- стимулювання - вплив на людей з метою виконання ними необхідних дій;

- забезпечення комунікацій - створення умов, які сприяють ефективному розподілу ідей та інформації за бажаними напрямами;

- узгодження - попередження диспропорцій в елементах роботи, спрямування на досягнення групових цілей. Дж. Моррисей показує оцінку частки часу, що відводиться управлінцями різного рівня на виконання кожної функції (рис. 3.1) [194, 18-19].

Умовні позначення: п - планування; о - організація; к - координація; пк - підбір кадрів; кл - контроль.

Теоретичні та практичні уявлення про координаційну функцію в управлінні правоохоронними органами України по боротьбі з економічною злочинністю, її зміст і призначення говорять про великий потенціал координації у цій сфері. Але важливо встановити, коли і за яких умов може конструктивно реалізуватися функція координації.

Реформи, які відбулися в Україні, не тільки створюють необхідні передумови для активізації функції координації, але й примушують керівників будь-якого рівня переносити центр своєї діяльності на постійне спостереження за станом своєї установи (організації) у системі різносторонніх взаємовідносин, які формуються як ним особисто, так і без його участі. Наприклад, планування діяльності правоохоронного органу по боротьбі з економічною злочинністю потребує глибокої внутрішньої і зовнішньої узгодженості діянь працівників органу з наявними ресурсами, власним потенціалом тощо. Усе це - координаційна діяльність. У таких умовах центр управлінської діяльності зміщується в бік забезпечення оперативної узгодженості, що набагато складніше, ніж ресурсне забезпечення. Постає питання: чому, наприклад, так повільно застосовуються новітні інформаційні технології? Справа, очевидно, у тому, що до цього не готова система управління, орієнтована не на узгодження між собою результатів діяльності по боротьбі з економічною злочинністю, а на їх досягнення. Тому важливим практичним кроком переходу до координаційного управління є виділення із загальних функцій діяльності працівників правоохоронних органів функції координації.

В управлінні правоохоронними органами функція координації чітко виділиться тільки тоді, коли будуть створені всі належні умови управлінської діяльності, пов'язані з ресурсами. Сьогодні ж сам зміст управлінської діяльності майже не змінився, але є перспектива на краще [227].

Прикладом спроб вирішення зазначеної проблеми може бути створення в ДПА України Департаменту боротьби з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом [218] та Міжвідомчої робочої групи з дослідження методів та тенденцій у відмиванні грошових коштів та інших доходів, одержаних злочинним шляхом, що є постійно діючим органом при Кабінеті Міністрів України, результати діяльності яких будуть спрямовані на координацію діяльності правоохоронних органів по боротьбі з економічною злочинністю [382].

Згідно з Тимчасовим положенням Міжвідомча робоча група у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими законодавчими актами України, а також конвенціями Організації Об'єднаних Націй та Ради Європи про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, Сорока рекомендаціями, розробленими Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF). Основними завданнями Міжвідомчої робочої групи є:

- проведення аналітичних досліджень методів і тенденцій у відмиванні доходів, одержаних злочинним шляхом;

- аналіз ефективності заходів, що вживаються для запобігання та протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;

- розробка пропозицій і рекомендацій щодо запобігання та попередження фактів відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом;

- розробка та внесення Уряду пропозицій щодо нормативно-правового врегулювання проблемних питань, пов'язаних з боротьбою з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом;

- підготовка інформаційно-аналітичних та інших матеріалів щодо способів, методів та обсягів відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, причин та умов їх існування;

- підготовка пропозицій щодо впровадження Сорока рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів по боротьбі з відмиванням грошей (FATF) та здійснення заходів для підвищення ефективності взаємодії органів виконавчої влади, наукових установ та громадських організацій щодо комплексного вирішення проблем, пов'язаних із боротьбою з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом.

Міжвідомча робоча група відповідно до покладених на неї завдань виконує наступні функції:

- забезпечує проведення досліджень у конкретних галузях, сферах економіки та регіонах з метою визначення на основі розроблених методик обсягів відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, виявлення причин та умов їх виникнення і механізмів функціонування та відслідковування динаміки розвитку цих негативних тенденцій;

- сприяє створенню і функціонуванню банку даних про сумнівні фінансові операції, обміну інформацією між правоохоронними та контролюючими органами, налагодженню їх взаємодії у боротьбі з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом;

- бере участь у проведенні експертизи проектів нормативно-правових актів, що регулюють економічну діяльність, підготовці пропозицій про удосконалення законодавства з метою комплексного розв'язання проблем обмеження обсягів відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом;

- сприяє проведенню аналітичної та науково-методичної роботи в наукових установах, спрямованої на відслідковування процесів відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, розробляє пропозиції щодо припинення їх зростання;

- узагальнює інформацію, отриману від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, наукових установ, а також іноземних установ і організацій, що стосується аналізу причин, умов і наслідків для вітчизняної економіки процесів відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом;

- відстежує ефективність застосування організаційних, економічних і правових заходів, спрямованих на запобігання та попередження фактів відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом;

- визначає орієнтовний перелік предикатних злочинів, які є джерелом накопичення "брудних" грошей та розробляє і направляє правоохоронним органам відповідні рекомендації;

- вносить відповідні пропозиції з питань, що потребують нормативно-правового врегулювання.

Міжвідомча робоча група для виконання покладених на неї завдань має право:

- одержувати в установленому порядку інформаційно-аналітичні та інші матеріали від міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, наукових установ, необхідні для виконання покладених на неї завдань;

- заслуховувати звіти відповідальних виконавців про стан виконання заходів, спрямованих на запобігання та попередження фактів відмивання коштів;

- вносити пропозиції щодо підготовки проектів законів, інших нормативно-правових актів, концепцій, цільових програм і наукових розробок з питань боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом;

- утворювати у разі потреби тимчасові експертні й робочі групи, залучати до роботи спеціалістів міністерств, інших органів виконавчої влади та правоохоронних органів, науково-дослідних установ, закладів освіти (за погодженням з їх керівниками) та іноземних фахівців;

- скликати в установленому порядку наради, проводити семінари, конференції з питань, пов'язаних з виконанням завдань, покладених на Міжвідомчу робочу групу;

- сприяти залученню коштів міжнародних організацій для забезпечення виконання завдань Міжвідомчої робочої групи.

Міжвідомчу робочу групу очолює керівник, який за посадою є першим заступником Голови ДПА України. Вона проводить засідання відповідно до регламенту, затвердженого її керівником, яке є правомочним, якщо на ньому присутні не менше половини складу її членів.

Рішення приймаються простою більшістю голосів членів Міжвідомчої робочої групи, присутніх на засіданні. При рівному розподілі голосів вирішальним є голос її керівника. Рішення Міжвідомчої робочої групи оформляється протоколом, який підписується її керівником, а за його відсутності - його заступником.

Рішення, прийняті в межах її компетенції, є обов'язковими для розгляду міністерствами, іншими органами виконавчої влади.

З метою організаційно-технічного забезпечення роботи Міжвідомчої робочої групи в ДПА України утворено секретаріат з-поміж працівників центрального апарату Державної податкової адміністрації.

Із зазначеної схеми діяльності Міжвідомчої робочої групи можна зробити висновок, що управлінський механізм, яким би прогресивним він не був, не відміняє єдиноначальності, а це означає, що повинна діяти чітка система підпорядкування управлінській необхідності, яка визначається технологічними, трудовими, економічними та іншими вимогами. Тому вся управлінська діяльність правоохоронних органів по боротьбі з економічною злочинністю полягає у забезпеченні умов, які дозволяють безперервно задовольняти ці вимоги. Це і є координація. Створення єдиного центру координації в установі більш суттєво вплине на ефективність використання сил в установі, ніж окремі вказівки керівника щодо покращання роботи кожного підрозділу окремо.

Тому одним із шляхів підвищення ефективності роботи правоохоронних органів є встановлення чіткої взаємодії оперативних підрозділів між собою та з іншими службами, що здійснюється завдяки правильно організованій координації їх діяльності з досягнення спільної мети щодо посилення боротьби з економічною злочинністю.

Значення взаємодії зумовлюється тим, що мета боротьби з економічною злочинністю, поставлена перед системою правоохоронних органів, може бути досягнута тільки спільними, скоординованими зусиллями усіх оперативно-розшукових підрозділів, що розрізняються функціональними обов'язками, організацією і способами дії. Така взаємодія у межах системи правоохоронних органів повинна стати об'єктивною закономірністю організації і здійснення координуючої функції управління. Дослідження, у межах визначеного предмета дало можливість визначити, що ця закономірність може виникнути і діяти лише через структурне визначення оперативних підрозділів у системах МВС, СБУ, ДПА України, а також їх завдань, повноважень і компетенції. Підсумовуючи зазначене можна виділити наступні рівні координації управління правоохоронними органами по боротьбі з економічною злочинністю щодо покращання їх взаємодії: на структурно-функціональному рівні діяльності оперативно-розшукових і слідчих підрозділів; на рівні організаційно-тактичних форм оперативно-розшукової та процесуальної діяльності; на організаційно-управлінському рівні всієї системи правоохоронних органів.

На структурно-функціональному рівні оперативно-розшукові підрозділи розглядаються як організовані у правовому, функціональному і структурному відношеннях колективи працівників, які діють на основі принципу єдиноначальності, компетенція яких чітко визначена, а предмет їх діяльності та межі повноважень закріплені в нормативному порядку [380].