Крім цього, при досліджені порядку укладення договору оренди державного та комунального майна слід звернути увагу на Перелік документів, які подаються орендодавцеві для укладення договору оренди, затверджений наказом ФДМ України (далі - Перелік).[130][174] На недосконалість цього нормативного акта вже зверталась увага науковців. Так, В.В. Мусієнко зазначає, що до Переліук включено такий документ, як дозвіл на передачу в оренду від органу, уповноваженого управляти майном підприємства, хоча відповідно до ст. 9 Закону орган, уповноважений управляти майном, повинен надавати такий висновок на підставі документів, які цьому органу направляє орендодавець. Отже, на момент подачі заяви такого дозволу, як це передбачено Переліком документів, які подаються орендодавцеві, бути не може. Тому В.В. Мусієнко правильно вказує на необхідність виключення з Переліку цього документа.[124][175]

Слід зазначити, що Перелік включає й інші документи, які особа, що виявляє намір орендувати державне майно, подати не має можливості. Так, у орендаря може не бути копії статуту державного підприємства та річної фінансової звітності (форми 1, 2, 3); розподільчого балансу (у разі оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу); звітів про експертну оцінку вартості майна, якщо вартість основних засобів переоцінювалась на підставі експертної оцінки; звіту про експертну оцінку вартості об'єкта оренди; відомостей про об'єкт оренди (техніко-економічні показники, посадові особи підприємства, господарського товариства), а також в обсягах, передбачених для одержання в оренду цілісного майнового комплексу, відповідно до Положення про контроль за економічною концентрацією, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 25.05.1998 р. № 134-р; розрахунку орендної плати, оскільки орендна плата визначається, виходячи з вартості об'єкта оренди; інформації про загальну та корисну площу об'єкта оренди.

Такі документи, як витяг з протоколу загальних зборів (конференції) трудового колективу працівників підприємства, його структурного підрозділу про рішення взяти в оренду цілісний майновий комплекс підприємства, структурного підрозділу; витяг з протоколу загальних зборів (конференції) трудового колективу працівників підприємства, його структурного підрозділу про рішення щодо створення господарського товариства та затвердження його статуту; копія статуту господарського товариства, створеного трудовим колективом підприємства, структурного підрозділу, майно якого передається в оренду, можуть бути подані орендарем лише у випадку, коли намір орендувати державне майно виявляє трудовий колектив.

Враховуючи вищенаведене, вважаємо, що з Переліку необхідно виключити такі документи, як копія статуту державного підприємства та річна фінансова звітність (форми 1, 2, 3); розподільчий баланс (у разі оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу); звіти про експертну оцінку вартості майна, якщо вартість основних засобів переоцінювалась на підставі експертної оцінки; звіт про експертну оцінку вартості об'єкта оренди. Крім того, в Переліку необхідно встановити, що такі документи, як: витяг з протоколу загальних зборів (конференції) трудового колективу працівників підприємства, його структурного підрозділу про рішення взяти в оренду цілісний майновий комплекс підприємства, структурного підрозділу; витяг з протоколу загальних зборів (конференції) трудового колективу працівників підприємства, його структурного підрозділу про рішення щодо створення господарського товариства та затвердження його статуту; копія статуту господарського товариства, створеного трудовим колективом підприємства, структурного підрозділу, майно якого передається в оренду, подаються лише у випадку, якщо орендарем виступає господарське товариство, створене трудовим колективом підприємства, структурного підрозділу, майно якого передається в оренду.

Говорячи про укладення договору оренди єдиного майнового комплексу державних або комунальних підприємств, не можна не звернути уваги, що Закон України "Про оренду державного та комунального майна" встановлює перелік підстав для відмови в укладенні договору.

Статтею 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендодавець може відмовити в укладені договору оренди якщо:

- було прийнято рішення про приватизацію або передприватизаційну підготовку цих об'єктів;

- об'єкт включено до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій згідно з рішенням Кабінету Міністрів України чи місцевих органів влади;

- не дає згоди орган Антимонопольного комітету України;

- орган, уповноважений управляти майном, не дає згоди на виділення структурного підрозділу підприємства;

- з інших підстав, передбачених законами;

- Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва або органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, прийняли рішення про укладення договору оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією.

Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону "Про оренду державного та комунального майна" у разі відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін, заінтересовані особи мають право звернутися за захистом своїх інтересів до суду, господарського суду.

Враховуючи ці положення, можна зробити висновок, що перелік підстав для відмови орендодавця в укладені договору оренди є вичерпним і тому в разі, коли орендодавець відмовляє в укладені договору оренди з підстав інших, ніж зазначені в Законі України "Про оренду державного та комунального майна", особа, яка звернулась з заявою про укладення договору оренди, має право звернутись до суду з вимогою до орендодавця про укладення договору.

В п. 9 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 02-5/237 від 25.05.2000 вказується, що відповідно до частини першої статті 12 Закону "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору. Поряд з цим частина друга статті 12 цього ж Закону не виключає можливості передання розбіжностей, що виникають при укладанні договору оренди, на вирішення господарського суду. У такому випадку договір оренди вважається укладеним з моменту набрання чинності відповідним рішенням господарського суду і на умовах, зазначених у цьому рішенні.

На нашу думку, підхід законодавця до вирішення питань, пов'язаних з передачею в оренду державного та комунального майна, на сьогодні не відповідає інтересам державних та комунальних підприємств. Встановлення вичерпного переліку підстав для відмови в передачі державного та комунального майна в оренду було зумовлено тим, що на час прийняття Закону України "Про оренду державного та комунального майна" оренда розглядалась як один із способів, шляхів прискорення приватизації державного майна. Так, у преамбулі першої редакції Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлювалось, що цей Закон покликаний забезпечити підвищення ефективності використання майна державних підприємств, організацій шляхом передачі його в оренду фізичним та юридичним особам, створити передумови для можливої приватизації цього майна.

Однак ще в 1995 році положення про те, що Закон покликаний створити передумови для можливої приватизації державного майна, були виключені з преамбули. Таким чином, метою оренди державного та комунального майна на сьогодні є, як правильно зазначає В.М. Мороз, підвищення ефективності експлуатації державної власності.[120][176]

Тому ми вважаємо, що передача в оренду державного майна має бути правом орендодавців, а не обов'язком, а відтак взагалі недоцільно встановлювати в Законі України "Про оренду державного та комунального майна" перелік підстав, за яких орендодавець може відмовити у передачі в оренду державного та комунального майна, закріпивши положення, що передача в оренду державного та комунального майна є правом, а не обов'язком.

Водночас не можна не звернути увагу на пропозицію М.В. Мороза встановити в Законі України "Про оренду державного та комунального майна" обов'язок орендодавця відмовити в укладенні договору оренди при прийнятті рішення про приватизацію або передприватизаційну підготовку об'єктів.[120][177]