3.2. Першочергові слідчі дії та оперативно-розшукові заходи (проблема побудови й використання тактичних операцій)

За характером об'єктів обшуку при розслідуванні шахрайства, найчастіше зустрічаються два види обшуків: а) обшук у приміщеннях; б) обшук особи [253, 85][352]. Обшук у приміщеннях, особливо обшук житла, дуже складний. Необхідно мати уявлення про основні властивості досліджуваних об'єктів, що забезпечить перевірку різних конструктивних порожнин і ділянок, де можуть бути створені сховища (тайники). Методи дослідження житлових приміщень (при обшуку) у справах про шахрайство не мають істотних відмінностей від обшуків за іншими категоріями справ. Обшуку в приміщенні має передувати в ряді випадків вивчення родинних, особистісних та інших зв'язків підозрюваного. Це дозволить здійснити обшуки не тільки за місцем проживання підозрюваного. Іноді шахраї залишають або передають на зберігання предмети й документи своїм знайомим, родичам, іншим особам.

При розслідуванні шахрайства, слідчому часто доводиться провадити обшук особи, як на початковому, так і на наступних етапах розслідування. Такий обшук провадиться відповідно до ст.184 КПК України, у всіх випадках затримання осіб, що підозрюються у вчиненні злочину, в порядку, передбаченому статтями 177 і 178 КПК України. Характер предметів і документів, вилучених при обшуку особи, допомагає встановити спосіб вчинення обману.

Як показує вивчення слідчої практики, у протоколі обшуку не завжди докладно описуються найменування, призначення, кількість, міра, вага, індивідуальні ознаки предметів і документів Тим часом, у протоколі маютьбути докладно описані найменування й точне місце знаходження виявлених об'єктів, сховищ, тайників.

При розслідуванні шахрайства існує необхідність у застосуванні спеціальних знань (призначенні та проведенні судових експертиз, отриманні консультацій спеціаліста або залучення його до участі в слідчих діях). Узагальнення кримінальних справ про  шахрайство показує, що судові експертизи призначалися в 91,7% випадків. У 8,3% випадків, судові експертизи не були призначені. Дослідження матеріалів слідчої практики показує, що слідчі призначають різні експертизи. Найбільший          відсоток становлять "традиційні" (криміналістичні) експертизи: почеркознавчі - 43%; технічні експертизи документів - 42%, трасологічні - 8%. Крім того, призначалися також  товарознавчі експертизи - 0,5%; судово-бухгалтерські експертизи - 1,5%; комп¢ютерно-технічні - 1 %; судово-медичні експертизи речових доказів (біологічні експертизи виділень людини) - 1%; судово-психіатричні - 2%; судово-психологічні - 4%.

Застосування та обрання спеціальних знань у формі призначення та проведення експертиз при розслідуванні шахрайства залежить від механізму  злочину. Так, при розслідуванні шахрайства з використанням підроблених документів (чеків, накладних, доручень та ін.) предметом дослідження є різні документи. Шахраї найчастіше використовують підроблені документи, виготовлені на спеціальних пристосуваннях (апаратах), мальовані, виготовлені шляхом переклеювання фрагментів (цифр) з різних чеків на один тощо. У цьому випадку на початковому етапі розслідування виникає необхідність установити спосіб відтворення зображень (відбитків). Це дасть можливість правильно побудувати версії про спосіб шахрайства й осіб, які його вчинили.

Технічною експертизою документів можуть бути вирішені                такі питання: 1) яким способом нанесене зображення в документі; 2) чи        не є зображення в досліджуваному документі: а) відбитком друкованої форми; б) мальованим; в) перекопійованим з іншого документа; 3) чи            не виготовлений документ шляхом використання переклеювання    фрагментів інших аналогічних документів. Всі питання ідентифікаційного характеру по можливості мають бути вирішені на даному етапі, у              тому числі відносно документів, повністю виготовлених на друкованих засобах. Разом з досліджуваним документом експертові мають бути направлені зразки документів, надрукованих у період, найбільш близький до моменту виконання досліджуваного документа [273][353] .

При розслідуванні шахрайства, коли злочинець використовував документ, виготовлений з різних фрагментів інших документів, крім судово-технічної експертизи документів, виникає необхідність у призначенні інших експертиз: трасологічної (для встановлення цілого за частинами); експертизи матеріалів, речовин і виробів (для виявлення на предметах-носіях мікрочастинок або мікрослідів речовин, що клеять).

Також при розслідуванні шахрайських посягань може бути призначена судово-почеркознавча експертиза. Вона призначається для встановлення особи, яка виконала рукописний текст чи підпис [237][354]. Призначається вона у випадках, коли у шахрая вилучені рукописні документи, розписки, а також не рукописні документи, які мають       підпис особи, що підозрюється у вчинені злочину. На вирішення цієї експертизи виносять такі питання: 1) чи виконано рукописний текст певною особою? 2) чи виконано рукописний текст навмисно зміненим почерком? 3) особою якої статі виконано рукописний текст? 4) чи виконано підпис тією особою, від імені якої він зазначений, або іншою особою? Тобто мова йде як про діагностичні, так й ідентифікаційні питання.

О.В. Волохова, вказує на необхідність, у деяких випадках, призначати експертизу слідів накладення мікрочасток. Основне завдання цієї експертизи при розслідуванні шахрайства - встановлення наявності мікрочасток на певному предметі, їх природа, локалізація (при картковому шулерстві краплення карт тощо) [60][355]. Ця експертиза може вирішити такі питання: 1) чи є на представлених гральних картах мікрочастинки сторонньої речовини; 2) яке їх походження та локалізація; 3) чи однорідні ці мікрочастинки на всіх представлених картах даної колоди; 4) чи можливо спостерігати ці частини неозброєним оком; 5) за допомогою яких технічних засобів загального користування можливе виявлення даних мікрочастинок; 6) яким способом нанесені ці мікрочастинки на представлені для дослідження гральні карти; 7) чи можливе нанесення цих частин без використання спеціальних технічних засобів.

При такому виді шахрайства як фармазонство необхідно призначати фізико-хімічну експертизу. Вона дозволяє дати відповіді на такі      питання: із якого сплаву виконані предмети, що вилучені у потерпілого; встановити склад речовини, вид та склад матеріала із якого виготовлені підроблені коштовності (скло замість діамантів; мідь, латунь, олово замість золота, срібла, платини тощо). При використанні шахраями підробленого коштовного каміння (імітація діамантів, рубінів, сапфірів тощо) може бути призначена гемологічна експертиза[356]. Ця експертиза забезпечує діагностику природних і синтезованих самоцвітів та їх підробок: встановлення природи і назви каміння; факт підміни каміння у ювелірних виробах тощо.

В останній час, шахраї все частіше для вчинення злочинного посягання використовують комп¢ютерну техніку, електронні пристрої (при шахрайстві на ігрових атракціонах). У зв¢язку з цим постає необхідність призначення достатньо нових видів експертиз: комп¢ютерно-технічної експертизи [250][357], комп¢ютерно-мережевої експертизи [251][358]. Комп¢ютерно-технічна експертиза залежно від завдань, що вирішуються, поділяється на два різновида: 1) технічна експертиза комп¢ютерів, їх вузлів та пристроїв (встановлення призначення і характеристик комп¢ютерної техніки, її технічного стану; можливостей використання для досягнення певної мети тощо); 2) експертизи даних та програмного забезпечення (виявлення інформації, що міститься на комп¢ютерних носіях, та визначення її цільового призначення; відновлення знищеної інформації; встановлення характеру змін, внесених у програми тощо) [58][359]. Ця експертиза дозволяє вирішувати такі питання: 1) чи справний даний пристрій (ігровий комп¢ютер, електронна рулетка тощо); 2) чи має даний пристрій дефекти, якщо так, то які саме; 3) чи не мають поломки вузли цього пристрою; 4) чи відповідає це обладнання технічній документації; 5) чи правильно встановлено програмне забезпечення цього пристрою; 6) чи можливо змінити програмне забезпечення цього пристрою, якщо так, то яким способом; 7) чи можливо керувати пристроєм на відстані, якщо так, то на якій відстані і яким чином; 8) чи можлива нормальна експлуатація пристрою після внесення змін в програмне забезпечення; 9) як забезпечується та чи надійна система захисту інформації від доступу; 10)  чи можливо на даному комп¢ютері використати програму в обхід автоматичної її реєстрації.

При вчиненні шахрайства злочинці часто використовують психологічний вплив, який виявляється у навіюванні (сугестії). Тому,            на нашу думку, при розслідуванні шахрайства доцільно призначати          судово-психологічну експертизу. У сучасних літературних джерелах зверталася увага на те, що судово-психологічна експертиза має        аналізувати та досліджувати сугестивний вплив на особу [4][360].             Розвиток судово-психологічної експертизи показує, що  з¢являються її нові напрямки.

Зараз починає широко застосовуватися такий вид судово-психологічної експертизи, як судово-психологічна експертиза злочинного угруповування для виявлення лідера в організованій злочинній групі і місця в її структурі інших членів групи [323][361]. Основними питаннями судово-психологічної експертизи злочинної групи є: визначення конкретної ролі кожного учасника у злочинних епізодах, вчинених членами злочинної групи спільно; ступінь впливу групи на окремого учасника;  типові форми взаємодії між членами групи, як при вчиненні злочинів, так й у процесі розслідування; встановлення лідерів-організаторів [15][362].

В.П. Лавров, зазначає, що при розслідуванні шахрайства характерним є також призначення судово-психіатрічної експертизи. Він указує на те, що шахраям добре відомі способи протидії розслідуванню, а тому вони  завчасно стають на облік у районних психіатрів, отримують медичні довідки, інші документи [176][363].

             Процес розслідування шахрайства передбачає необхідність використання слідчих дій у певних взаємозв¢язках та послідовній їх реалізації. В криміналістичній літературі зазначається, що слідчому часто доводиться вирішувати завдання, відповідь на які можуть бути знайдені тільки шляхом проведення слідчих, оперативно-розшукових, ревізійних та інших дій [18][364].