Наприклад, до завдань-функцій державної служби боротьби з економічною злочинністю, визначених нормативними документами, належать взаємодія та координація оперативно-розшукової діяльності щодо викриття економічних злочинів разом з оперативними підрозділами податкової міліції, по боротьбі з організованою злочинністю, по боротьбі з контрабандою, захисту економічних інтересів держави. Оперативно-розшукові підрозділи податкової міліції взаємодіють з підрозділами Служби безпеки, МВС, Митної служби, Мінфіну, Держкомкордону, Держмиткому, Національним банком, Міністерством зовнішніх економічних зв'язків, Фондом державного майна, Антимонопольним комітетом, Генеральною прокуратурою, банківськими та фінансовими установами. Крім цього, функції забезпечення взаємодії у питаннях боротьби з організованою злочинністю покладаються також і на прокурорів, які здійснюють нагляд за дотриманням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність [411].

Таким чином, координація взаємодії оперативно-розшукових підрозділів на функціональному рівні визначається чітким регламентуванням їх прав і обов'язків, спеціалізацією на основі розподілу функцій, а застосування сил і засобів суб'єктів, які взаємодіють, з урахуванням криміногенної ситуації у сфері економіки.

Координація взаємодії оперативно-розшукових підрозділів між собою та з іншими службами ОВС на рівні організаційно-тактичних форм ОРД передбачає інтегрування зусиль правоохоронної системи для ефективної протидії злочинності. Досить важливе значення має координація управління підрозділами в межах оперативно-розшукової профілактики, яка здійснюється шляхом використання профілактичних можливостей усіх правоохоронних органів [14]. У процесі викриття міжрегіональної або транснаціональної злочинної діяльності координація дій оперативних підрозділів здійснюється, як правило, шляхом комплексного застосування негласних сил і засобів, спеціальної техніки, автоматизованих банків даних спеціального призначення та інших оперативно-розшукових сил і засобів.

Отже, координація на організаційно-управлінському рівні дозволяє: об'єднати зусилля оперативно-розшукових підрозділів різних правоохоронних органів для вирішення завдань боротьби з економічною злочинністю з метою досягнення більш ефективних результатів у якомога коротший термін та з меншими затратами; більш чітко визначити основні напрями і конкретні завдання щодо боротьби з економічною злочинністю, вести її більш цілеспрямовано та наступально; охопити профілактичними та оперативно-розшуковими заходами тільки ті об'єкти, на яких доцільно їх проводити з метою уникнення дублювання, здійснення безпідставних масових перевірок чи нераціонального витрачання ресурсів; більш ефективно використовувати можливості оперативних працівників і підрозділів, що взаємодіють, наявні сили та засоби з урахуванням їх оперативно-тактичних характеристик і особливостей оперативної обстановки.

Таким чином, координація на організаційно-управлінському рівні не тільки підвищить ефективність діяльності за конкретними напрямами діяльності, але й сприятиме встановленню ділових відносин між співробітниками оперативно-розшукових служб різних відомств та усуватиме умови, за яких корпоративні інтереси ставляться вище державних інтересів боротьби з економічною злочинністю.

Враховуючи зазначене, координацію управління по боротьбі з економічною злочинністю доцільно визнати, як функцію управління щодо організаційного забезпечення узгоджених спільних дій різних оперативно-розшукових підрозділів при застосуванні комплексу засобів і методів викриття економічних злочинів.

З метою удосконалення організаційно-правового забезпечення координації боротьби з економічною злочинністю необхідно передбачити:

• постійний обмін інформацією щодо досвіду застосування законодавства, методик викриття конкретних схем економічних злочинів та узгодження пропозицій щодо вирішення поточних правових проблем;
• створення спільних робочих груп для підготовки законопроектів і пропозицій про зміни та доповнення до законодавства, що врегульовує управлінську діяльність правоохоронних органів, у тому числі боротьбу з економічною злочинністю;
• узгодження підготовлених законопроектів, міжвідомчих нормативних документів і пропозицій з питань компетенції суб'єктів координації;
• спільне обговорення на колегіях та оперативних нарадах представниками суб'єктів координації проектів нормативних документів, у тому числі угод і планів спільних дій по боротьбі з економічною злочинністю;
• створення спільних банків даних про осіб, причетних до економічної злочинності та схем здійснення небезпечних економічних злочинів, забезпечення їх правового використання;
• підготовка та подання до органів державної влади узгодженої та узагальненої інформації про стан економічної злочинності, пропозиції щодо усунення причин і умов, які їй сприяють.

У той же час, аналіз діяльності оперативно-розшукових підрозділів по боротьбі з економічною злочинністю свідчить, що, незважаючи на здійснені заходи щодо перебудови системи управління правоохоронних органів України, їх взаємовідносини зі своїм центром - міністерством, - як і раніше, мають не партнерський, а залежний характер. Основні права щодо організації боротьби з економічною злочинністю залишаються у центральних органів МВС, СБУ, ДПА, Держмиткому України. Очевидно, що республіканське відомство повинно бути центром цих організацій, установ тощо. Управляти відхиленнями від діяльності, що здійснюється кожного дня, та координувати управлінські діяння щодо попередження виникнення цих відхилень, протиріч, конфліктів, а також вирішувати питання щодо їх ліквідації. Але зробити це складно, оскільки будь-який центральний орган є різнорідним за величиною, масштабами структури, а це сприяє зосередженню зусиль на функції організації, а не на координації. Потрібно посилити спеціалізацію щодо управління правоохоронними органами та створити відповідні управлінські структури у системі правоохоронних органів на їх вищому рівні. Тоді управління не буде процесом різних "ув'язок", "утрясок", "торгів" тощо, а стане системою взаємодії рівноправних партнерів. У такому випадку функція координації буде запобігати монополізації однієї установи, пропонувати "правила" та застосовувати їх у боротьбі з економічною злочинністю.