Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

4. Установлення наявності та способів матеріального підроблення документів

У такому випадку відмінності можуть бути виявлені дослідженням паперу, речовини штрихів тексту, почерку, яким викопано текст у всіх частинах документа.

Заміна частин тексту - близька до заміни листів, але використовується в підробленні комп'ютерних документів, магнітних носіях запису звуковідеосигиалів.

Такі документи вивчає слідчий лише за участі фахівця (під час попереднього дослідження) або призначає відповідну експертизу.

Підроблення підписів

Підпис є важливим реквізитом документа, оскільки надає йому юридичної сили.

Підроблювач підпису передовсім намагається передати зовнішню схожість підроблюваного підпису з підписом-оригіналом.

Досягається це різними способами:

  • Графічне підроблення - повторенням по нам'яті почерку і підпису особи, від імені якої виконується підпис, тобто змальовування з пам'яті.
  • Технічне підроблення, тобто за допомоги певних технічних засобів, які передбачають попереднє підготовлення, використання спеціальних пристосувань тощо.

Розрізняють такі види технічного підроблення підписів:

-   попереднє змальовування підпису з оригіналу, з подальшим обведенням заготовки;

-    копіювання підпису через копіювальний папір;

-    перемальовування на просвіт (через скло);

-    передавлювання;

-   за допомоги матеріалів, що мають копіювальні властивості (вологе копіювання);

-    фотомеханічне копіювання;

-    електрографічне;

-    інші.

Технологія підроблення підписів:

-   підроблення підпису з використанням копіювального паперу: справжній документ із підписом накладають на підроблюваний, а між ними поміщають копіювальний папір.

Підпис на підробці обводиться олівцем, чорнилами або пастою кулькової чи іншої ручки (залежно від барвника, яким викопано справжній підпис).

Якщо підпис підроблюється на копіях документів (немовби під копірку), то скопійований підпис не обводиться;

  • підроблення підпису з перемальовуванням на просвіт: підроблюваний документ накладається на справжній, а потім підпис перемальовується олівцем або зразу чорнилами, пастою тощо;
  • підроблення підпису передавлюванням: справжній підпис передавлюється на підроблений документ у спосіб обведення по ньому із сильним натиском певним гострим предметом без пошкодження структури предмета.

Потім контурне зображення підпису у вигляді вдавлених штрихів обводиться барвником;

-   вологе копіювання: грунтується на безпосередньому перенесенні барвника справжнього підпису на підробний документ.

Для цього злочинці використовують певний зволожений (липкий) матеріал, якого притискають до документа зі справжнім підписом, а потім це дзеркальне зображення копіюють на підроблюваний документ.

Копіювальними речовинами можуть бути: емульсійний шар фотопаперу, білок звареного вкруту яйця тощо;

-   фотомеханічний спосіб: полягає у виготовленні цинкографського кліше форми високого друку, призначеної для поліграфічного відтворення ілюстрацій. Виготовляють із цинку, міді, латуні, дерева, пластмас; воно відповідає підпису-оригіналу.

Із цього твердого кліше може бути виготовлено каучукове тощо (взагалі такі кліше з копіями підпису називають факсиміле);

-   електрографічний спосіб (електромагнітний спосіб друкування) - це за суттю принцип найпростіших видів ксерокопіювання.

Основні загальні ознаки технічного підроблення підписів:

  • повільність рухів, що полягає у характерних неприродних викривленнях, згинах і тупих закінченнях штрихів; необумовлених (невиправданих) зупинках пишучого приладу; подвоєннях деяких елементів; підмальовуваннях; наявності штрихів чорного копіювального паперу; попередньої олівцевої підготовки підроблення підпису на просвіт; вдавлених штрихів, не покритих барвником;
  • розпливи штрихів, нечіткість країв, блідність барвника, наявність забруднень і залишків сторонньої речовини (особливо в разі, коли для відтворення підпису використовується подвійне перекопіювання за допомоги плоского кліше);
  • для підробок, отриманих фотографічним способом, є характерним: повне відтворення мікроструктури штрихів металічного кліше;
  • для електрографічної підробки: краї штрихів нерівні, навколо них спостерігається тло у вигляді цяток того ж кольору, що й штрихи підпису, відсутність рельєфності штрихів, яка обов'язково є на оригіналі від вдавлень на папір пишучого приладу.

Засоби виявлення ознак підробки: мікроскопи, електронно-оптичні перетворювачі, світлофільтри, спостереження у боковому світлі.

Вологе копіювання - ультрафіолетове випромінювання.

Ознаки графічного підроблення підписів, тобто змальовування з пам'яті більше підходять до ознак почерку, а тому є предметом почеркознавства, а не техніко-криміналістичної до-кументалістики.

Підроблення відтисків печаток і штампів

Документ свідчить про факти щодо розслідуваної події та про причетність до неї завдяки своїй формі, матеріалу, способу відображення містимо! в ньому інформації та її змістом, а також спеціальними посвідчувальними підписами і знаками - відбитками печаток і штампів.

Печатка - це прилад із рельєфним зображенням знаків, інструмент для нанесення слідів (позначок) на матеріальних об'єктах.

Відображення печатки на документі називається відбитком (відтиском).

Печатки поділяються на:

-    гербові;

-    прості.

Гербові мають у центрі малюнок герба держави, а по колу -назву відомства та установи, якій належить печатка.

Прості містять лише назву відомства, установи, приватної фірми тощо, а також певний рисунок, номер, текст, що свідчить про призначення печаток ("для пакетів", "склад № 1" тощо).

За формою зовнішнього вигляду печатки бувають:

-    круглими,

-    овальними,

-    трикутними,

-    багатокутними,

-    іншої форми.

Чотирикутні та прямокутні печатки називають штампами, їх відбитки розміщують у лівому верхньому куті документа.

Штампи не мають рисунка герба.

За цільовим призначенням і матеріалом виготовлення печатки поділяються на:

-    каучукові,

-    гумові,

-    синтетичні,

-    металеві.

Перші три види застосовують для нанесення забарвлених плоских відбитків.

Металеві - для нанесення як забарвлених, так і рельєфних відбитків, що формуються матеріалом документа.

Рельєфні відбитки наносяться на паспорт, важливі юридичні документи, грамоти - у вигляді зліпків печаток, що прикріплюються до документів, свинцевих і поліетиленових пломб, які навішуються на сховища тощо.

Металеві печатки, що застосовуються для нанесення забарвлених (не рельєфних) плоских відбитків, називаються нумераторами.

Неметалеві печатки для нанесення відбитків - кліше.

Відбитки, нанесені печатками фабричного виготовлення, мають ознаки, знання яких дає змогу встановлювати підроблені відбитки.

Це такі ознаки:

•  геометричні форми ліній рамок (коло, овал, трикутник);

•  лінії рамок мають однакову товщину;

 

  • літери відбитка відповідають стандарту друкарського шрифту; штрихи літер прямі, овали не заокруглені, є відсічки;
  • контури літер - рівні, а їх відбиток не має розпливу барвника;
  • вертикальне розташування літер є суворо перпендикулярним по лінії рядка;

•  радіальний нахил - однаковий, тобто осі літер відбитка перетинаються в однім пункті - центрі круга;

•  інтервали між літерами і рядками є однаковими;

•  зміст відбитка мусить указувати на власника печатки, не мати помилок, суперечностей тощо.

Основні способи підроблення печаток і штампів:

  • рисування (малювання) відбитка печатки (штампа) на документі;
  • копіювання справжнього відбитка на підробний документ (вологе або через копіювальний папір);

-   отримання відбитка за допомоги підробленого кліше.

Є декілька способів виготовлення підробних кліше:

-     вирізуванням (із цупких матеріалів);

-     гравіруванням, набором, витравлюванням;

-     фотомеханічним способом,

-     за допомогою друкарських шрифтів тощо;

  • отримання відбитка за допомоги сторонніх предметів, які зовні схожі з печатками (штампами), але мають інше призначення (значки, монети тощо);

-     монтажем букв і цифр;

-     із справжніх печаток;

-     ксероксами.

Рисування відбитка печатки на документах застосовується не часто, переважно в разі переклеювання фотознімка на паспорті, правах водія, військовому квитку тощо.

Ознаки:

  • дорисовуючи печатки, злочинець намагається правильно виконати коло рамки, тому іноді на документі можна побачити ямку (прокол) від голки ніжки циркуля;
  • літери не мають відповідного радіального нахилу, інтервали між ними не однакові, а форма не відповідає друкарському шрифту;
  • наявність нерівномірного розподілу барвника у штрихах відбитка;

-     різна конфігурація тих самих знаків;

-     злами штрихів і нерівномірності за шириною;

  • мають місце спотворення малюнка окремих букв та їхніх елементів, подвоєння деяких штрихів;
  • характерною є нерадіальність розміщення знаків у тексті, виконаному по колу круглої печатки.

Рельєфні відбитки на вклеєному знімку наносять тисненням шариковою (кульковою) ручкою, іноді голкою - тож під час дослідження будуть спостерігатися відповідні ознаки такого підроблення.

Копіювання:

-     через копіювальний папір із подальшим обведенням штрихів барвником. Спостерігаються залишки барвника копіювального паперу;

-   вологе копіювання - з використанням проміжного кліше, коли використовують зволожений фотопапір, липку стрічку тощо.

Перекопійований відбиток характеризується слабким забарвленням, розпливами і нечіткими краями перекопійованих штрихів.

Окрім цього, в місці контакту зволоженого кліше з папером документа можуть спостерігатися мікрочастинки матеріалу проміжного кліше та зміни люмінесценції паперу в ультрафіолетовому промінні; візуально будуть спостерігатися відмінна матовість і забрудненість.

Отримання відбитку за допомоги підробленого кліше: