За рахунок коштів, акумульованих у Накопичувальному фонді, фінансуються пенсійні виплати та адміністративні видатки, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Отже, кошти Накопичувального пенсійного фонду мають виключно цільове призначення.

Стаття 57 Закону визначає три види довічних пенсій (ануїтетів): довічна пенсія з установленим періодом, довічна обумовлена пенсія, довічна пенсія подружжя та встановлює можливість отримання одноразових виплат із коштів Накопичувального фонду.

Довічна пенсія з установленим періодом - це щомісячна виплата, яка здійснюється протягом життя особи, яка вийшла на пенсію, але не менше, ніж протягом 10 років з дня призначення такої пенсії. У разі смерті пенсіонера право на отримання призначеної довічної пенсії протягом установленого періоду мають спадкоємці померлої особи, зазначені в договорі страхування довічної пенсії або визначені відповідно до Цивільного кодексу України.

Довічна обумовлена пенсія - це також щомісячна виплата, яка здійснюється протягом життя особи, що вийшла на пенсію. Вона відрізняється від довічної пенсії з установленим періодом процедурою можливого успадкування накопичених коштів особи. У цьому разі питання про успадкування коштів спадкоємцями вирішуватиметься залежно від того, чи є залишок невиплачених накопичених коштів на момент смерті особи, яка отримувала таку пенсійну виплату. Тобто, якщо сума пенсійних виплат, отриманих пенсіонером до моменту його смерті є меншою, ніж сума накопичених коштів, що були перераховані до страхової організації під час укладання договору про страхування довічної обумовленої пенсії, то різницю між сумою вартості такого договору та фактично виплаченою пенсіонеру сумою, буде виплачено спадкоємцям.

Довічна пенсія подружжя - це щомісячна пенсійна виплата, яка спочатку виплачується особі, якій вона була призначена. Але після смерті цієї особи вона продовжує виплачуватися чоловіку (дружині) померлої особи, який (яка) досягли пенсійного віку, передбаченого законодавством України, протягом життя подружжя.

Учасники Накопичувального пенсійного фонду (застраховані особи) мають право вільного вибору одного з видів довічних пенсій, зазначених у Законі. Довічні пенсії виплачуються виключно страховими організаціями. Це означає, що Накопичувальний пенсійний фонду існує лише для накопичення коштів, за рахунок яких потім оплачується договір про страхування довічної пенсії. При укладенні такого договору з Накопичувального пенсійного фонду до обраної учасником фонду страхової організації переводяться всі кошти, які обліковуються в персоніфікованому обліку як такі, що належать цьому учаснику фонду.

Страхова організація обчислює розмір пенсії, що виплачуватиметься особі, користуючись визначеними законодавством методами актуарних розрахунків. При цьому враховуються суми накопичених коштів та вид обраної довічної пенсії, майбутній (очікуваний) інвестиційний дохід, забезпечуваний страховою організацією, середня для чоловіків і жінок тривалість життя та адміністративні видатки страхової організації. Відзначимо, що за всіх однакових умов, розмір довічної пенсії буде різним залежно від обраного виду довічної пенсії та розміру адміністративних видатків, які визначаються страховою організацією. Тому при запровадженні Накопичувального пенсійного фонду може постати питання про необхідність державного регулювання методології розрахунку величини дозволених адміністративних видатків страхових організацій, які впливають на підрахунок розміру довічних пенсій.

У разі, якщо сума накопичених у Накопичувальному фонді коштів, належних його учаснику на момент набуття права на пенсію, не досягатиме мінімальної суми коштів, яка необхідна для оплати довічної пенсії (ануїтету), то особа матиме право на отримання одноразової виплати (стаття 56 Закону). Розмір мінімальної суми коштів, яка може виплачуватись одноразово, визначається Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України. Одноразова пенсійна виплата здійснюватиметься на вимогу застрахованої особи і у разі виїзду її за кордон на постійне місце проживання.

За рахунок коштів Накопичувального пенсійного фонду також виплачується пенсійна виплата у разі визнання особи інвалідом. Якщо учасник цього фонду визнаний інвалідом І або II групи і набуває права на пенсію по інвалідності, то він може за своїм вибором отримати належні йому пенсійні кошти, акумульовані в Накопичувальному фонді, у вигляді одноразової виплати (якщо суми коштів не вистачає для оплати договору страхування довічної пенсії) або ж залишити ці кошти у Накопичувальному фонді та використати їх на оплату договору страхування довічної пенсії після досягнення пенсійного віку (стаття 56 Закону).

Якщо ж особа визнана інвалідом III групи, то належні цій застрахованій особі пенсійні кошти будуть залишатись у Накопичувальному фонді до досягнення цією особою пенсійного віку та можуть бути використані на оплату договору страхування довічної пенсії, а у разі недостатності їх для оплати такого договору - на отримання одноразової виплати.

Правовий режим захисту прав учасників Накопичувального пенсійного фонду детально аналізується у додатку Б.