На відміну від адміністративно-управлінської, адміністративно-наглядової та адміністративно-розпорядчої діяльності засоби адміністративної юрисдикції, по-перше, використовуються тільки при виявленні правопорушення, а по-друге, вони відображають реакцію держави в особі органу внутрішніх справ чи іншого органу на протиправну поведінку, і по-третє, застосування цих засобів передбачає сумлінне дотримання встановленого діючим законодавством процесуального порядку.

Поняття, принципи та зміст адміністративної діяльності поліції західних країн докорінно відрізняються від того, як вони сформульовані на Україні.

У тому змісті, як адміністративна діяльність розуміється в Україні, в більшості західних країн вона не виділяється. Основне значення терміну "адміністративна діяльність" для поліції західних країн - це підготовка матеріалів до суду та управлінська діяльність по організації діяльності поліції.

Для детальнішого порівняння понять адміністративної діяльності та діяльності по охороні громадського порядку в Україні та зарубіжних країнах з метою виявлення шляхів демократизації діяльності правоохоронних органів та акумулювання міжнародного досвіду розглянемо діяльність поліції розвинених демократичних держав по охороні громадського порядку, а саме: поліції Великобританії, Канади, США та Франції.

У Великобританії робота поліції по охороні громадського порядку, попередженню правопорушень, затриманню та ізоляції правопорушників, виданню окремих розпоряджень та нормативних актів спрямованих на покращання стану громадського порядку та громадської безпеки називається "охороною королівського порядку" [251. - с.112] та запозиченим з Америки терміном охорона "публічного" порядку.

Питання про те, хто займається охороною громадського порядку та попередженням правопорушень в юридичній літературі Великобританії взагалі не ставиться. Мається на увазі, що всі поліцейські, які носять форму повинні цим займатися.

Як свідчить статистика, робота по попередженню злочинності та правопорушень, охороні громадського порядку та громадської безпеки займає  понад  55-60  відсотків  всього  робочого  часу  поліції Великобританії.

Британські спеціалісти підрахували, що поліцейський у Лондоні може побачити вуличне пограбування на відстані 100 ярдів (близько 100 метрів) один раз у вісім років, а складає протокол про дрібні правопорушення, який розглядає суд магістрату приблизно один раз на три-чотири дні.

 Таким чином, можна констатувати, що британська поліція більшість часу при виконанні покладених на неї обов'язків займається охороною громадського порядку, і це завдання є домінуючим у діяльності поліції, а також важливим елементом, на наш погляд, є те, що функції по охороні громадського порядку виконує кожен поліцейський не залежно від звання і посади.

В поняття "адміністративна діяльність" поліції деякі автори Великобританії вкладають зміст "паперової роботи" пов'язаної з належним оформленням документації. У зв'язку з цим, порівнюючи адміністративну діяльність поліції Великобританії та міліції України, можна зміст адміністративної діяльності поліції Великобританії визначити, як юрисдикційну діяльність, яка спрямована на фіксування правопорушень та роботу по підготовці до притягнення правопорушників до відповідальності [252. - с.18].

У США поліцейські відомства виходять з того, що їх основне завдання це боротьба зі злочинністю. Але, як стверджує статистика, понад 50% усієї роботи поліції США - це рутинна повсякденна діяльність спрямована на охорону громадського порядку та громадської безпеки, виявлення, попередження та припинення дрібних правопорушень, підготовка матеріалів для розгляду в судах та інша діяльність [253. - с.28].

Американські вчені проаналізувавши діяльність поліцейських США в процесі виконання ними своїх службових обов'язків визначили, що кількість часу, яку витрачає в середньому за добу поліцейський США на різні види діяльності під час виконання своїх службових обов'язків розподіляється таким чином:

1. Робота по розкриттю злочинів проти особи - 3%.
2. Робота по розкриттю злочинів проти власності - 15%.
3. Регулювання дорожнього руху - 9%.
4. Спостереження за станом громадського порядку - 10%.
5. Соціальна допомога - 12%.
6. Адміністративна діяльність, тобто підготовка матеріалів для розгляду в судах, збирання різних довідок, написання рапортів та допит свідків і потерпілих, проведення нарад, доставлення правопорушників до суду, свідчення в судах - 51% [247. - с.13-14, 166, 186; 250. - с.402].

В цілому на сьогоднішній день кількість часу на "адміністративну діяльність", "регулювання дорожнього руху" та "соціальну допомогу" збільшується, тому що основний напрямок роботи поліції США, як і багатьох поліцій інших країн Заходу, - це так зване "комунальне" або місцеве (зональне) поліціювання. Така система, насамперед, передбачає постійне перебування поліцейського у зоні обслуговування (районі, комуні), бажано пішки, а головною метою його діяльності є налагодження тісної взаємодії з населенням даної зони з метою попередження правопорушень. Працюючи за цим методом, поліцейський використовує, крім адміністративної, й інші види діяльності.

Концепція комунального поліціювання (може перекладатись як районна чи місцева охорона порядку та громадської безпеки) була розроблена на початку 80-х років у США. Вона розроблялась як альтернатива традиційному патрульному напрямку охорони громадського порядку і в основному включала і включає в собі всі елементи адміністративної діяльності поліції.

Газета "Нью-Йорк Таймс" навіть назвала цю ідею першим кроком по очищенню вулиць від злочинності. Ідея комунального поліціювання була надзвичайно популярна і знайшла підтримку широких верств населення. Над розробкою її елементів працювали Герман Гольдштейн, Джеймс Вільсон, Георг Келлінг та багато інших вчених-поліцеїстів [249; 254. - с.29-36].

Якщо сформулювати коротко, то основна мета та ідея комунального поліціювання спрямована на те, щоб знайти причини та умови виникнення і зростання злочинності та перебудувати систему роботи в тому напрямку, щоб викоренити ці причини.

Основні базові напрямки комунального поліціювання базуються на таких принципах:

1. Комунальне поліціювання є новою філософією у сфері охорони порядку та організаційною стратегією, яка дозволяє поліцейським та жителям комуни (району) тісно співробітничати, по-новому вирішувати проблеми злочинності, соціальних безладь та занепаду. Ця філософія заснована на тому, що законослухняні громадяни в певній мірі отримують доступ до процесу поліціювання та охорони порядку, а також право впливати на цей процес. Вони отримують таке право завдяки підтримці дій поліції у питаннях охорони порядку та активній участі їх самих у цій діяльності. Ця філософія заснована ще й на тому, що вирішення проблем сучасного суспільства вимагає пошуку нових підходів як з боку поліції, так і з боку населення районів чи графств.

2. Комунальне поліціювання вимагає участі в цій програмі всього особового складу поліції. Програма вимагає, щоб кожний співробітник поліції, який носить форму чи ходить у цивільному одязі, зрозумів необхідність нових підходів до роботи, нових шляхів вирішення проблем комуни   (району).   Комунальне   поліціювання   покладає   велику відповідальність на простих виконавців (лінійних офіцерів), які повинні мати високий професійний рівень та усвідомлювати свої завдання.

3. Комунальне поліціювання вимагає формування нового типу офіцера (офіцера з комунального поліціювання), який би працював як прямий зв'язок між поліцією та населенням комуни. Як спеціаліст з комунального поліціювання він не повинен бути ізольованим у патрульній машині і підпорядковуватись не командам по радіо, а здійснювати прямий "обличчям до обличчя" контакт з людьми на території обслуговування.

4. Працівники поліції, втілюючи у життя програму комунального поліціювання, повинні працювати з добровольцями з числа законослухняних громадян. Так само як і всі відповідальні працівники поліції, спеціалісти з комунального поліціювання відповідають на виклики про допомогу, здійснюють арешти, проводять заходи по припиненню дрібних правопорушень і т.п. Але їх основне завдання - розвивати та встановлювати широкі зв'язки з населенням, громадянами, які живуть у комуні і в цілому намагатись покращити життя комуни. Поліцейський повинен бути ланкою, яка об'єднує всіх індивідуальних добровольців і групи, які виступають з ініціативами про покращання життя у комуні.

5. Комунальне поліціювання передбачає формування нового типу взаємовідносин між поліцією та громадянами. Ці взаємовідносини базуються на взаємній довірі та передбачають, що громадяни беруть на себе частину відповідальності за те, що поліція повільніше реагує на виклики, які не потребують термінового втручання, а громадянам пропонується самим вирішувати свої дрібні проблеми, даючи можливість поліції зосередитись на основних напрямках діяльності по охороні громадського порядку.

6. Ця система вносить у роботу поліції певний елемент попередження, а не швидкого реагування, як це було завжди. Тобто, поліція сприяє створенню такого мікроклімату в районі (комуні), який би був спокійним, врівноваженим та розміреним завдяки діяльності як поліції, так і добровільних помічників з числа жителів комуни.

7. Робота по комунальному поліціювання в основному спрямована на захист тих верств суспільства, які в першу чергу стають об'єктом злочину. Це стосується молоді, людей похилого віку, національних меншин, бідняків, безпритульних та т.ін.

8. Ця система спрямована на те, щоб встановити баланс між технічними досягненнями та людськими навичками. Тобто, комунальне поліціювання передбачає використання найновіших технологічних досягнень в процесі охорони порядку, але не відкидає також і пряме людське спілкування та спільну працю над вирішенням проблем суспільства. В більшості випадків вирішення різних проблем краще здійснюється саме через пряме людське спілкування.

9. Комунальне поліціювання - це повністю інтегрована система, яка зачіпає всі верстви суспільства і всіх працівників поліції, які у будь-який час можуть надавати допомогу і в той же час звертатись з проханням про допомогу.

10. Комунальне поліціювання передбачає децентралізацію у роботі поліції, тобто комуна (район) повинна сама думати про поліцію, як про один з ресурсів покращання життя в цілому. Це не така тактика, яка застосовується на певний період, а потім забувається, це повністю новий спосіб мислення і ставлення поліції до громадян та громадян до поліції [248].

Як видно з цього перерахунку основних напрямів діяльності поліції по комунальному поліціюванню, питання адміністративної діяльності поліції виходять на одне з перших місць, хоч відкрито адміністративною діяльністю це не зветься.

Якщо взяти стару схему охорони громадського порядку та поліціювання, то взаємодіють лише поліція, суди, законодавці, правопорушники та система виправних закладів. Всі інші верстви суспільства спостерігають за цим процесом і не прикладають ніяких зусиль по наведенню порядку.

Автори пропонують пов'язати всі сегменти суспільства за допомогою концепції комунального поліціювання. При цьому кожному з сегментів надається своя роль у всій системі. Наприклад, соціальні служби, державні установи та приватний сектор, задіяні з метою покращання умов життя громадян в окремих районах, де вводиться система комунального поліціювання. Ця взаємодія передбачає будівництво закладів освіти, охорони здоров'я, проведення роботи по роз'ясненню законів, створення нових підприємств і відповідно нових робочих місць, проведення розселення громадян, тобто створення умов для попередження злочинів та правопорушень.