може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган пер­винної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноважено­го ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Це подання розглядається у присутності працівника, на якого воно внесено. У разі відсутності працівника розгляд подання допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного законодавством. У разі повторної неявки працівника (його представника) без по­важних причин подання може розглядатися за його відсутності.

У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утво­рюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представ­ник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий пред­ставник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі про­пуску цього строку вважається, що профспілковий представник дав згоду на розірвання трудового договору.

Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (далі — профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудо­вого договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрун­тування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди профспілкового представника.

Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провад­ження по справі, запитує його згоду і після її одержання або відмови в дачі згоди на звільнення працівника розглядає спір по суті.

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди профспілкового представника допускається у таких випадках, як:

ліквідація підприємства, установи, організації;

незадовільний результат випробування, обумовленого при прийнятті на ро­боту;

звільнення з суміщуваної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв'язку з обмеженнями на роботу за - /місництвом, передбаченими законодавством;

поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової

організації, що діє на підприємстві;

звільнення з підприємства, де немає первинної профспілкової організації;

звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, пред­ставництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства його заступників, а також службових осіб митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службових осіб державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджу­ються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого та регіонального самоврядування, а також громадськими організаціями та інши­ми об'єднаннями громадян;

звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібне) майна власника, встановлене вироком суду, що набрав законної си­ли, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністра­тивного стягнення або застосування заходів громадського впливу.

Законодавством можуть бути передбачені й інші випадки розірвання трудово­го договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди відповідного виборного органу первинної профспілкової організації (профспіл­кового представника).

Працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку у разі припинення трудового договору з таких підстав, як:

відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці;

зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідація, реоргані­зація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників;

виявлена невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній ро­боті внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;

поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

У разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу — не менше двомісячного середнього заробітку; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про пра­цю, колективного чи трудового договору — вихідна допомога виплачується у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

На вимогу профспілкового представника власник або уповноважений ним ор­ган повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, ор­ганізації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Якщо власник або уповноважений ним орган, або керівник, стосовно якого пред'явлено вимогу про розірвання трудового договору, не згоден з цією вимо­гою, він може оскаржити рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) до суду у двотижневий строк з дня от­римання рішення. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового до­говору зупиняється до винесення судом рішення.

У разі, коли рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) не виконано і не оскаржено у зазначений строк, виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представ­ник) у цей же строк може оскаржити до суду діяльність або бездіяльність посадо­вих осіб, органів, до компетенції яких належить розірвання трудового договору з керівником підприємства.

Відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним орга­ном допускається у разі:

— появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

— відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;

— в інших випадках, передбачених законодавством.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення вида­ти працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у встановлені законодавством строки. Так, ст. 116 КЗпП України передбачає такі строки розрахунку при звільненні: при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівни­кові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним ор­ган в усякому випадку повинен в зазначений строк виплатити не оспорювану нею суму.

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на ви­могу працівника.

Основним документом про трудову діяльність працівника є трудова книжка. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в ус­танові, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуть­ся також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загально­обов'язковому державному соціальному страхуванню. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.