ВИСНОВКИ
Сторінки матеріалу:
- ВИСНОВКИ
- Сторінка 2
- Сторінка 3
- Сторінка 4
1) Державний бюджет України, включаючи кошти спеціального фонду Державного бюджету України, у тому числі Фонд України соціального захисту інвалідів, що формується та витрачається відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів";
2) державні позабюджетні фонди:
- Пенсійний фонд України;
- Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який утворюється за рахунок обов'язкових відрахувань комерційних банків згідно із законодавством України;
- інші позабюджетні грошові фонди, кошти яких є державною власністю та які утворюються відповідно до законодавства;
3) спеціальні фонди грошових коштів і резерви Національного банку України та інших кредитних організацій, які засновані на праві державної власності;
4) фонди коштів державних підприємств, установ та організацій.
22. До публічних фондів коштів місцевого самоврядування в Україні належать такі фонди коштів:
1) бюджети місцевого самоврядування, включаючи спеціальні бюджетні фонди цільового призначення;
2) позабюджетні фонди органів місцевого самоврядування;
3) фонди грошових коштів комунальних банків, якщо їх статутний капітал утворюється за рахунок коштів місцевого самоврядування;
4) фонди коштів комунальних (муніципальних) підприємств, установ та організацій.
23. До публічних фондів коштів соціального призначення, які не є державною чи комунальною власністю та за рахунок яких задовольняються суспільні соціальні інтереси, визнані державою, в Україні належать:
1) публічні солідарні фонди коштів обов'язкового соціального страхування, а саме:
- Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
- Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
- Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
2) публічні накопичувальні фонди коштів обов'язкового соціального страхування, а саме: недержавні пенсійні фонди, через які здійснюється накопичення, інвестування, розподіл та використання коштів обов'язкового державного накопичувального пенсійного страхування (коштів другого рівня пенсійної системи).
24. Спираючись на запропоновану систему публічних фондів коштів, обґрунтовується наступна система публічних видатків у сучасній Україні:
1) публічні видатки держави;
2) публічні видатки місцевого самоврядування;
3) публічні видатки соціального призначення.
При цьому до публічних видатків держави належать:
- видатки Державного бюджету України, включаючи видатки спеціального фонду Державного бюджету України;
- видатки державних позабюджетних фондів коштів соціального призначення: видатки Пенсійного фонду України; видатки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який утворюється за рахунок обов'язкових відрахувань комерційних банків згідно з законодавством України; видатки інших позабюджетних грошових фондів, кошти яких є державною власністю;
- видатки спеціальних фондів грошових коштів і резервів Національного банку України та інших кредитних організацій, які засновані на праві державної власності;
- видатки фондів грошових коштів підприємств, установ та організацій, заснованих на державній формі власності.
До публічних видатків місцевого самоврядування належать:
- видатки бюджетів місцевого самоврядування, включаючи видатки спеціальних бюджетних фондів цільового призначення;
- видатки позабюджетних фондів органів місцевого самоврядування (у випадках, коли їх утворення дозволяється законодавством);
- видатки спеціальних фондів грошових коштів та резервів комунальних банків, якщо їх статутний капітал утворюється за рахунок коштів місцевого самоврядування;
- видатки фондів грошових коштів підприємств, установ та організацій, заснованих на комунальній (муніципальній) формі власності.
До публічних видатків соціального призначення, які не є державною чи комунальною власністю, в Україні належать:
- видатки публічних солідарних фондів коштів обов'язкового соціального страхування, а саме: видатки фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; видатки фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; видатки фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
- видатки публічних накопичувальних фондів коштів обов'язкового соціального страхування, а саме: видатки недержавних пенсійних фондів, через які здійснюється накопичення, інвестування, розподіл та використання коштів обов'язкового державного накопичувального пенсійного страхування (коштів другого рівня пенсійної системи);
25. Виконання органами місцевого самоврядування делегованих законом повноважень органів державної виконавчої влади привело до появи нового виду публічних видатків - міжбюджетних трансфертів. Міжбюджетний трансферт має складну юридичну природу. Він може розглядатися, як: 1) метод здійснення розподілу та перерозподілу коштів, який застосовується з метою ефективного фінансування публічних видатків різних видів; 2) видатки того бюджету, з якого надаються кошти міжбюджетного трансферту; 3) доходи того бюджету, який отримує кошти міжбюджетного трансферту. Запропоновані в Бюджетному кодексі України види та методи застосування міжбюджетних трансфертів є неефективними і потребують подальшого вдосконалення.
26. Правові норми, які регулюють суспільні відносини щодо розподілу, перерозподілу та використання публічних фондів коштів, формують три інститути у сфері публічних видатків: інститут публічних видатків держави, інститут публічних видатків місцевого самоврядування, інститут публічних видатків суспільного (соціального) призначення. Кожен із цих інститутів є складним фінансово-правовим інститутом. Пропонується виокремлювати у системі фінансового права новий розділ - правове регулювання публічних видатків в державі, який складається з трьох зазначених інститутів у сфері публічних видатків.
27. На сучасному етапі розвитку системи публічних фінансів України змінюється розуміння поняття та складу інституту публічних видатків держави. До предмету регулювання цього інституту сьогодні належать відносини щодо процедури розподілу (перерозподілу) та використання: 1) коштів Державного бюджету України, включаючи кошти спеціального фонду Державного бюджету України; 2) коштів кожного окремо державного позабюджетного фонду соціального призначення (Пенсійного фонду України; Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який утворюється за рахунок обов'язкових відрахувань комерційних банків згідно з законодавством України; інших позабюджетних грошових фондів, кошти яких є державною власністю); 3) коштів спеціальних фондів і резервів Національного банку України та інших кредитних організацій, які засновані на праві державної власності; 4) коштів фондів підприємств, установ та організацій, заснованих на державній формі власності.
28. Змінюється і розуміння поняття та складу інституту публічних видатків місцевого самоврядування, виходячи з еволюції системи місцевих видатків. До предмету регулювання цього інституту належать відносини щодо процедури розподілу (перерозподілу) та використання: 1) коштів бюджетів місцевого самоврядування, включаючи видатки спеціальних бюджетних фондів цільового призначення; 2) коштів позабюджетних фондів органів місцевого самоврядування (у випадках, коли їх утворення дозволяється законодавством); 3) коштів спеціальних фондів та резервів комунальних банків, якщо їх статутний капітал утворюється за рахунок коштів місцевого самоврядування; 4) коштів фондів підприємств, установ та організацій, заснованих на комунальній (муніципальній) формі власності.
29. Приймаючи до уваги предмет регулювання та специфіку норм, які регулюють розподіл та використання коштів публічних фондів соціального призначення, доцільно розглядати новий інститут в системі фінансового права. До предмету регулювання цього інституту належать відносини щодо процедури розподілу (перерозподілу) та використання: 1) коштів кожного окремо публічного солідарного фонду обов'язкового соціального страхування (фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності); 2) коштів публічних накопичувальних фондів обов'язкового соціального страхування, а саме - недержавних пенсійних фондів, через які здійснюється обов'язкове державне накопичувальне пенсійне страхування (коштів другого рівня пенсійної системи України).
30. З урахуванням структурних змін, які відбуваються у сфері публічних видатків, та з урахуванням проаналізованих міжнародних стандартів у сфері публічних видатків, пропонуються нові підходи до класифікації публічних видатків в Україні та шляхи удосконалення існуючих класифікацій різних видів публічних видатків.
ІІ. За підсумками проведеного дослідження дисертантом запропоновано внести зміни і доповнення до ряду законів України та інших нормативно-правових актів з метою усунення виявлених правових колізій, а саме:
1. Пропонується вдосконалити регулювання видатків з державного та місцевих бюджетів шляхом розробки та прийняття змін до статей 96-107 Бюджетного кодексу України, а саме:
1) доповнити статтю 96 визначеннями понять "дотація", "субвенція", "субсидія" з чітким визначенням дозволених типів цих трансфертів (незалежний, незалежний цільовий, цільовий доповнюючий) та внести відповідні зміни до статей 97-103;
2) доповнити статтю 108 Бюджетного кодексу нормами, які б визначали основні особливості правових режимів надання трансфертів в залежності від їх видів та типів;
3) статті 104, 105, 106 та 107 Бюджетного кодексу України доповнити частинами, в яких встановлюються істотні умови угод (договорів), на підставі яких суб'єкти міжбюджетних відносин надають, отримують та використовують кошти для фінансування видатків, зазначених у відповідних статтях. Серед істотних умов необхідно передбачити: визначення напрямків цільового використання коштів; правила використання наданих коштів; звітність про використання наданих коштів; критерії та процедуру оцінки ефективності використання наданих коштів; відповідальність за додержання умов угоди (договору);
4) переглянути запропоновану у Бюджетному кодексі України систему міжбюджетних трансфертів з метою зменшення застосування незалежних цільових трансфертів та більш широкого застосування цільових доповнюючих трансфертів. Для цього частину другу статті 101 доповнити новим абзацом такого змісту: "Зазначені в цій частині статті субвенції надаються у вигляді цільових доповнюючих трансфертів".
2. Пропонується вдосконалити понятійний апарат Бюджетного кодексу України шляхом уникнення вживання одночасно двох термінів - "видатки бюджету" та "витрати бюджету". Для цього пропонується не вживати у Бюджетному кодексі термін "витрати бюджету", залишивши термін "видатки бюджету", і внести відповідні зміни у статті Бюджетного кодексу.
3. Пропонується вдосконалити метод складання та виконання Державного та місцевих бюджетів України шляхом запровадження програмно-цільового методу у бюджетному процесі та внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу України.