому порядку є ризик втрати, підробки, фальсифікації документів [39][322]. Тому необхідно вирішити, чи доцільно проводити витребування замість виїмки документів.

За даною категорією справ необхідні документи витребують, як правило, слідчим або органом дізнання в стадії порушення кримінальної справи. Витребування документів проводиться для перевірки заяв або повідомлень про злочин для законного й обґрунтованого вирішення питання про порушення кримінальної справи (ст.97 КПК України). Документи ж, які слідчий не вимагав або ж не одержав у ході перевірки до порушення кримінальної справи, мають вилучатися за допомогою виїмки.

Документи можуть бути об'єктом виїмки не лише в місцях вчинення шахрайства, але й в інших установах, організаціях і на підприємствах. Виїмці підлягають іноді документи, що перебувають в інших містах. Це вимагає від слідчого точного визначення місць знаходження цих документів.

Узагальнення й аналіз практики розслідування  шахрайства дозволяють визначити перелік документів, що підлягають вилученню при виїмці, і місця їхнього знаходження залежно від різновидів шахрайства. Достатньо часто піддаються виїмці документи із вказівкою певних місць їхнього знаходження: а) видатковий (прибутковий) ордер, що пред'являвся при одержанні грошей (в  касі підприємства; б) касовий чек, за яким отриманий шляхом обману товар; в) товарний чек (перший екземпляр); г) контрольна стрічка касового апарата.

Перераховані документи є орієнтовними. На початковому етапі розслідування не завжди можна встановити досить повні дані про документи, що підлягають вилученню. Тому слідчий, готуючись до виїмки, повинен ознайомитися з інструкціями (правилами) ведення документообігу, в яких регламентується не лише кількість, порядок оформлення, але й місця знаходження відповідних документів.

Виїмці підлягають не лише документи, але й предмети, які були отримані в результаті шахрайських дій. Слід зазначити, що злочинці найчастіше прагнуть скоріше реалізувати отримані речі. Вони здають їх у скупні магазини, ломбарди, продають стороннім особам та ін.

Про провадження виїмки слідчий зобов'язаний  відповідно до ст.188 КПК України скласти протокол, у якому має бути зазначене, у якому саме місці й при яких обставинах був виявлений документ. Слід перерахувати в протоколі всі документи із вказівкою їхньої назви, кількості й індивідуальних (окремих) ознак (ст.186 КПК України ).

Після провадження виїмки слідчий проводить ретельний огляд документів. Мета слідчого огляду визначена в законі (ст.190 УПК України) і полягає у: а) виявленні слідів злочину та інших речових доказів; б) з'ясуванні обстановки події; в) з'ясуванні інших обставин, що мають значення для справи.

Завдання слідчого огляду документів полягають в їхньому збиранні й дослідженні як доказів. У процесі  огляду документів по справах про шахрайство мають бути вирішені такі завдання: 1) з'ясовування загальних даних, які характеризують документ; 2) установлення місця розташування тексту, який підлягає дослідженню, його фрагментів, підписів; 3) ким і коли виданий або виготовлений документ, кому адресований; 4) від імені кого виконані підписи, який зміст документа, що свідчить про факти й обставини, які мають значення для справи; які реквізити він має; 5) чи є в документі які-небудь знаки або тексти, нерозривно пов'язані з        підписами, що підлягають дослідженню; 6) які факти або події засвідчені підписами, печатками й штампами, коли заповнений текст (підписи); 7) встановлення факту виконання документа або окремих його частин конкретною особою; 8) встановлення ознак, що вказують на внесення в документ змін; 9) яким барвником виконаний основний текст, заповнені реквізити, окремі фрагменти; 10) як виконано текст рукопису; 11) чи відповідає час заповнення документа, судячи з дати й часу виготовлення бланка документа; 12) установлення ознак підроблення відбитків      печаток,  штампів за їхнім дзеркальним відображенням, а також інші завдання [253][323] .

У результаті огляду слідчий визначає, які з документів слід долучити як речові докази; по яких необхідне призначення судової експертизи, які документи - письмові докази допоможуть досліджувати певні обставини.

При розслідуванні шахрайства слідчому доводиться вивчати велику кількість різних документів. Ці документи умовно можна поділити на 3 групи: 1) документи зі справжніми підписами й рукописними текстами (записами); 2) документи, в яких інформація про злочин і злочинця міститься у вигляді різних підробок; 3) документи, що засвідчують певні факти своїм змістом.