Нині в правоохоронних органах склались певні можливості для розуміння і сприйняття прогнозування одного з головних елементів оперативно-аналітичної роботи. Так, поняття оперативної ситуації, яке визначає її як "сукупність факторів і умов, що впливають на стан боротьби з податковими злочинами та правопорушеннями, і таких, що визначають вибір сил, засобів, форм і методів діяльності податкової міліції", дуже вдало конкретизує досить абстрактне поняття "прогнозована ситуація". У той же час оперативна ситуація фактично розуміється як визначення прогнозу розвитку процесів у тіньовій економіці. Особливо цікаво, що критерії цієї оцінки визначаються таким способом, що одним з найважливіших розглядається існуючий стан і можливості діяльності самих підрозділів податкової міліції, тобто враховується активний характер прогнозування, а оцінка, в цілому, проводиться в інтересах оперативного управління оперативно-службовою діяльністю [179]. Сьогодні аналітичною службою Головного управління податкової міліції здійснено прогнозування та визначено схеми ухилення від оподаткування у паливно-енергетичному комплексі, фінансово-кредитній та банківській системах, шляхи і методи реалізації контрабандних товарів та використання фіктивних фірм. Це дозволило значно покращити кінцеві результати щодо викриття правопорушень і збільшення додаткових надходжень до бюджету. Проте важливо зазначити, що оцінка оперативної ситуації повинна вестись безперервно, цілеспрямовано, досить широко та на всіх рівнях управління в загальних інтересах служби. Для цього необхідно створити відповідний банк досвіду аналітичної роботи та інформації, а також спробувати включити у процес прийняття рішень аналітиків-прогнозистів, здатних забезпечити керівників усіх рівнів управління необхідною інформацією для розробки ними управлінських завдань та передбачити наслідки їх виконання.

Прогнозування повинне також сприяти прийняттю рішень щодо пріоритетних напрямів взаємодії податкової міліції з такими установами, як МВС, СБУ, прокуратурою, Держмиткомом, НБУ, щодо посилення контролю за виконанням податкового законодавства та інших правових норм, що врегульовують надходження коштів до бюджету та їх витрати. Основної уваги заслуговує також прогнозування тенденцій відтоку капіталу до тіньового сектору економіки та визначення основних методів діяльності щодо визначення та перекриття каналів транснаціональної злочинності [231].

Відомо, що організована економічна злочинність у даний час перетворилась у явище міжнародного масштабу. Як показує аналіз обстановки в економіці, злочинні організації займаються відмиванням брудних грошей, фінансовими зловживаннями, протиправною торгівлею зброєю, цінними паперами, контрабандою. Оперативний прогноз свідчить про те, що така активність внаслідок особливостей організації злочинної діяльності неминуче виходить за межі однієї країни і визначає широке коло її учасників та необхідність залучення значної кількості посередників.

Боротьба з транснаціональною економічною злочинністю вимагає відповідного рівня методів координації діяльності правоохоронних органів, а також значних фінансових витрат і створення мобільних організаційних структур, тим більше що злочинці застосовують свої протиправні методи для проникнення до тих сфер, де вони можуть досягти найбільшого успіху. Особлива увага приділяється використанню економічних каналів, і в першу чергу - банківської системи [232]. 

У зв'язку з цим виникає необхідність у більш тісному міжнародному співробітництві правоохоронних органів з усіх аспектів таких справ, а не тільки з кримінальних питань. Поряд з пошуком доказів незаконної діяльності за межами державних кордонів, виявленням злочинців і передачею матеріалів стосовно них до судових інстанцій країни їх громадянства необхідно виробити з цими державами спільні дії щодо попередження кримінальних злочинів організованого характеру. Ці дії повинні бути спрямовані на виявлення доходів від незаконної діяльності, власності сумнівного походження, а також економічних операцій, які можуть бути пов'язані зі злочинною діяльністю.

Аналіз джерел походження власності або грошових нагромаджень є найбільш дієвим заходом, що веде до виявлення та вилучення незаконних доходів, які можуть бути співставлені з визначеними видами нелегальної діяльності.

Для боротьби з організованою злочинністю необхідно більш активно використовувати методи профілактики злочинів, можливості комплексних груп, які значно вищі від існуючих, у сукупності з перевіркою походження коштів і створенням більш досконалої системи охорони власності. Тому було б доцільно налагодити міжнародне співробітництво і з цих конкретних напрямів.

Важливим методом є встановлення "грошового сліду" та походження коштів, які привертають увагу органів розслідування за сукупністю певних ознак, зокрема таких як швидкість накопичення, значні розміри вкладів, контакти особи, на яку зареєстровано капітал, з представниками організованої злочинності та ін. Наприклад, італійське законодавство передбачає, що після встановлення власників доходів і збору відповідних доказів від нього може бути витребуваним надання доказів законності походження коштів. Усі західноєвропейські правові системи базуються на принципі, згідно з яким державний орган, який веде кримінальне розслідування, здійснює також збір доказів, що стосуються справи. У разі, якщо може бути доведено незаконність походження коштів або не будуть отримані дані, що підтверджують їх законний характер, вони конфіскуються на користь держави [132, 348]. 

На підставі даних про зв'язок особи зі злочинною організацією у випадку, якщо ніхто з оточення підозрюваного не підтвердить своїх прав на його власність або кошти, то відповідно до закону може бути зроблений висновок про нелегальність отримання грошових коштів. Практика показує, що завдяки застосуванню, поряд із традиційними кримінально-процесуальними методами, методів фінансового контролю стає можливим позбавити злочинців економічних стимулів і повернути суспільству їх доходи. Велике значення у такому випадку має розслідування фактів ухилення від сплати податків. Завдання полягає у тому, щоб визначити точну суму податку, яку повинен заплатити підозрюваний, спосіб і джерело отримання ним капіталу, фінансове становище його найбільш впливових компаньйонів.

З метою покращання міжнародного співробітництва у сфері обміну інформацією з питань, що розглядаються, виникає необхідність у проведенні наступних дій:

- створенні міжнародної інформаційної системи, яка фіксує виявлення випадків переміщення незаконно отриманих капіталів між країнами, використання фіктивних документів про право на майно, створення національних або іноземних підставних компаній або фірм;

- здійсненні програм з перевірки сплати податків багатофункціональними фінансовими установами;

- створенні європейської інформаційної системи про банківські операції, які укладаються підозрюваними особами;

- організації спеціальних міжнародних груп, пов'язаних з поліцейськими органами, які спеціалізуються на боротьбі з незаконним обігом наркотиків, відмиванням брудних грошей.

Велике значення набуває визначення змісту методів, що застосовуються при проектуванні, створенні або удосконаленні організаційних структур, на які покладається координація боротьби з економічною злочинністю.

Проектування, створення або удосконалення організаційних структур здійснюється переважно на підставі таких взаємодоповнюючих методів, як аналогічний, експертно-аналітичний, структуризації цілей, організованого моделювання [224].

Аналогічний метод полягає у застосуванні організаційних форм і механізмів управління, які виправдали себе в організаціях із подібними організаційними характеристиками (цілями, типом технології, специфікою організованого оточення, розміром тощо) стосовно організації, що проектується. До методу аналогій належать вироблення типових структур управління організацій і визначення меж та умов їх використання.

Використання даного методу засноване на двох взаємодоповнюючих підходах. Перший із них полягає у виявленні для кожного типу організацій і для різних галузей значень і тенденцій зміни головних організаційних характеристик і відповідних їм організаційних форм і механізмів управління, які, виходячи з конкретного досвіду або наукових обґрунтувань, доводять свою ефективність до певного набору початкових умов.

Другий підхід - це, фактично, прийняття найбільш загальних принципових рішень про характер і взаємовідносини ланок апарату управління та окремих посад у чітко визначених умовах роботи організацій даного типу в конкретних галузях, а також розробка окремих нормативних характеристик апарату управління для цих організацій і галузей.

Експертно-аналітичний метод полягає в обстеженні й аналітичному вивченні організації силами кваліфікованих фахівців із залученням її керівників та інших працівників для того, щоб виявити специфічні особливості, проблеми, "вузькі місця" у роботі апарату управління, а також виробити раціональні рекомендації щодо його формування або перебудови, виходячи з кількісних оцінок ефективності організаційної структури, раціональних принципів управління, висновків експертів, а також узагальнення й аналізу найбільш передових тенденцій в організації управління.

Даний метод є найбільш гнучким, застосовується у тісному поєднанні з іншими методами (особливо з методами аналогій і структуризації цілей) і має різноманітні форми реалізації. Насамперед, до них належить здійснення діагностичного аналізу особливостей проблем, "вузьких місць" у системі управління діючої організації або в організаціях, що створюється для того, щоб передбачити організаційне розв'язання виявлених проблем у структурі управління, що розробляється. Сюди ж належать і проведення експертних описів керівників і членів організації для виявлення й аналізу окремих характеристик побудови й функціонування апарату управління, обробка отриманих експертних оцінок статистично-математичними методами.

Метод організаційного моделювання - це розробка формалізованих математичних, графічних, машинних та інших відображень розподілу повноважень і відповідальності в організації, що є базою для побудови, аналізу й оцінки різних варіантів організаційних структур і взаємозв'язків їх змінних.

На наш погляд, змістовна модель організаційної структури управлінської діяльності по боротьбі з економічною злочинністю у тактичному плані повинна включати наступні елементи: інформаційно-аналітичний аспект; прийняття рішень щодо заходів до відповідних об'єктів; визначення та вибір методів;  інформаційно-пошуковий аспект; реалізація оперативних заходів, їх поетапність та корегування залежно від розвитку управлінської ситуації;  облік, аналіз та оцінка результатів діяльності.