Рішення про засекречення інформації або її розсекречення приймається державним експертом з питань державної таємниці за власною ініціативою або за зверненням керівника відповідного органу державної влади, виключно на підставах, передбачених в ст. 8 Закону "Про державну таємницю". У рішенні державного експерта з питань державної таємниці щодо засекречення інформації визначаються:

• інформація, яка має становити державну таємницю, та її відповідність категоріям і вимогам, передбаченим ст. 8 Закону "Про державну таємницю";
• підстави для віднесення інформації до державної таємниці та обґрунтування шкоди національній безпеці України у разі її розголошення;
• ступінь секретності зазначеної інформації;
• обсяг фінансування заходів, необхідних для охорони такої інформації;
• орган державної влади, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація чи громадянин, який вніс пропозицію про віднесення цієї інформації до державної таємниці, та орган державної влади (органи), якому надається право визначати коло суб'єктів, що матимуть доступ до цієї інформації;
• строк, протягом якого діє рішення про віднесення інформації до державної таємниці.

Строк дії режиму таємності безпосередньо залежить від того до якого ступеня таємності віднесено інформацію. Так, згідно зі ст. 13 Закону "Про державну таємницю" строк, протягом якого діє рішення про віднесення інформації до державної таємниці, встановлюється державним експертом з питань таємниць з урахуванням ступеня секретності інформації, критерії визначення якого встановлюються Службою безпеки України, та інших обставин. Він не може перевищувати для інформації із ступенем секретності "особливої важливості" - 30 років, для інформації "цілком таємно" - 10 років, для інформації "таємно" - 5 років.

Висновок державного експерта з питань таємниць про засекречування або розсекречення інформації приймається в місячний термін після відповідного звернення керівника органу державної влади, і набирає чинності з моменту внесення Службою безпеки України змін до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю.

Звід відомостей, що становлять державну таємницю, формує та публікує в офіційних виданнях Служба безпеки України на підставі рішень державних експертів з питань таємниць. Зміни до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, публікуються не пізніше трьох  місяців з дня одержання відповідного рішення чи висновку.

Інформація, що може бути віднесена до державної таємниці, визначається відповідно до норм ст. 8 Закону "Про державну таємницю" і викладена у Зводі відомостей, що становлять державну таємницю України (ЗВДТ), "який є єдиною формою реєстрації цих відомостей в Україні. З моменту опублікування ЗВДТ держава забезпечує захист і правову охорону відомостей, які зареєстровані в ньому [109].

Сам ЗВДТ представляє собою систематизований перелік відомостей, що складають державну таємницю. Цей перелік складається зі статей, пунктів та підпунктів. Відомості систематизуються у чотири великі групи (статті) відповідно до сфери державної діяльності:

• сфера оборони,
• сфера економіки,
• сфера зовнішніх відносин,
• сфера державної безпеки і охорони правопорядку.

Відомості, що належать до кожної з цих груп, класифікуються на окремі пункти та підпункти за трьома основними характеристиками:

• зміст відомостей, що становлять державну таємницю;
• ступень секретності ("особливої важливості", "цілком таємно", "таємно");
• строк дії рішення про віднесення інформації у роках (30 років, 10 років, 5 років).

Реєстрація відомостей у ЗВДТ є підставою для надання документу, виробу чи іншому матеріальному носію інформації, що містить ці відомості, грифу секретності, який відповідає ступеню секретності, встановленому для них у ЗВДТ. Самі ж записи у ЗВДТ не повинні містити державних секретів.

Перелік відомостей, що складають державну таємницю, в рамках визначених Законом "Про державну таємницю" та ЗВДТ чотирьох основних сфер, можна також умовно класифікувати по деяких напрямках та видах інформації. Так, в сфері оборони можна виділити інформацію, що стосується Збройних сил України і до якої, зокрема, віднесено відомості:

• про зміст оперативних планів та документів бойового управління, про зміст закритих навчальних програм, зміст мобілізаційних завдань;
• про підготовку військ та систему бойового чергування.

Іншу групу можна кваліфікувати як інформацію військово-технічного характеру, зокрема, це відомості:

• про військові і режимні об'єкти, зразки озброєння, органи державної влади, що підлягають захисту від засобів технічних розвідок;
• норми технічного захисту інформації, віднесеної до державної таємниці;
• про нові зразки озброєння та військової техніки, нові технології їх створення та модернізації, досягнення науки і техніки військового призначення;
• про систему фізичного захисту ядерних установок і матеріалів.

Також приділяється увага захисту інформації, яка стосується заходів щодо захисту населення в умовах можливих військових конфліктів. Так у ЗВДТ включено інформацію:

• про управління системою Цивільної оборони України та охорону важливих об'єктів в умовах військового часу;
• схеми та джерела водозабезпечення, заходи їх охорони;

І, нарешті, до державної таємниці сфері оборони віднесено інформацію географічно-топографічного характеру, яка має важливе значення для бойового застосування військ, зокрема:

• про державну систему координат і геодезичних параметрів, національні космічні топогеодезичні засоби для забезпечення Збройних сил України;
• про геодезичні дані, топографічні і картографічні матеріали, з певними характеристиками, оприлюднення яких можливе лише після узгодження відповідно до законодавства.

Наступною сферою класифікації відомостей, що складають державну таємницю, є сфера економіки. Серед інформації економічного характеру, що її внесено до ЗВДТ, також можна виділити декілька основних груп.

По-перше, це інформація військово-економічного характеру, захист якої є одним із заходів щодо забезпечення функціонування економіки України в умовах воєнного стану, матеріально-технічного забезпечення Збройних сил та підприємств оборонного призначення. Наприклад, до ЗВДТ внесено відомості, які характеризують:

• виробничі потужності мобілізаційного призначення галузей національної економіки щодо виробництва оборонної продукції;
• заходи, передбачені для забезпечення сталості функціонування галузей економіки України в умовах воєнного стану;
• кількість, вартість, строки постачання озброєння і військової техніки, пального, речового та медичного майна в Збройних силах України та військових формуваннях;

Іншу групу можна охарактеризувати як стратегічну економічну інформацію, що розкриває характеристики забезпеченості економіки України стратегічними або критично-необхідними сировиною і матеріалами. Згідно ЗВДТ, це, наприклад, відомості:

• про розміри і розміщення стратегічних запасів та резервів нафти, газу і нафтопродуктів України;
• про балансові запаси корисних копалин у надрах та обсяги їх видобутку (виробництва) в Україні;
• оперативно-статистичні дані митних органів про експортно-імпортні операції з окремими стратегічними видами сировини й продукції;
• про магістральні або внутрішньозонові лінії зв'язку.

Останню групу складає інформація про кредитно-фінансову систему України і забезпечення її функціонування, до якої входять відомості:

• про номенклатуру та обсяги матеріальних цінностей державного резерву;
• про кількість надходження до Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, про відпуск їх на потреби народного господарства за період від одного року і більше, про планові обсяги реалізації золота за вільно конвертовану валюту або кількість золота, яке видано на закупівлю за кордоном товарів, за період від одного року і більше;
• про розроблені монетним двором Національного банку України банкноти і монети України нових зразків, засоби захисту від підробки банкнот, бланків державних цінних паперів і документів суворого обліку (крім відомостей про загальновідомі засоби захисту);
• про технології виготовлення та застосування спеціальних складових захисних голографічних елементів, які створюються на замовлення органів державної влади.

У сфері зовнішніх відносин визначено два основні види інформації, що складає державну таємницю і підлягає охороні.

По-перше, це інформація, розголошення якої може завдати шкоди зовнішньополітичній діяльності України, в тому числі відомості, що містяться в директивах, планах та вказівках делегаціям і посадовим особам, які представляють Україну, розголошення яких розкриває стратегію і тактику зовнішньої політики України.

По-друге, це інформація щодо деяких аспектів міждержавного військово-економічного співробітництва, яка згідно з законодавством України або її міжнародно-правовими зобов'язаннями є таємною. Це, зокрема, стосується відомостей про номенклатуру, обсяги та фінансування операцій з експорту, імпорту озброєння, військової техніки, окремих стратегічних видів сировини і продукції, а також відомості про військове, військово-технічне та науково-технічне  співробітництво з іноземними державами тощо.

Останньою сферою інформації яку виділяє національне законодавство про державну таємницю, є сфера державної безпеки і охорони правопорядку. Тут, також, можна виділити декілька характерних напрямків.

Перша група - це інформація про деякі аспекти негласної та правоохоронної діяльності, яка впроваджується правоохоронними органами та військовими підрозділами України. А також про особовий склад і підготовку відповідних підрозділів і осіб, що здійснюють подібну діяльність. Ця група включає відомості:

• про організацію і результати оперативно-розшукової та розвідувальної діяльності;
• про отримані результати ведення агентурної та спеціальної розвідки, радіоелектронної розвідки, контролю безпеки інформації та зв'язку тощо;
• про штат і організацію бойової і спеціальної підготовки особового складу Служби безпеки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Управління державної охорони.

Наступну групу складає інформація щодо заходів по охороні режимних об'єктів, осіб та матеріальних цінностей, які взято під державну охорону. До неї, зокрема, відносяться відомості:

• про технічні системи забезпечення діяльності, охорони, зв'язку, зміст заходів пропускного і внутрішньооб'єктового режиму об'єкта СБУ, Управління державної охорони та Прикордонних військ, на якому впроваджено особливий режим;
• про організацію, стан і способи охорони установ кримінально-виконавчої системи;
• про заходи, щодо охорони органів державної влади, осіб та об'єктів щодо яких здійснюється державна охорона;
• про строки, маршрути та організацію охорони перевезення банкнот і монет та інших цінностей у системі Національного банку України.

До останньої групи можна віднести інформацію щодо здійснення заходів по захисту інформації та державної таємниці. Зокрема, це відомості: